Оксана Висовень » Громади Євангельських християн-баптистів радянської України в політичних, соціокультурних вимірах тоталітарної доби (40-80-і рр. ХХ ст.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Громади Євангельських християн-баптистів радянської України в політичних, соціокультурних вимірах тоталітарної доби (40-80-і рр. ХХ ст.)

Дисертація
Написано: 202 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 08.05.2021
Твір змінено: 08.05.2021
Завантажити: pdf див. (4.8 МБ)
Опис: Висовень О. І. Громади Євангельських християн-баптистів радянської
України в політичних, соціокультурних вимірах тоталітарної доби (40-80-
і рр. ХХ ст.). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі
спеціальності 07.00.01 – історія України. Державний вищий навчальний заклад
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди», Переяслав, 2021.
У дисертаційній роботі здійснено комплексний історичний аналіз
становища громад Євангельських християн-баптистів радянської України в
політичних, соціокультурних вимірах тоталітарної доби (40-80-і рр. ХХ ст.).
Релігійний соціум, його синергетичну модель в період комуністичної диктатури
представлено на базі використаних та вперше опублікованих архівних
матеріалів центральних, галузевих, а також особистих колекцій, польових
досліджень із застосуванням сучасного теоретико-методологічного
інструментарію.
Актуальність теми. Інтеграція України в цивілізовану Європу
неможлива без зміни суспільної свідомості та підвищення рівня духовності.
Одним із важливих елементів духовності є релігійна свідомість, яка, у свою
чергу, впливає і обумовлює поведінку людини. А від поведінки громадян,
вміння їх орієнтуватися і обирати правильні, а отже, випробувані протягом
багатьох століть духовні цінності (любов, віра, сім’я, доброта, милосердя тощо)
та життєві пріоритети (демократизм, свобода, працелюбство, законослухняність
тощо), залежить майбутнє України та її входження в європейський простір як
рівноцінного партнера.
Сучасні проблеми занепаду духовності в українському суспільстві
сягають корінням ще радянських часів, коли цілеспрямовано руйнувалася
християнська церква, її віровчення перекручувалося, фізично були знищені її
яскраві представники та їхні послідовники. Все це в сукупності призвело до


3







підміни багатьох загальнолюдських цінностей фальшивими гаслами, подвійної
моралі в багатьох громадян сучасної України. Крім того, дослідження в цій
галузі дасть змогу протидіяти використанню християнської церкви для
ідеологізації загарбницьких війн, анексій, дестабілізації світу. Оприлюднення
інформації про злочинну політику тоталітарної влади проти євангельських
християн-баптистів, виявлення причин такого ставлення, по-новому
актуалізують проблему доведення до суспільства, урядів та конфесій в Україні
та у світі неможливості співіснування сучасної цивілізації в умовах безкарності
злочинів проти людства та людяності, які не мають терміну давності, але через
відсутність покарання та приховування інформації породжують ще більші
злочини.
Виходячи з результатів аналізу літератури та нової джерельної інформації,
актуальність та доцільність всебічного дослідження проблеми обумовлюються
такими мотивами:
 відсутністю праць, у яких застосовувався комплексний підхід до
вивчення становища, діяльності, місця і ролі громад Євангельських християн-
баптистів радянської України в політичному, соціокультурному просторі
тоталітарної доби (40-80-і рр. ХХ ст.);
 важливістю здобуття неупереджених знань про релігійний соціум, його
синергетичну модель у період комуністичного режиму в Україні; висвітлення
соціокультурного світу, антропологічного виміру діяльності протестантських
громад в умовах тоталітаризму;
 актуалізацією вивчення характеру, інструментарію та масштабів
карально-репресивних заходів органів спецслужб МДБ-КДБ УРСР у
відношенні до членів братства ЄХБ;
 потребою нагромадження, систематизації, наукового синтезу
джерельної інформації, яка сприятиме відновленню історичної правди щодо
вірян ЄХБ в умовах атеїстичної політики радянського режиму та подолання
стереотипів минулого.


