Ольга Юркова » Розвиток психологічної готовності військовослужбовців танкових підрозділів до виконання бойових завдань
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Розвиток психологічної готовності військовослужбовців танкових підрозділів до виконання бойових завдань

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 18.06.2023
Твір змінено: 18.06.2023
Завантажити: pdf див. (5.8 МБ)
Опис: Юркова О. І. Розвиток психологічної готовності
військовослужбовців танкових підрозділів до виконання бойових
завдань. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 053 “Психологія” (галузь знань 05 “Соціальні та поведінкові
науки”). – Національний університет оборони України імені Івана
Черняховського, Київ, 2023.
Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та
емпіричному дослідженню процесу розвитку психологічної готовності
військовослужбовців танкових підрозділів Сухопутних військ Збройних
Сил України до виконання бойових завдань.
Психологічна готовність особистості є основною умовою успішності
будь-якої діяльності, а особливого значення набула в умовах сьогодення,
коли танкові підрозділи беруть активну участь у відбитті збройної агресії
російської федерації. У часи високоточної зброї та стрімкого розвитку
військової промисловості танкові бої могли б вважатися другорядними,
проте танк залишається потужним аргументом на полі бою. На сьогодні
кожен військовослужбовець, який стоїть на захисті України, чітко знає:
якщо поруч перебувають танкісти – перемога забезпечена. Танкові
підрозділи є потужним вогневим кулаком, здатним зупинити наступ
агресора та розгромити його найміцнішу оборону.
Водночас сучасна війна характеризується інтенсивним
застосуванням агресором новітніх технологій, безпілотних літальних
апаратів та ударних дронів, що роблять танк доступною мішенню на полі
бою. Досвід відбиття широкомасштабного вторгнення збройних сил
російської федерації вказує на значущість високого рівня психологічної
готовності військовослужбовців танкових підрозділів, до ефективного
виконання бойових завдань.


3
Проведений теоретико-методологічний аналіз показав, що на цей
час у визначенні терміна “психологічна готовність” наявні певні
суперечності, що пов’язані з особливостями професійної діяльності та
різними підходами до розуміння її сутності і змісту. Так, представники
функціонального підходу розглядають психологічну готовність як певний
психічний стан мобілізації усіх психофізіологічних систем особистості,
стан усвідомленої активності, що спонукає особистість до діяльності;
прихильники особистісного підходу пояснюють психологічну готовність
як складне особистісне утворення, багатопланову і багаторівневу
структуру якостей, властивостей, станів, що є результатом підготовки
(підготовленості) до певної діяльності; послідовники особистісно-
діяльнісного підходу розглядають психологічну готовність як нероздільну
характеристику особистості, яка акумулює здібності, властивості, мотиви,
вольове налаштування, знання, вміння та навички, набуті у процесі
становлення професіонала. На нашу думку, найбільш перспективним,
обґрунтованим та завершеним є особистісно-діяльнісний підхід, який і
було покладено в основу дослідження. Зазначений підхід дозволив нам
розглянути психологічну готовність як складне психічне утворення, яке
відображає цілісний прояв професійно-важливих навичок і набутих вмінь
та індивідуальних якостей особистості, її цінностей та емоційного
ставлення до професійної діяльності.
Дослідження проблеми готовності до професійної діяльності
неможливе без вивчення самої діяльності та її специфіки. Так, за
результатами аналізу нормативних документів, було здійснено
психологічний аналіз професійної діяльності членів танкового екіпажу у
бойових умовах та визначено її основні особливості:
робота у складі малої групи;
включення оператора у дві системи взаємодії − “людина-людина” та
“людина-машина”;
превалювання оперативного мислення;


