Тетяна Заболотна » Персоналії у виданні «Україна. Друга світова війна. Енциклопедія»: особливості формування «Словника»
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Персоналії у виданні «Україна. Друга світова війна. Енциклопедія»: особливості формування «Словника»
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.03.2024 |
|
| Твір змінено: |
30.03.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(254.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2023. – Вип. 26.
У статті висвітлено передумови, етапи та специфіку укладання «Словника» до видання «Україна. Друга світова. Енциклопедія».
Мета – проаналізувати особливості наповнення «Словника» іменними гаслами.
Завдання дослідження: схарактеризувати основні етапи роботи над добором персоналій та з’ясувати проблеми методологічного та практичного характеру з підбору персоналій для вміщення в майбутньому довідковому виданні.
Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, системності, усебічності. Застосовано стратегію порівняння та типології щодо виявлення подібних і відмінних рис у роботі провідних наукових установ з підготовки енциклопедично-довідкових видань. Використані загальнонаукові методи: аналіз, індукція, дедукція.
Наголошено на особливостях розвитку сучасних біографічних досліджень, узагальнено досвід провідних інституцій у цій царині, які виробили основі принципи роботи з підготовки енциклопедичних видань. Показано складний процес формування «Словника» «Україна. Друга світова. Енциклопедія». Схарактеризовано ключові етапи роботи над його підготовкою. Запропоновано основні атрибути біографічної довідки. Проаналізовано типи джерел, найбільш придатних до підготовки інформації про біографію, життєвий шлях та основні творчі здобутки. Наголошено на практичних труднощах підготовки енциклопедичного видання у зв’язку з відсутністю спеціалізованою редколегії. Підсумовано, що розробка термінологічного апарату та методологічні пошуки у вітчизняних біографічних студіях тривають. Найпоширенішим залишається позитивістське відтворення життєвого шляху особи.
Важливого значення набуває залучення міждисциплінарних методів до конструювання цілісного образу персоналії, розширення джерельної бази за рахунок першоджерел та его-документів. Активним стало просування енциклопедичних знань у інтернет-мережі, що потребує додаткових методичних розробок та належного програмного забезпечення. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