4







Наукова новизна полягає в постановці та втіленні авторського концепту
наукового вивчення проблеми, за якою вперше: у вітчизняній історіографії
здійснено комплексний історичний аналіз становища громад Євангельських
християн-баптистів радянської України в політичних, соціокультурних вимірах
тоталітарної доби (40-80-і рр. ХХ ст.). Релігійний соціум, його синергетичну
модель у період комуністичної диктатури представлено на базі використаних та
вперше опублікованих архівних документів центральних, галузевих,
самвидавних джерел, особистих колекцій з застосуванням сучасного теоретико-
методологічного інструментарію. Суб’єктивні свідчення очевидців подій, які
були зафіксовані методом дослідження – інтерв’ю, дали змогу проаналізувати
згубний вплив атеїстичних кампаній на життя пересічних віруючих та їхніх
дітей. Показано динаміку розвитку політики радянської влади щодо вірян
євангельсько-баптистського спрямування; охарактеризовано соціокультурний
світ, антропологічний вимір діяльності їхніх громад у 40-80-і рр. ХХ ст.
Проаналізовано характер, інструментарій та масштаби карально-репресивних
заходів органів спецслужб УРСР у відношенні до членів братства ЄХБ;
осмислена правомірність та морально-етичний аспект використання в
атеїстично-виховних та виправних цілях тоталітарною владою психіатричної
медицини, освітніх та науково-культурних закладів УРСР для боротьби з
активними членами братства та їхніми рідними. На конкретних прикладах
установлено роль судових органів УРСР в атеїстичних заходах, показових
судових процесах над вірянами, незаконних діях щодо позбавлення вірян
батьківських прав та примусового відправлення їхніх дітей у школи-інтернати.
Показано соціокультурні наслідки репресивної політики радянської влади щодо
вірних ЄХБ України, їхні матеріальні й духовні втрати; здійснено кількісно-
якісну характеристику засуджених та ув’язнених за релігійні переконання;
створено морально-етичний образ засуджених та членів їхніх родин,
організаторів і учасників репресій. Удосконалено: основні теоретико-
методологічні підходи дослідження щодо вивчення політичного та


5







соціокультурного простору, у якому перебували громади Євангельських
християн-баптистів радянської України в 40-80-і рр. ХХ ст.; тлумачення
окремих ключових дефініцій, які стосуються проблеми дослідження.
Подальшого розвитку набуло: з’ясування репресивної політики каральних
органів комуністичного режиму щодо вірних громад ЄХБ, осмислення
антропологічного виміру діяльності протестантських братств в 40-80-і рр.
ХХ ст.
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, її зв’язок з
науковими темами і програмами, визначено мету і дослідницькі завдання,
об’єкт і предмет наукового пошуку, наукову новизну, роз’яснено практичне
значення, особистий внесок здобувача дисертації, відображено апробацію
результатів дослідження, подано відомості про структуру та обсяг роботи.
Розділ перший «Історіографія, джерельна база, методологія
дослідження» запропоновує періодизацію проблеми у зв’язку з розвитком
ступеня розробки проблеми, її джерельного забезпечення та пошуком
ефективного дослідницького інструментарію. Установлено, що вивчення історії
громад Євангельських християн-баптистів України в політичних,
соціокультурних вимірах тоталітарної доби пройшло у своєму розвитку два
періоди: радянський та новітній. Перший, тривав з 40-х включно до кінця 80-
х рр. ХХ ст., новітній, з 1991 р. до початку ХХІ ст.
Другий розділ «Релігійний соціум радянської доби: громади Євангельських
християн-баптистів у лещатах комуністичної диктатури» присвячений
дослідженню релігійного соціуму, його синергетичній моделі, показу динаміки
змін політики радянської влади щодо вірних євангельсько-баптистського
спрямування, їхньому соціокультурному світу, антропологічному виміру
діяльності в 40-80-і рр. ХХ ст. Встановлено, що синергетична модель
релігійного життя в СРСР кінця 20-30-х рр. ХХ ст. була запроваджена
Й. Сталіним з метою тотального домінування комуно-більшовицької держави
над релігією, спиралася на законодавство про релігійні культи та проходила під


