Владислав Єгоров » Українська мова в народній освіті та проблема розвитку в публіцистичній боротьбі в українських землях 1860–1890–х рр.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Українська мова в народній освіті та проблема розвитку в публіцистичній боротьбі в українських землях 1860–1890–х рр.

Стаття
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Твір додано: 31.01.2019
Твір змінено: 31.01.2019
Завантажити: pdf див. (435,6 КБ)
Опис: "Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць.- К., 2019. Випуск 140 (№ 1) Ч. 2. Філософські науки


Розглядається публіцистична боротьба українофільських та
реакційних кіл Російської імперії навколо запровадження української мови
в шкільну освіту українського народу у період у 1860–1890–х рр. XIX ст.
Головне місце у протистоянні посідала проблема поступу
та ставлення до неї провідних кіл Російської імперії. Основою
протистояння було різне уявлення проукраїнських та антиукраїнських
сил про поступ/розвиток та його значення для майбутнього Російської
імперії. Представники реакційно–консервативних сил – С. С. Гогоцький,
Д. Блудов, М. Н. Катков, М. В. Юзефович, О. Іванов наголошували, що
основою поступу є єднання в усіх сферах життя, зокрема у мовній.
Єдина мова є запорукою розвитку, ефективного протистояння
польському та німецькому впливам як загрозі державі.
В статті виокремлено, що окрім прагматичних цілей реакціонерів,
котрі сповідували традиційні російські консервативні цінності їхня
позиція мала філософське обґрунтування. Вони підтримали ідею
повної невідповідності західного уявлення про поступ способу життя
російського народу.
Інше уявлення про поступ мали українофіли М. І. Костомаров,
В. Б. Антонович, М. П. Драгоманов, котрі наголошували саме на
багатоманітності (зокрема мовній) як умови міцності Російської
імперії та розвитку її народів. Ідеологічне протистояння двох таборів
виявилося в практичній сфері використання та поширення української
мови. Боротьба українофілів та консерваторів на боці котрих стояв
уряд розпочавшись з 1860–х рр. продовжилась до початку XX ст.
Крім філософських аргументів сторін в статті висвітлено більш
приземлені аргументи опонентів щодо необхідності/непотрібності
вивчати українську мову в початковій школі, отримувати елементарні
знання українською. Опоненти українофілів пропагували тезу про
зрозумілість та непотрібність видань українською мовою в початковій
школі. З боку українофілів щодо їхньої царини наголошувалося на
неефективності початкової освіти здійснюваної нерідною українцям
мовою. Водночас, серед системи аргументів опонентів впровадження
української мови в просвіту, були події пов’язані з «сумною» долею
Галичини, котра була «втрачена» і перебувала в складі іншої держави.
Загрозою для державної єдності у 1860–х консерватори бачили
«полонізм», а з 1870–х (у зверненнях М. В. Юзефовича), це була
«германська» загроза, яка постала з об’єднанням Німеччини.
На межі XIX–XX ст. до консервативного табору долучилися
Т. Д. Флоринський, С. Щеголев, Б. М. Юзефович. Вони негативно
ставились до розвитку початкової освіти, літератури, мови науки на
Галичині, як ознаки сепаратизму. Така оцінка діяльності українських
сил на Галичині та Наддніпрянській Україні зберігалося й після 1904 р.
коли для уряду, силами Київського та Харківського університетів, було
обґрунтовано недоцільність обмеження використання української мови.
Цим виступам протистояли українофіли, зокрема В. Б. Антонович,
В. П. Науменко, які розуміючи природу позиції реакціонерів, підтримували
урядові ініціативи щодо скасування обмежень української мови.
Ключові слова: «українська мова», «російська культурна мова»,
просвіта, українофіли, поступ, українська публіцистика, російська
публіцистика.
The article explores the meaning of the Russian Empire ukainofilskih and
reactionary circles literary fight around the Ukrainian language introduction
in the ukrainian people education in the 1860–1890‘s. It indicates that the
question (problem) of the Russian Empire ruling circles to the development
of society attitude was one of the main issues in this discussion. The different
idea of pro–ukrainian anti – ukrainian forces on the development importance
for the Russian Empire future the ideological basis of confrontation was.
S. S. Gogockij, D. Bludov, M. N. Katkov, M. V. Yuzefovich, O. Ivanov
the reactionary–conservative forces representatives stressed the unity in all
spheres of life, including language asthe development basis. Thus was the
prerequisite for development as effective the polish and german influences
confrontation which threaten the Statepreservation. The article indicates
the philosophical justification in addition to the pragmatic objectives of
reactionaries who supported conservative values in their relationship to
the development. They supported theases of the western ideas about the
development lack for the russian people life basics.
N. I. Kostomarov, V. B. Antonovich, M. P. Drahomanov having another
look at this problem, focused on a manifold (including language) as a
condition to the strength of the Russian Empire State and it’s peoples the
development.
These two camps ideological confrontation (contradiction) was evident
in the practical field use of the Ukrainian language. Ukrainophiles and
conservatives with the government support started in 1860–ies polemical fight
which with varying degrees of intensity resumed (with new participants) in the
following decades influencing government’s decisions.
In the article considered that in addition to the philosophical arguments
of the parties opponents mundane more arguments about the need/irrelevance
of ukrainian language and ukrainian books in the elementary school.
Conservatives were distributing thesis about comprehensibility and
irrelevance of the Ukrainian language in primary school publications.
The ukrainophiles in response cited arguments about the education
ineffectiveness in the alien language. Оpponentsargued the events of the
Ukrainian language system implementation in education associating it
with the sad Halychyna fate. It was «lost» in the foreign state. In 1860‘s
conservatives saw the threat to the Russian Empire state unity in the polish
influence, and in the late 1870‘s in the german influence which has evolved
with the german unification.
T. D. Florinskiy, S. Schegolev, B. M. Yusefovich in the following decades
had sided to conservative camp. They have formulated the negative attitude
towards the Halychyna primary education, literature, language development
tiedingthem with separatism. This attitude towards the pro–ukrainian forces
activities in Halychyna and ukrainian lands in the Russian Empire continued
after 1904, when Kyiv and Kharkiv Universit universitety forces substantiated
an inexpediency the ukrainian language restrictions use.
Ukrainophiles, in particular V. B. Antonovich and V. P. Naumenko denied
these assessments while understanding the nature of the reactionaries position
and supported government initiatives to abolish restrictions of the ukrainian
language.
Keywords: «ukrainian language», «russian cultural language»,
«education», the ukrainophiles, development, ukrainian journalism, russian
journalism.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.