| Опис: |
Публічна дипломатія як особлива форма зовнішньополітичної діяльності, що спрямована на формування зарубіжної громадської думки як чинника зміни політики іншої держави, вимагає вивчення особливостей геополітичних та геокультурних уявлень зарубіжної публіки. Публічна дипломатія стала важливим каналом міжнародної комунікації України з цивілізаційним світом з початку повномасштабного російського наступу на її територію. Безпрецедентною є роль Президента України Володимира Зеленського в перетворенні публічної дипломатії на ефективну технологію міжнародної політики. Унікальність внеску В.Зеленського в розвиток публічної дипломатії як міжнародної комунікативної практики полягає, по-перше, в неймовірному піднесенні значущості глави держави як головного актора такої дипломатії, по-друге, в її інституціоналізації та інтенсифікації як інструменту впливу на глобальну громадську думку, по-третє, її відчутної результативності та ефективності, по-четверте, в широкому використанні цифрових онлайн технологій для її здійснення. Успіхам публічної дипломатії В.Зеленського сприяє не просто її географічно релевантний контент, а технології комунікації, засновані на географічному детермінізмі. В основі його публічної дипломатії лежать загальнолюдські цінності, але адаптовані під геокультурні особливості зарубіжної публіки. Український президент прагнув зробити українську позицію зрозумілою для геокультурно різних аудиторій через низку технологій переконання. Насамперед, він використовував технологію приєднання через апеляцію до спільних для всіх географічних регіонів цінностей, таких як життя, безпека, свобода, діти, родина. Крім того, український національний лідер звертався до технології зацікавленої комунікації, яка є емпатичною, співчуваючою за характером та базується на повазі до цінностей, символів, ідеалів, трагедій та втрат, що складають геокультурний бекграунд світогляду громадськості кожної країни. Здійснюючи публічну дипломатію, український президент окреслив географію небезпеки від потенційної російської загрози, включивши до неї країни, що входили до СРСР та до радянського блоку. Застосування українським національним лідером технології зв’язування географії небезпеки російської загрози з радянським минулим є виправданою з огляду на офіційну та напівофіційну російську пропаганду. Викриття російської дезінформації стало одним із провідних напрямів публічної дипломатії В.Зеленського та головною інформаційною зброєю проти агресора. Доводячи брехливість російської пропаганди, український національний лідер апелює до фактів, до причин викривлення об’єктивної картини реальності та до особливого геокультурного досвіду зарубіжної публіки, що обумовлюється знаковими історичними подіями на певній географічній території світу. |
