Ігор Западенко » Odzwierciedlenie religijnych konwersji Sieniawskich w architekturze zamku w Międzybożu (пол.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Odzwierciedlenie religijnych konwersji Sieniawskich w architekturze zamku w Międzybożu (пол.)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Джерело: |
https://www.wydawnictwo.aksim.edu.pl |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
30.12.2023 |
|
| Твір змінено: |
30.12.2023 |
|
| Завантажити: |
В бібліотеці відсутні оцифровані файли цього твору. Якщо маєте їх — додайте! |
|
| Опис: |
Релігійні конверсії роду Сенявських в архітектурі Меджибізького замку.
Час найактивнішої розбудови Меджибізького замку у Подільському воєводстві припадає на другу половину XVI ст., коли коронний гетьман Миколай Сенявський (1489-1569 рр.) придбав місто Меджибіж та волость у свою цілковиту власність. Приблизно у той самий час коронний гетьман здійснив релігійну конверсію на кальвінізм, що тоді було поширеним явищем серед шляхти. Розташування меджибізьких добр Сенявських далеко на Східних кресах дозволяло тут відкрито демонструвати дисидентську ідеологію, у тому числі засобами архітектури.
Архітектурна стилістика замкового палацу в Меджибожі є нетиповою ані для Подільського регіону, ані для Речі Посполитої взагалі. Відмінністю пам’ятки ренесансний аттик з гладким фризом і характерними зубцями з пів- та чвертьколистих елементів. Але найяскравішою особливістю палацового аттика є чотири декоративні наріжні вази, кожна з яких відрізняється від інших геометричною формою. Типологічні дослідження засвідчили, що кілька пам’яток палацової і сакральної архітектури XVI-XVII ст., які містять такі ж особливості (аналогічна форма зубців аттика разом з наріжними вазами кількох форм) існують у Словаччині та Чехії. Це палацик (двір) Турзонів у Бетлановцах, костел в Ямніку та інші. Логічною ланкою між регіоном на південь від Татр і родиною польського гетьмана Миколая Сенявського є протестантизм. Оздобні елементи палацу в Меджибожі і типологічно споріднених з ним пам’яток, вірогідно, сформовані під впливом протестантської системи символів: келиха для Причастя, корабельного ліхтаря та інших.
Проте, поширення ідей Реформації у Речі Посполитій не було тривалим порівняно з сусідніми європейськими країнами. Вже наступне покоління родини Сенявських поступово повертається до католицького віровизнання. Цей акт, зокрема, знаходить символічне втілення у Меджибожі, у будівництві мурованої замкової каплиці (1586/1591 р.), присвяченої покровителю Польщі св. Станіславу. Її архітектурне вирішення, тобто еклектика стилів від елементів пізньої готики до ранньоренесансного фронтону, суперечить контрреформаційній естетиці періоду бароко, але є абсолютно типовим для релігійного завзяття новонавернених фундаторів, яке втілювали пересічні „цехові” будівничі. У статті аналізуються архітектурні особливості будівель Меджибізького замку, які збереглися до нашого часу і є архітектурним свідченням релігійних конверсій родини Сенявських. Показано, що замковий палац і каплиця є своєрідними архітектурними маркерами початку та закінчення періоду протестантського віровизнання у родині Сенявських, який почався у 1540-х і завершився у 1590-х роках. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