4
специфічність робочого місця оператора (сенсорне та робоче поле);
навантаження психічної та фізичної систем умовами перебування в
обмеженому робочому просторі − корпусі танка;
ергономічні обмеження (постійні вібрації, поштовхи, запах мастила
та вихлопних газів, перебування у вимушеній позі);
складність виконуваних сенсомоторних дій у поєднанні з
мовленнєвою відповіддю;
підвищений рівень небезпеки для життя під час подолання водних
перешкод;
труднощі з оперативною евакуацією екіпажу з машини в разі
вогневого ураження танка.
Усі зазначені особливості професійної діяльності наявні одночасно і
проявляються в умовах бойових дій і дефіциту часу.
За результатами теоретичного аналізу наукової літератури та
проведеного експертного оцінювання визначено основні взаємопов’язані
компоненти психологічної готовності членів екіпажу танкових підрозділів:
когнітивний − вміння військовослужбовців танкових підрозділів
творчо, креативно застосовувати розвинену систему знань, вміння та
навички, необхідні для виконання бойового завдання;
мотиваційний – сформований конструкт різнопланових
мотиваційних домінант, які ґрунтуються на можливості кар’єрного
зростання, професійного становлення, прояву своїх здібностей для
актуалізації професійної ідентичності;
емоційно-вольовий − здатність свідомо керувати своїми діями
(руховими або розумовими). Він дає змогу витримати усі навантаження
професійної діяльності, усвідомити її наслідки, прийняти можливі
труднощі та окреслити шляхи їх подолання, визначити мету та самостійно
ухвалити рішення, адекватно оцінити обстановку з подальшим
фокусуванням на першочерговому завданні;


5
функціональний − наявні у військовослужбовця ресурси, необхідні
для виконання професійної діяльності − фізичні (розвиток до найвищого
рівня автоматизму сенсомоторних, сенсомовних процесів) та психічні
(знання, вміння і навички, інтелектуальний потенціал), що, узгоджуючись
між собою, утворюють підвалини професійної майстерності воїнів-
танкістів;
індивідуально-психологічні якості – сукупність особистісних
характеристик та властивостей, які визначають спроможність реалізації
військовослужбовця під час професійної діяльності. Індивідуально-
психологічні якості вказують на адекватну професійну самооцінку,
прийняття правил і вимог військової спільноти, повагу до особистого
простору інших людей у колективі, рефлексивність.
Визначений зміст компонентів став основою для розроблення
критеріїв та їх показників для оцінювання психологічної готовності
військовослужбовців танкових підрозділів до виконання бойових завдань.
Так, когнітивний критерій включає показники властивостей мислення та
особистісної креативності; мотиваційний критерій містить показники
професійної мотивації та групової мотивації; емоційно-вольовий критерій
репрезентує показники стресостійкості та вольового потенціалу;
функціональний критерій розкриває показники рівня переключення уваги,
властивості сенсомоторних навиків; індивідуально-психологічні якості
включають показники підпорядкованості, товариськості, самоконтролю,
чутливості та консерватизму.
За результатами дослідження встановлено, що компоненти
психологічної готовності розвинені неоднаково. Психологічна готовності
фахівців танкових підрозділів характеризується трьома рівнями. Високий
рівень психологічної готовності – це повна психологічна готовність, при
якій усі компоненти функціонують як єдина система, адекватно та надійно.
Танкісти з високим рівнем швидко орієнтуються на новій місцевості,
адекватно оцінюють обстановку та власні сили, здатні приймати адекватні


6
рішення в умовах невизначеності. Середній рівень психологічної
готовності – це рівень, де більшість компонентів наближаються до
високого рівня, а меншість проявляються недостатньо.
Військовослужбовці із середнім рівнем у знайомій обстановці (позиційній
обороні, на пристріляних позиціях, знайомій місцевості) почуваються
спокійно та впевнено, здатні ефективно діяти тривалий час, найкращі
виконавці, розуміють природу наслідків бойових дій, проте потребують
часу і сторонньої допомоги для відновлення. Низький рівень психологічної
готовності – це неповна психологічна готовність, при якій відхилення в
прояві спостерігаються у переважній більшості компонентів.
Військовослужбовці з низьким рівнем повільно оцінюють бойову
обстановку, загалом міркують фрагментарно, мотиваційний конструкт у
них неструктурований, мають змішані мотиви без акцентування на
головній потребі, байдужі до цінностей та інтересів товаришів у колективі,
дуже вразливі до наслідків бойової діяльності, не мають резильєнтності.
В констатуючій частині експериментального дослідження розвитку
психологічної готовності брали участь 216 військовослужбовців танкових
підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України. У ході емпіричного
дослідження були отримані такі результати: високий рівень притаманний
15% танкістів, середній − 47% досліджених осіб, низький − 38%.
Військовослужбовці з низьким рівнем психологічної готовності склали
контрольну та експериментальну групи у ході проведення експерименту.
Розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель
розвитку психологічної готовності військовослужбовців танкових
підрозділів до виконання бойових завдань. Методологічним підґрунтям
запропонованої структурно-функціональної моделі стали принципи
системного та діяльнісного підходів. Структурно-функціональна модель
містить чотири логічно взаємопов’язані блоки:
цільовий (розкриває мету, завдання та підходи);
діагностичний (характеризує психодіагностичний інструментарій);