6







гаслом «боротьби з контрреволюцією та пристосуванством церкви». На початку
40-50-х рр. ХХ ст. була упроваджена оновлена релігійна модель взаємодії
держави та церкви в СРСР: уніфікація та підпорядкування релігійних
організацій державно-партійній роботі з метою досягнення геополітичних
завдань. Синергетична модель релігійного життя в період 1953-1989 рр.
формувалася та розвивалася протягом двох підперіодів: перший – 1953-1964 рр.
проходив під гаслом М. Хрущова: «покінчимо релігією до середини сімдесятих
– за п’ять років до настання «комунізму». У другому підперіоді – (з 1964 р. і до
кінця 80-х рр. ХХ ст.) тоталітарна влада повернулася до подвійних стандартів у
питаннях релігії: декларувала світу про дотримання в СРСР свободи сумління,
але продовжувала репресії щодо вірян.
У третьому розділі «Братство Євангельських християн-баптистів і
карально-репресивна машина комуністичного режиму», закцентовано увагу на
карально-репресивній машині комуністичного режиму та її жорстоких
механізмах, які застосовувалися проти громад ЄХБ. Простежено роботу МДБ-
КДБ УРСР, які займалися плануванням та реалізацією оперативної роботи
щодо «агентурно-оперативної розробки сектантів». Показано роль Ради в
справах релігійних культів при Раднаркомі СРСР як інструментарію з обліку,
уніфікації та закриття релігійних громад ЄХБ; політику подвійних стандартів
уповноважених Ради в релігійній сфері, застосування ними механізмів зняття з
реєстрації і закриття молитовних будинків вірних ЄХБ. Охарактеризовано
репресивну роботу правоохоронних органів в рамках атеїстичних кампаній
радянського режиму; встановлено роль судових органів УРСР в атеїстичних
заходах тоталітарної системи, показових судових процесах над вірянами.
Осмислена правомірність та морально-етичний аспект використання у
атеїстично-виховних та виправних цілях тоталітарною владою психіатричної
медицини, освітніх та науково-культурних закладів УРСР для боротьби з
активними членами братства та їх рідними.


7







Четвертий розділ «Соціокультурні наслідки репресивної політики
радянської влади щодо євангельських християн-баптистів України»
присвячений осмисленню соціокультурних наслідків репресивної політики
радянської влади щодо вірних ЄХБ України, їхнім матеріальним і духовним
втратам, кількісно-якісній характеристиці засуджених та ув’язнених за релігійні
переконання, організаторам і учасникам репресій. Встановлено, що внаслідок
антирелігійних кампаній радянської влади громади ЄХБ України понесли
значні матеріальні й духовні втрати. Піддавалися репресіям духовні очільники
та їхні родини. Засуджували в’язнів сумління на довготривалі терміни
покарання з конфіскацією майна, що відбилося на матеріальному становищі
їхніх багатодітних родин. Трагічні долі духовних лідерів та їхніх сімей стали
для громадян України символом боротьби за релігійні переконання і надихнули
пересічних вірян на спротив атеїстичній політиці комуністичного режиму.
Українське суспільство потребує духовного оновлення, а без засудження і
покарання злочинів проти людяності це неможливо. Тому прізвища
організаторів і учасників репресій повинні бути оприлюднені, щоб понести
справедливе покарання.
Ключові слова: євангельські християн-баптисти, громади, віряни, в’язні
сумління, ВРЄХБ, ініціативники, релігійний соціум, Рада родичів в’язнів,
самвидав, антирелігійна політика, тоталітарна доба, комуністичний режим,
Рада з питань релігійних культів.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.