|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
24.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3 МБ)
|
|
| Опис: |
Яворський А.А. Професійні громадські об’єднання українських емігрантів у Чехословаччині (1923–1939 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.02 − Всесвітня історія. – ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника», Івано-Франківськ, 2017. – Інститут українознавства імені І.Крип’якевича, Інститут народознавства НАН України, Львів, 2017.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню професійних громадських об’єднань українських емігрантів у Чехословаччині (1923−1939 рр.). Зроблено спробу визначити загальну кількість українських емігрантських об’єднань у Чехословацькій республіці, насамперед у Празі. На підставі вивчення становища українських робітників і селян в 20−30-х рр. ХХ ст. доведено закономірність створення ними професійних громадських організацій. У систематизованому вигляді, на основі широкої джерельної бази, проаналізовано діяльність професійних громадських об’єднань організацій української науково-технічної інтелігенції, її вплив на розвиток української міжвоєнної еміграції у Чехословацькій республіці та чесько-українські міжнародні відносини. Введено до наукового обігу неопубліковані архівні матеріали, у тому числі з фондів Національного архіву Чеської республіки.
Проаналізовано стан наукової розробки теми, її джерельну базу. Визначено п’ять напрямів у вивченні української міжвоєнної еміграції, дотичні до діяльності професійних товариств і спілок. Джерела для написання дисертації поділено на опубліковані (періодичні видання української міжвоєнної еміграції у Чехословаччині, друковані органи професійних організацій, спогади окремих українських емігрантів, збірники документів) та неопубліковані (архівні документи).
З використанням науково-теоретичних методів пізнання висвітлено появу, умови та динаміку розвитку української еміграції на території Чехословацької республіки. Установлено, що її першу хвилю склали біженці з захоплених російськими військами влітку 1914 р. територій Галичини та військові загони української армії (Українська галицька армія, частини Дієвої армії УНР) у травні 1919 р. У 1920−1921 рр. сюди почали прибувати українські політичні емігранти з інших європейських країн, серед яких переважали вихідці з Наддніпрянщини.
Визначено вплив на українську міжвоєнну еміграцію політики чехословацьких органів державної влади, а саме: проведення «Російської акції допомоги», законотворчої діяльності керівництва республіки щодо визначення юридичного статусу новоприбулих та його законодавчих ініціатив щодо захисту місцевого ринку праці від іноземців. Установлено, що на початку 1920-х рр. загальна чисельність українських емігрантів в Чехословаччині дорівнювала приблизно 20−25 тис., проте до кінця 1930-х рр. вона зменшилась приблизно до 3−5 тис. осіб (3−3,5 тис. емігрантів і близько 1,5−2 тис. українців − громадяни Чехословаччини). Визначено основні причини скорочення української міжвоєнної еміграції: а) остаточне затвердження суверенітету Польщі над Східною Галичиною та Волинню; б) зміни у політиці керівництва Чехословаччини щодо іноземців; в) ускладнення юридичного та соціально-економічного становища українців; г) поширення громадсько-політичної течії «зміновіхівства». З’ясовано, що після ліквідації у березні 1939 р. Чехословацької республіки та утворення на її території підконтрольного А.Гітлеру Протекторату Чехії та Моравії, українські емігранти опинилися у новій геополітичній реальності, а переважна більшість їхніх об’єднань згорнула свою діяльність.
Основну увагу приділено становленню та діяльності професійних організацій, створених українськими емігрантами для задоволення своїх професійних, національних, культурних, соціально-економічних інтересів в інонаціональному середовищі. До цієї категорії віднесено 15 громадських об’єднань, поділених на три групи: професійні організації селян і робітників (професійно-станові); професійні об’єднання науково-технічної інтелігенції; професійно-наукові організації. Спільними для них були професійна спрямованість діяльності, декларування аполітичності, акцент на збереженні їхніми членами національної ідентичності та захисті українських національних інтересів тощо. При цьому вони відрізнялися різними підходами щодо визначення сфери своїх інтересів та пріоритетних напрямів діяльності, наявністю або відсутністю освітнього цензу для кандидатів на вступ та ін.