7
змістовий (описує критерії оцінювання, організацію роботи з
розвитку психологічної готовності, застосовані методи, форми та засоби
розвитку психологічної готовності танкістів);
результативний (передбачає оцінювання результатів психологічної
готовності за рівнями розвитку).
Розроблено та експериментально перевірено програму розвитку
психологічної готовності військовослужбовців танкових підрозділів до
виконання бойових завдань. Запропонована програма охоплює всі
компоненти психологічної готовності та спрямована на комплексний вплив
із застосуванням розроблених методів і засобів. Її можна проводити у групі
та індивідуально. Блоки програми побудовані так, що кожен попередній
активізує роботу наступного, водночас окремі блоки можна
використовувати для роботи з конкретним компонентом.
Ефективність розробленої програми визначено через збільшення
рівня психологічної готовності військовослужбовців танкових підрозділів.
Для підтвердження або спростування статистично значущих змін у
військовослужбовців, які брали участь у формувальній частині
експерименту, застосовано непараметричний U-критерій Манна-Уітні.
Отримані результати вказують на значні зміни показників рівнів
психологічної готовності, які відбулися в експериментальній групі. Так,
після завершення формувального експерименту низький рівень
психологічної готовності зменшився до 22,6% (−15,2%). Середній рівень
вдалося збільшити до 54,9% (+8,4%). Високий рівень психологічної
готовності продемонстрували 22,1% (+6,8%). Порівняльний аналіз
результатів розвитку психологічної готовності танкістів до та після
впровадження розвивальної програми демонструє позитивну динаміку у
когнітивному компоненті +9,3%, мотиваційному +9,6%, емоційно-
вольовому (+8,7%), функціональному (+12,1%) та розвитку індивідуально-
психологічних якостей (+7,4%).


8
Отримані після формувального експерименту результати
непараметричного U-критерію Манна-Уітні вказують на статистично
значущі зміни у когнітивному (Uемп=285,5, р≤0,01), мотиваційному
(Uемп=311,5, р≤0,05), емоційно-вольовому (Uемп=308,5, р≤0,05),
функціональному компонентів (Uемп=227,5, р≤0,01) та індивідуально-
психологічних якостях (Uемп=301,5, р≤0,05).
Застосувавши коефіцієнт рангової кореляції r Спірмена, встановлено
позитивні кореляційні зв’язки рівня розвитку стресостійкості та
активністю мисленнєвої сфери (r=-0,733**, р≤0,01), рівнем професійної
мотивації і низьким рівнем тривожності (r=-0,516**, р≤0,01), рівнем
стресостійкості та груповою мотивацією (r=-0,443*, р≤0,05), активністю
мисленнєвої сфери та креативними здібностями (r=0,422*, р≤0,05). Це
вказує на позитивну динаміку розвитку психологічної готовності у членів
екіпажів танкових підрозділів з експериментальної групи.
На основі аналізу отриманих результатів емпіричного дослідження
розроблено практичні рекомендації щодо розвитку психологічної
готовності військовослужбовців танкових підрозділів. Запропоновані
рекомендації для командного складу частин (підрозділів) та офіцерів
структур морально-психологічного забезпечення спрямовані на
організацію систематичного розвитку психологічної готовності
військовослужбовців танкових підрозділів на етапі фахового навчання та в
процесі їхньої професійної діяльності.
Ключові слова: психологічна готовність, розвиток,
військовослужбовці, танкові підрозділи, екіпаж, бойове завдання,
професійна діяльність, психологічні особливості, структурно-
функціональна модель, програма розвитку, психологічна підготовка.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.