Кетрін Вебб » Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста

Роман
Написано: 2014 року
Розділ: Химерна
Твір додано: 24.06.2020
Твір змінено: 24.06.2020
Завантажити: fb2.zip (805.6 КБ)
Опис: Бувають такі історії, що одного життя замало, щоб розповісти їх.

Гаррі Оґаст лежить на своєму смертному одрі. Знову.

Що б він не робив, що б він не вирішував, після настання смерті Гаррі завжди повертається туди, звідки він почав: стає дитиною, яка нічого не забула про життя, яке вона вже неодноразово проживала раніше. Нічого ніколи не змінювалося.

Аж дотепер.

Коли свого кінця добігало одинадцяте життя Гаррі, біля ліжка старого з’явилася маленька дівчинка.

«Я мало не спізнилася до вас, докторе Оґаст, – сказала вона. – Я маю передати повідомлення».

Це повість про те, що Гаррі робитиме далі, що він робив до цього, і про те, як він намагається врятувати минуле, якого не може змінити, та майбутнє, до якого не може потрапити.
 
Відгуки читачів:
 
13.08.2021 • Волод
Шедевр. Ця книга -- мабуть, одна з найкращих відкритів 2021. І водночас, чомусь, одне з найбільших розчарувань. Буває ж таке...
Нині, посеред завалів сюру, ниття та ін. "потоків свідомості" -- рідко коли вдається натрапити на таке якісне чтиво.
НФ. Цікава. Пізнавальна. Корисна. Важлива, але й з тонким гумором.

Утім, є у книзі й ополоник дьогтю. Уся ота спільнота хроносят -- прості паразити ж... І факт, що один з них героїчно бореться з іншим (звихнутим) -- ситуацію не виправляє.
От є відчуття, що вони могли би зробити щось корисне для світу. А що натомість? Лише виграші в усіляких азарт.іграх і вир насолод аж до перенасичення.
Звісно ж, можна вважати, що кожен з нас ("лінійних") сам винен, коли лізе по "великий виграш" (за чужий рахунок) і заслуговує бути обікраденим. Хоч у букмекерів, хоч у (крипто)форексах, хоч на акціях. Але якщо людина лізе в акції аби просто захиститись від держ.інфляцій -- то де тут вина самої людини? За що її окрадати..?

От у Лю Цисіня (книги про "3 тіла") -- то якась безупинна (китайська(?) ненажерливість -- "хочу, хочу, хочу наук.відкриттів..." А тут -- "вони погані, погані, погані..." Всі погані!? А як щодо тих відкриттів, які би могли (лише й тільки) захистити Землю від людського надспоживання вже зараз? От винайдуть щось таке (напр., вимикач-вмикач електрики по всьому світу, аби жоч влітку не гріли Землю; чи хоч би бактерій, що перероблятимуть сміттєзвалища, поки це ще має сенс...), винайдуть у майбутньому, коли вже буде запізно -- то чому ці хруні не передадуть у минуле?
Та й навіть гроші вкрадені у людства можна було би вкористати зі справжьою користю. Напр., створити Фонд Порятунку Землі, запустити потужну рекламн.кампанію (заодно відібравши частину реклам.часу в надспоживачів), спонсорувати вдповідні дослідження і книги...
Але чомусь у книзі "ні".

Та й завершення якесь зіжмакане...
От не віриться, що проект можна аж так саботувати, і будь-хто з величезного натовпу спеціалістів не помітить. І то в часи, коли всі ще вели паперові записи (а не як нині, коли дані на мереж.диску, і фальсифікувати значно легше).
Та й убивство до народження -- теж невиправдане. Навіщо? Хіба не простіше прийти до 4ри річної дитини і повідомити, що гра скінчилась? Переконавшись, до речі, що то таки саме та дитина.
Чи може це так авторка лишила собі лазівку для другого тому "борви титанів"? :)

Але це я вже доколупуюсь. ;)
І книга, все таки, шедевр. І мабуть, просто правдиво відображає суч.уявлення про добро й зло, та й ставлення до майбутнього... А може авторка не відчуває себе настільки талановитою, аби йти проти "трендів"? Але хто ж тоді талановитий, як не вона!?
Чи, може, ті "тренди" її влаштовують? :( Має право... Хоч це й сумно, коли настільки цікава книга не пропонує хоч якогось дієвого вирішення проблеми вбивства Землі (і людства) надспоживанням і перенаселенням...
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.