|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
04.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
04.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Яшкіна Д. Д. Стиль життя «соло» в умовах (пост)сучасності. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття
наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 – соціологія. –
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2023.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню стилю життя
«соло», який набуває популярності в багатьох розвинутих країнах світу.
Зокрема, робота присвячена вивченню генези зазначеного стилю життя,
соціокультурних та регіональних особливостей реалізації, а також стилю
життя «соло» в українському суспільстві. Актуальність зазначеної теми
випливає з того, що кількість індивідів, які обирають життя наодинці,
почала своє активне зростання упродовж останніх 20-ти років, що є
сигналом суспільних перетворень та змін, проте це явище залишається
малодослідженим у соціології. В роботі акцентується увага не на особах
літнього віку, які проживають наодинці через втрату партнера (саме цій
категорії присвячена більшість праць), а на молодших вікових категоріях,
для яких життя наодинці є обраним стилем життя.
Проблема полягає в тому, що з одного боку, попри наявність окремих
праць щодо «життя соло» у різних напрямах досліджень, вони не
концептуалізують це явище та не розглядають його як окремий стиль життя.
У вітчизняній соціологічній науці дослідження зазначеного феномену
фактично відсутні, проте це не свідчить про відсутність носіїв зазначеного
стилю життя в Україні. Зростання популярності стилю життя «соло» може
призводити до певних наслідків у різних сферах життєдіяльності (від
демографічної ситуації до ринку праці) – з одного боку. З іншого боку, носії
стилю життя «соло» в силу того, що у суспільному уявлені вони часто
протиставляються усталеним уявленням про сім’ю, можуть бути
стигматизовані та, в окремих випадках, дискриміновані.
3
В рамках даної роботи було проаналізовано та впорядковано
теоретико-методологічні доробки, що присвячені теорії індивідуалізації.
Саме процеси індивідуалізації стають ключовими для появи нового стилю
життя – стилю життя «соло». В рамках першого розділу було розглянуто
сучасну теорію індивідуалізації та її зв’язок із формуванням нових стилів
життя. Відповідно, розглянуто стилежиттєвий підхід до вивчення
соціальної реальності, що слугувало базисом для дослідження життя «соло»
як стилю життя. Досліджено фактори формування стилю життя «соло», а
саме: цифрові технології, зміна уявлень про сім’ю, ринкова економіка та
капіталістичний устрій життя, зменшення можливостей для приватності,
посилення ролі економіки події економіки події, міграція, людські
катастрофи. Задля уникнення термінологічної плутанини в першому розділі
також проведено аналіз та структурування суміжних термінів, що
використовуються в соціальних науках для позначення окремих елементів
стилю життя «соло» або явищ, які асоціюються із життям «соло», але
фактично можуть бути не притаманними його носіям (соціальна ізоляція,
самотність). Таким чином, після проведення аналізу, впорядкування та
розмежування була проведена концептуалізація та визначення стилю життя
«соло».
Другий розділ дисертації присвячений розгляду соціокультурного
контексту стилю життя «соло». Базуючись на світовій мапі цінностей та
теорії постматеріалізму Роналда Інглхарта, досліджена відповідність
розповсюдження поодиноких домогосподарств (як базової характеристики
стилю життя «соло») ціннісним орієнтаціям, притаманним різним країнам.
Після чого в рамках розділу проведено огляд літератури, який дозволив
визначити напрями досліджень та методології дослідження життя «соло».
Оскільки в різних країнах та регіонах дослідники розглядають таку
практику проживання наодинці у різних термінах та підкреслюють різні
особливості такого проживання, було розглянуто кейси країн та регіонів, де
4
життя «соло» вважається найбільш розповсюдженим: країни Європи та три
країни Азії. Стиль життя «соло» різниться як в залежності від історії країни
та/або регіону, так і у способах його реалізації (так, наприклад, створення
романтичних стосунків більш радикально заперечується в Кореї, ніж у
європейських країнах). Проте економічний фактор є базовим і впливає на
вибір життя без сім'ї в різних соціокультурних середовищах – від
економічної спроможності жити «соло» до економічної нездатності
утримувати сім’ю. Проведений аналіз демонструє приклади, яким чином
формується стиль життя «соло» в залежності від різних факторів
формування, так, розглянуто приклад із війнами та неуспішними
соціальними політиками держав.
Спираючись на результати, отримані в попередніх розділах, третій
розділ представляє собою дослідження стилю життя «соло» в Україні.
