Тетяна Заболотна » Система радянської вищої освіти в роки Другої світової війни: евакуація, реевакуація, відбудова
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Система радянської вищої освіти в роки Другої світової війни: евакуація, реевакуація, відбудова

Стаття
Розділ: Наукова
Твір додано: 30.03.2024
Твір змінено: 30.03.2024
Завантажити: pdf див. (754 КБ)
Опис: Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2022. – Вип. 25.


Ідеться про особливості функціонування закладів вищої освіти в роки Другої світової війни. Актуальності цій темі надає російсько-українська війна 2022 р., від якої непоправних втрат зазнає соціальна інфраструктура України, в тому числі заклади вищої освіти.

Мета статті полягає в аналізі особливостей евакуації та реевакуації українських вишів, з’ясуванні змін, якими позначився навчальний процес у вищій школі у зв’язку з німецько-радянською війною.

Методологічним підґрунтям стала історія повсякденності та антропологія, інструментарій яких дозволяє реконструювати способи виживання педагогічних колективів у межах їхніх вишів та в окремих випадках поза ними. Складні умови війни спричинили трансформацію не лише структур освітніх закладів, а й власне навчального процесу.

Функціонування українських вишів упродовж Другої світової війни вперше проаналізовано комплексно. Евакуація освітніх закладів розглядалася побіжно, оскільки її характер не вкладався у прийнятні радянські героїчні сторінки війни, загалом її можна визначити як провальну, і навіть злочинну. За межами статті залишилася діяльність вишів у роки нацистської окупації, оскільки передбачає розкриття освітньої системи в іншому ідеологічному полі. Подальші наукові пошуки варто зосередити на всебічному аналізі повсякденних умов буття педагогічних працівників та студентів в евакуації, так як це вплинуло на навчальний процес і наукову діяльність.

У роки Другої світової війни була проведена величезна робота з евакуації та реевакуації навчальних закладів вищої школи. Налагодження навчального процесу за місцями нового базування тривало доволі повільно через проблеми матеріального характеру (відсутність належних приміщень, обладнання, навчальної та наукової літератури), так і труднощі з контингентом студентів та викладачів. Поширення набула практика об’єднання однопрофільних вишів. Через динаміку лінію фронту частина навчальних закладів вимушено змінювала місце перебування кілька разів, при цьому не всі викладачі й студенти витримували тяготи таких поневірянь і добиралися до кінцевого пункту призначення, суттєвих втрат зазнавала матеріальна база освітніх установ. Однак з часом окремі евакуйовані з України виші налагодили не лише навчання, а й розпочали наукову діяльність, спрямовану на допомогу фронту, економіці й сільському господарству. Викладачі та студенти долучалися до громадських ініціатив з допомоги фронту, збирання сільськогосподарського врожаю, праці на підприємствах оборонної промисловості, чергувань у шпиталях тощо. Як тільки почалося вигнання ворога з території України, відбулося поступове повернення вишів з евакуації. Матеріально-технічна та навчально-методична база вищих навчальних закладів потребувала значних фінансових вливань, відновлювальних та ремонтних робіт. Матеріально-побутове становище викладачів і студентів було складним, особливо це стосувалося продовольчого та житлового питання. Радянський уряд важливу роль приділяв політико-ідеологічному впливу на формування свідомості вишівської молоді та викладацьких кадрів.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.