Філософія історії: Курс лекцій

Сутність та завдання філософії історії
Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії
Історична свідомість
Філософія історії як теоретична дисципліна
Предмет філософії історії
Філософія історії в системі суспільно-гуманітарного знання
Дисциплінарні межі філософії історії
Філософія історії в сучасному світі
Еволюція історичної свідомості. головні етапи розвитку філософії історії
Постання історичної свідомості. Антична історіографія
Міфологічна свідомість. Історія та міф
«Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія
Історизація свідомості в добу Середньовіччя
Християнська теологія історії
Погляд на історію в добу Відродження
Філософія історії як явище новоєвропейської філософії
Історична думка XVII ст. Ідея «Нової науки» Дж. Віко
Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію
Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля
Теорія історичного процесу К. Маркса
Позитивістські спроби піднести історію до рангу науки
Особливості історичного методу Й.Ґ. Дройзена
Нова постановка проблеми про сутність історичного у філософії історії кінця XIX – XX ст. Критична філософія історії
Народження критичної філософії історії
Історизм як продукт новоєвропейської раціональності
«Ідея історії» Р. Колінгвуда
Онтологія історичного М. Гайдеґера
Критика історицистських схем історії (К. Попер)
Особливості сучасного історичного дискурсу. Постмодерністська критика історицистської раціональності
Формування історичної свідомості української нації. Українська філософсько-історична думка в європейському філософському контексті
Витоки історичної думки в Україні
Історіографія XVIII – початку XIX ст. в Україні: від літописної до наукової історії
Вплив філософії І. Канта, Й.Ґ. Фіхте, Ґ.В.Ф. Геґеля, Ф.В.Й. Шелінга на формування філософсько-історичної думки в Україні
Дидактична спрямованість історичної науки в другій половині XIX – на початку XX ст.
Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. культурно-цивілізаційні типології суспільств
Філософське обґрунтування ідеї єдності людства та історичного процесу. Поняття всесвітньої історії
Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу
Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ.В.Ф. Геґеля)
Обґрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії. Формаційна модель історичного процесу
Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс)
Заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітньо-історичного процесу. Культурно-цивілізаційна модель типології історичних систем
Заперечення ідеї єдності історичного процесу (М. Данилевський, О. Шпенґлер)
Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі
Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна
Різомна модель
Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона
Проблема спрямованості історичного процесу. Ідея поступу в історії
Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція
Лінійні та циклічні моделі історії
Тричастинна періодизація історії
Темпоралізація утопії. Від історії походження до історії майбутнього
Ідея поступу у філософії історії
Еволюціонізм і неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції
Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії
Циклічні моделі історії
Ідея історичного кругообігу. Циклізм моделей історії у філософії й історіографії Античності та Середньовіччя
Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко
Ідея циклічного історичного часу в культурно-цивілізаційних концепціях XX ст.
Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу
Еволюція поглядів на місце й роль людини в історії: Античність і Середньовіччя
Детермінізм і воля людини: конкурентні теорії
Поняття долі в античній філософії
Постановка питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії
Філософія Відродження: нове бачення місця та ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі
Історія як витвір людини. Суб’єкт історії
Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет
Від онтології субстанції — до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі XVIII – початку XIX ст.
Сучасна практична філософія про комунікативний характер свободи волі
Відкриття мас
Поняття народ, маса, натовп
Проблема атомізації суспільства та «бунту мас» у XX ст.
Маси і тоталітаризм
Смисл історії
Смисл історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика та сучасність: два підходи до проблеми смислу історії
Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії
Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії
Цінності історії та цінності людського існування. Свобода, вибір, відповідальність
Цінності історії та цінності людського існування
Проблема свободи історичного вибору у філософії історії. Свобода та відповідальність
Іменний покажчик
Література