Попередній аналіз вітчизняної літератури продемонстрував, що життя
«соло» з’являється як предмет досліджень переважно в психології, а
соціологічна наука не має даних про таку категорію населення. Отже,
першим етапом дослідження зазначеного стилю життя було пілотне
опитування, що розглядало загальні суспільні уявлення про стиль життя
«соло» та суспільне ставлення до його носіїв. Наступним етапом було
проведення якісного дослідження самих носіїв стилю життя «соло» з
використанням методу напівструктурованого інтерв’ю. Метою даного
етапу було визначення характеристик та особливостей стилю життя «соло»
в сучасній Україні, в тому числі під час повномасштабного вторгнення
Російської Федерації. В рамках дослідження окремо були досліджені носії
стилю життя «соло», які вимушені були покинути Україну.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
дисертація є першою у вітчизняній соціологічній науці науковою працею,
яка здійснює теоретичне узагальнення підходів до вивчення життя «соло»
та розв’язує важливе наукове завдання – досліджує стиль життя «соло» в
5
Україні. Новизна наукових результатів конкретизується в таких
положеннях:
уперше:
- комплексно проаналізовано концепт життя «соло» :
проаналізовано використання концепту різними соціально-гуманітарними
дисциплінами (психологія, юриспруденція, демографія, статистика,
економіка). Проведено розмежування таких суміжних понять, як
самотність, ізольованість, поодинокі домогосподарства, одинаки;
- за результатами зазначеного аналізу вперше структуровано,
систематизовано та схематизовано знання щодо життя соло та визначено
життя «соло» як стиль життя;
- на основі систематизованих знань про стиль життя «соло» та
вивчених теоретичних наробок теорії індивідуалізації та стилежиттєвого
підходу до вивчення соціальної реальності було вперше концептуалізовано
та операціоналізовано стиль життя «соло», що надало змогу вперше
виявити ставлення до означеного стилю життя та уявлення українського
суспільства про стиль життя «соло»; окреслити розповсюдженість стилю
життя «соло» в українському суспільстві; дослідити особливості стилю
життя соло в Україні.
удосконалено:
- соціологічне розуміння сучасної суспільної тенденції до
відкладання створення сім’ї молоддю та збільшення кількості поодиноких
домогосподарств серед молоді та молодих дорослих;
- теоретичні положення щодо стилежиттєвого підходу до
вивчення соціальної реальності;
дістали подальшого розвитку:
- ідеї концепції індивідуалізації за умов суспільства ризику та
плинної сучасності: індивідуалізація за сучасних умов призводить до такого
різноманіття вибору життєвих шляхів та стилів життя, що одним з виборів,
6
який здається найбільш раціональним, стає не-вибір відповідно до концепції
Є. Іллуз, але цей не-вибір може призводити не тільки до свідомого не
створення романтичних стосунків, але й до формування стилю життя
«соло»;
- дослідження стигматизації одинаків Б. ДеПауло, а саме
досліджено стигматизацію та дискримінацію носіїв стилю життя «соло» в
українському просторі, що надає можливості для порівняння та подальшого
дослідження стигми в залежності від соціокультурних контекстів;
- прогнозування викликів для соціальної політики через
потенційне зростання кількості людей літнього віку, які проживають
наодинці, а саме: нестача соціальних працівників та нестача стратегії та
плану дій щодо задоволення потреб та підтримки зазначеної категорії
населення.
Ключові слова: стиль життя, життя «соло», життєві стратегії,
індивідуалізація, партнерство, самотність, гендер, цінності, епідемія,
простір, міграція, соціальне благополуччя, полікультурне суспільство,
Україна, мотивація на успіх |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………………………………………………….. 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СТИЛЮ ЖИТТЯ
«СОЛО»…………………………………………………………………. 26
1.1. Процеси індивідуалізації як засади формування стилю життя
«соло»…………………………………………………………………… 26
1.2. Життя «соло» як стиль життя…………………………………... 34
1.3. Фактори формування стилю життя «соло»……………………. 40
1.4. Концептуалізація стилю життя «соло»………………………… 67
Висновки до розділу 1...……………………………………………….. 79
РОЗДІЛ 2. СТИЛЬ ЖИТТЯ «СОЛО»: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ
КОНТЕКСТ……………………………………………………………... 82
2.1. Гносеологічні можливості використання статистики при
дослідженні стилю життя «соло»……………………………………… 85
2.2. Методологічні підходи дослідження стилю життя «соло»……… 99
2.3. Стиль життя «соло» в різних соціокультурних контекстах:
прояви, фактори формування та державні політики…………………. 112
Висновки до розділу 2…………………………………………………. 137
РОЗДІЛ 3. СТИЛЬ ЖИТТЯ «СОЛО» В СУЧАСНОМУ
УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ…………………………………… 141
3.1. Дослідження стилю життя «соло» в сучасній Україні………….. 141
3.2. Стиль життя «соло» в сучасній Україні (на базі якісного
дослідження носіїв стилю життя «соло»)…………………………….. 156
3.3. Стиль життя «соло» поза межами України під час війни (на базі
якісного дослідження носіїв стилю життя «соло»)…………………... 195
Висновки до розділу 3…………………………………………………. 207
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. 210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 219
ДОДАТКИ………………………………………………………………. 247
|
|
|