Установлено взаємозалежність чисельності професійних об’єднань науково-технічної інтелігенції від наявності на території Чехословаччині представників кожної професії / галузі діяльності. Доведено закономірність виникнення найменш численних професійних товариств і спілок, до складу яких входили вузькопрофільні фахівці, і виокремлення з-поміж них численніших професійно-станових організацій, орієнтованих на українських селян і робітників загалом.
На основі широкого комплексу опублікованих та неопублікованих джерел проаналізовано основні напрями діяльності професійних товариств і спілок (організаційний, допомоговий, науковий, культурно-просвітницький та громадсько-культурний). Організаційний передбачав залучення до складу професійних громадських об’єднань українських емігрантів, координацію їх діяльності, максимальне розширення сфери впливу в Чехословаччині та за її межами. Допомоговий охоплював: 1) надання матеріальної та юридичної допомоги українським емігрантам; 2) клопотання перед чехословацькою владою про виплату стипендій та адресної шкільної допомоги; 3) пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні. Науковий напрям був спрямований на організацію наукових досліджень, апробацію їх результатів на різноманітних форумах та з’їздах, популяризацію наукових знань у середовищі української еміграції через доповіді та лекції, тощо.
Культурно-просвітницька діяльність професійних громадських об’єднань містила: а) створення та керівництво професійними курсами та школами з метою підготовки кваліфікованих робітників для українського народного господарства, підвищення конкурентоздатності українських емігрантів на чехословацькому ринку праці; б) організація бібліотек та читалень; в) видавнича діяльність (випуск друкованих органів та фахової літератури); г) організація та участь в культурно-масових заходах.
Охарактеризовано чинники, що впливали на реалізацію кожного з напрямів діяльності професійних громадських об’єднань українських емігрантів (фінансування, політичний фактор та ін.). З’ясовано, що найрезультативніше втілювали у життя свої завдання ті організації, які отримували фінансування у рамках «Російської акції допомоги».
Висвітлено міжорганізаційні контакти професійних товариств та спілок, спрямовані на об’єднання зусиль для захисту українських національних інтересів за кордоном та ведення проукраїнської інформаційної політики. Вони відбувалися такими шляхами: а) листування; б) вступ до складу інших громадських організацій для безпосереднього впливу на їх діяльність; в) організація та участь в культурно-масових заходах української еміграції; г) матеріальна допомога та ін.
Обґрунтовано, що найбільш результативною була співпраця у проведенні культурно-масових і наукових заходів.
Ключові слова: українська міжвоєнна еміграція, Чехословацька республіка, професійні громадські об’єднання, професійно-станові організації, професійно-наукові організації, культурно-просвітницька діяльність. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Анотація ..... 2
Перелік умовних позначень ..... 13
Вступ ..... 15
Розділ 1. Історіографія, джерельна база і теоретико-методологічна основа дослідження ..... 20
1.1. Стан наукової розробки проблеми ..... 20
1.2. Характеристика джерельної бази ..... 32
1.3. Теоретико-методологічна основа дослідження ..... 42
Розділ 2. Зародження української еміграції у Чехословацькій республіці та її становище у 20−30-х рр. ХХ ст. ..... 52
2.1. Динаміка розвитку української еміграції у міжвоєнній Чехословаччині ..... 52
2.2. Вплив політики керівництва ЧСР на становище українських емігрантів та їх професійних об’єднань ..... 72
Розділ 3. Вплив професійних організацій селян і робітників на розвиток української міжвоєнної еміграції в Чехословаччині ..... 92
3.1. Розвиток організаційної структури Української селянської спілки ..... 92
3.2. Основні напрями діяльності Української селянської спілки ..... 105
3.3. Становлення та діяльність Українського всепрофесійного робітничого союзу ..... 126
Розділ 4. Професійні організації української науково-технічної інтелігенції у Чехословацькій республіці ..... 148
4.1. Виникнення та розвиток професійних організацій української науково-технічної інтелігенції ..... 148
4.2. Діяльність професійних товариств і спілок науково-технічної інтелігенції у 20−30-х рр. ХХ ст. ..... 159
4.3. Зв’язки професійних об’єднань з українськими та іноземними організаціями ..... 175
4.4. Культурно-просвітницька діяльність професійно-наукових організацій української еміграції ..... 185
Висновки ..... 204
Список використаних джерел ..... 211
Додатки ..... 237
|
|
|
