| Опис: |
EMPIRIO 1, № 2 (2024)
Статтю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадян-
ської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського держав-
ного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею «Індустрія
та людяність». Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого
праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом.
Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають
фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого роз-
витку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подолан-
ню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора
у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти
встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання.
Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує
уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’я-
занню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує
значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок,
необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації,
тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержав-
ні організації.
За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством,
представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є не-
обхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри,
публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя
людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці «Індустрія та людяність» вважав
пріоритетними. |
