|
| Написано: |
2011 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
17.11.2018 |
|
| Твір змінено: |
26.11.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(27.4 МБ)
|
|
| Опис: |
966-500-329-8
Ганс Роберт Яус (1921 — 1997) — німецький історик і теоретик літератури, спеціаліст із романської медієвістики, активний учасник дослідницьких колоквіумів “Поетика і герменевтика" (1963—1988), один із лідерів т. зв. констанцької школи рецептивної естетики. “Досвід естетичного сприйняття і літературна герменевтика” (1977) — magnum opus науковця, дослідження, що, по суті, об’єднало дві автономні праці, писані впродовж тривалого часу.
В першій частині автор обґрунтовує тезу, що досвід естетичного сприймання можна описати й історично осмислити через його три базові функції — поезис, естезис і катарсис (відповідно, продуктивний, рецептивний та комунікативний аспекти естетичної діяльності). Друга частина — це короткий нарис історії функції запитання і відповіді. В третій же частині йдеться про історичний вимір поняття горизонту та діалогічного розуміння.
Адресовано фахівцям, студентам і всім, хто цікавиться літературною теорією XX століття.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
Вступне слово перекладача 9
Передмова П
Частина перша ДОСЛІДЖЕННЯ В ЦАРИНІ ДОСВІДУ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ
Вступ: Поновлення питання про досвід естетичного сприйняття 15
А: Нарис теорії та історії досвіду естетичного сприйняття 24
1. Що таке досвід естетичного сприйняття? 24
2. Критика естетики негативності Адорно 34
3. Естетична насолода та базові досвіди поезису, естезису
й катарсису 53
4. Двозначність і непокірливість прекрасного: огляд Платанової
спадщини 66
5. Поезис: продуктивна сторона естетичного досвіду
(construire et connaitre) 75
6. Естезис: рецептивна сторона естетичного досвіду
(voir plus de choses qu’on n’en sait) 90
7. Катарсис: комуніктивна здатність естетичного досвіду
(movere et conciliare) 119
8. Естетична функція та смислові сфери життєвого світу 137
а) До розмежування смішного та комічного 147
б) Соціологічне та естетичне поняття ролі 157
в) Релігійні витоки та естетична емансипація індивідуальності 164
Б: Естетична ідентифікація: дослід із літературними героями 175
1. Розмежування первинних рівнів естетичної ідентифікації 175
2. Історичне пояснення взірців взаємодії 184
а) Асоціативна ідентифікація 184
б) Ідентифікація захоплення (адміративна) 188
в) Симпатетична (співчутлива) ідентифікація 192
г) Катарсична ідентифікація 197
г) Іронічна ідентифікація 201
В: Комунікативна функція фікційного 208
1. До генези поділу на фікцію та реальність 208
2. Досконале як принадність уявного 215
3. Використання фікції при наочному представленні та зображенні
історії 230
а) «Res fictae» як спокуса для історіографії 230
б) Герменевтична функція «трьох ілюзій» класичної розповідної
історіографії 234
в) Аналіз використання засобів фікції в історіографії Ранке 238
г) Спроба осмислення донаративних прикладів наочного
представлення та відображення історії 242
ґ) Гебелева версія «пожежі Москви»: риторична історіографія
проти наукової 247
Частина друга НАРИСИ ГЕРМЕНЕВТИКИ ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ
Вступ: Межове становище літературної герменевтики 254
A. Адам, що запитує: До історії функції запитання й відповіді 264
1. Адаме, де ти? 264
2. Ніколи не розпитуй мене! 267
3. Запитування як початок розуміння 274
4. Перше, останнє та допитливе запитання 279
5. Дидактичні запитання, катехізиси та їхні наслідки 286
6. Mais ой sont les neiges d’antan? 295
Б. Три конкретні випадки естетичного застосування 307
1. Міф про гріхопадіння (ЇМ., 3) в літературній інтерпретації 307
2. Питання Йова та його далека відповідь (Ґете, Ніцше, Гайдегер) ...317
3. Діалогічне і діалектичне в «Небожі Рамо» (або: як Дідро сприймав
Сократа, а Геґель — Дідро) 328
B. «Фауст» Ґете і «Фауст» Валері, або Про труднощі доведення ,
міфу до кінця 355
Г. Запитання до міфу і ствердження ідентичності в історії
«Амфітріона» 377
Г «Нова Елоїза» Русо і «Страждання молодого Вертера» Гете в зміні горизонту між французьким Просвітництвом і німецьким ідеалізмом 414
1. Розрив між сподіваннями і сприйняттям у «Новій Елоїзі» Русо ....416
2. Реконструкція запитання, на яке були відповіддю «Нова Елоїза»
і «Страждання молодого Вертера» 426
3. «Вертер» Ґете на горизонті сподівань німецької рецепції Русо 434
4. «Страждання молодого Вертера» як перша відповідь Ґете Русо .... 443
5. Погляд на «Вільгельма Майстра» («Еміля естетичного
виховання») 457
Вибірковий покажчик літератури до розділу II Ґ 461
Частина третя ПОЕТИЧНИЙ ТЕКСТ У ЗМІНІ ГОРИЗОНТУ РОЗУМІННЯ
Вступ: Структура горизонту і діалогічність 463
1. Розуміння і тлумачення як опосередкування горизонту 465
2. Діалогічне розуміння в літературній комунікації 472
3. Підсумки і перспективи 483
A. Частковість рецептивно-естетичного підходу
(«Іфігенія» Расина і Ґете) 495
Післямова до теоретичної дискусії (1973 р.) 516
1. Рецепція і вплив 518
2. Традиція і вибір 521
3. Горизонт сподівань і комунікативна функція 525
Б. Естетичне опосередкування соціальних норм
(“La douceur du foyer") 528
1. Від образного поля вірша до комунікативної функції лірики 528
2. Синхронічний аналіз одного лірично репрезентованого
значеннєвого підсвіту: “La douceur du foyer" 533
а) Ситуативний основний взірець (ролі, час і місце) 534
б) Нормативний основний взірець (принципи, вартості, санкції) 537
в) Значеннєвий підсвіт і його замкнені межі 539
г) Легітимація та ідеологічна функція 542
3. Суспільна функція сприйняття лірики та її комунікативна система
в життєвому світі 1857 р 546
B. Текст минулого в діалозі з сучасністю
(класика —•знову модерн?) 555
1. Естетичне сприйняття як омолодження минувшини 555
2. Гільдесгаймерова реприза «Марії Стгоарт» Шилера 562
3. «Нові страждання молодого Вертера» Пленцдорфа 568
Г. Поетичний текст у зміні горизонту читання
(вірш Бодлера «Сплін II») 573
1. Увиразнення різних горизонтів читання як герменевтична проблема 573
2. Прогресивний горизонт естетичного сприйняття (герменевтична
реконструкція першого читання) 581
3. Ретроспективний горизонт тлумачного розуміння
(конституція значення під час другого читання) 589
4. Конкретизація вірша в зміні горизонту його рецепції
(історичне розуміння і естетичне судження) 596
Бібліографічний додаток 610
1. Редакційні зауваги 610
2. Покажчик літератури 610
3. Покажчик (Першоджерела і автори) 618
|
|
|
