|
Написано: |
2018 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
18.01.2025 |
|
Твір змінено: |
18.01.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(2.7 МБ)
|
|
Опис: |
Вишня І.А. Українсько-молдовські відносини у 1991-2014 рр. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». – Державна установа «Інститут
всесвітньої історії Національної академії наук України», Київ, 2018.
Дану дисертаційну роботу присвячено аналізу відносин України та Республіки
Молдова у 1991-2014 рр.
Мета дослідження – з’ясувати зміст та характер процесів формування і
розвитку головних напрямів двостороннього співробітництва між Україною та
Республікою Молдова у період з 1991 по 2014 рр.
Актуальність теми дослідження обумовлена спільним євроінтеграційним
курсом України та Республіки Молдова. Домінування європейських цінностей та
орієнтирів в Україні і Молдові відповідає їхнім державним і національним інтересам,
є для них безальтернативним вибором. Такі об’єктивні обставини зробили
дослідження відносин України та РМ вкрай актуальним, зокрема у контексті
поглибленого вивчення трансформаційних процесів, а також факторів, які
обумовлюють пріоритет європейської інтеграції для обох країн.
Усталені в минулому засади зовнішньої політики, коли йшлося про пошук
оптимальної «багатовекторності» й балансування між Сходом і Заходом, нині все
більшою мірою не відповідають умовам протистояння агресивному курсу Російської
Федерації щодо країн, які обрали проєвропейський шлях розвитку. Актуальні
виклики часу виносять на порядок денний пошук нових рушійних сил і механізмів
вирішення насущних проблем міждержавних, міжнародних та міжнаціональних
відносин.
Актуалізація дослідження процесів розбудови відносин між Україною та
Республікою Молдова не в останню чергу обумовлена тим, що ці країни мають
багатовікову традицію усвідомлення спільності історичної долі, значну протяжність 3
спільного кордону, чисельну українську національну меншину в РМ та молдовську –
в Україні, тісні культурні зв’язки та православне віросповідання.
Нині на формування порядку денного українсько-молдовських взаємин дедалі
більше впливають геополітичні зрушення в регіоні Причорномор’я. Насамперед
йдеться про те, що ревізіоністська політика Росії щодо усталеного «нового світового
порядку» стала водночас постійним викликом Україні та іншим пострадянським
державам. Неоголошені та приховані вторгнення на територію України підрозділів
збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організація та
підтримка ними терористичної діяльності створюють загрозу й іншим державам
регіону. Ці обставини роблять Україну та Молдову природними союзниками у
зовнішній політиці, відданими курсу політико-дипломатичного врегулювання
конфліктів на основі принципів і норм міжнародного права та Статуту Організації
Об’єднаних Націй, що визнають невіддільне суверенне право України та Республіки
Молдова на відновлення і збереження їх територіальної цілісності в межах
міжнародно визнаних кордонів.
Сучасна історіографія не обійшла своєю увагою проблематику українсько-
молдовських відносин 1991-2014 рр. Серед українських дослідників варто виділити,
передусім учених Інституту всесвітньої історії НАН України, а також таких авторів,
як Г. Перепелиця, С. Пирожков, В. Тучинський, Л. Чекаленко, В. Коцур, О. Сушко,
Т. Ляшенко, Г. Мельничук, О. Парахонський, Г. Яворська, Т. Стародуб та
О. Данильчук, Є. Блажевич, Г. Іскакова, В. Пінцак, М. Кияк та ін.
Серед іноземних авторів окремі аспекти українсько-молдовських відносин
1991-2016 рр. вивчали Я. Язькова, О. Цуканова, М. Юн, В. Кириллов та І. Путінцев,
О. Шишкіна, Н. Попеску, Е. Вільсон, В. Жук, І. Русанду, В. Унгуряну, А. Лаврик,
В. Кройтору, Л. Літра, А. Грозін, А. Девятков, М. Косєнковський, Л. Олейник, а
також учені Інституту Європи РАН.
Праці цих авторів, а також джерельна база дослідження (дипломатичні
документи ГДА МЗС України та Секретаріату Кабінету Міністрів України,
міжнародні нормативно-правові документи, статистичні та соціологічні дані, преса
та ін.) сприяли поглибленому науково-теоретичному аналізу означеної проблеми. 4
Разом з тим назріла проблема комплексного узагальнення досвіду
українсько-молдовських відносин зазначеного періоду. Так, у ході здійсненого нами
дослідження було встановлено, що основними формами співпраці України та
Республіки Молдова були договори, зустрічі на усіх рівнях, спільні ініціативи,
двостороння торгівля, інвестиції, газопостачання Молдови з території України,
ведення активного міжетнічного діалогу, обмін студентами тощо. Зі змісту
двосторонніх документів, угод та протоколів з’ясовано, що співробітництво між
Україною та Молдовою упродовж 1991-2014 рр. у контексті євроінтеграції набуло
характеру стратегічного партнерства.
Доведено, що усі суперечливі питання політичного та економічного
характеру, що виникали між державами за означений період, Україна та Молдова
вирішували на взаємовигідній основі. Це суттєво сприяло активізації
двостороннього співробітництва. Серед найважливіших таких досягнень були:
демаркація та делімітація державного кордону, забезпечення прав власності на
об’єкти, що знаходяться на території іншої держави, вирішення питань
енергетичного забезпечення. Однак, за беззаперечності успіхів у двосторонніх
відносинах між Україною та Молдовою було з’ясовано, що станом на 2014 р.
залишилися невирішеними деякі суперечливі питання, над якими сторони активно
працюють. Так, невирішений статус придністровського конфлікту робить
Придністров’я «сірою зоною» та несе реальну загрозу для національних інтересів
України.
Приклад взаємодії України та Молдови в цілому є позитивним. У ході
дослідження вдалося довести, що Україна активно долучалась до процесу
врегулювання придністровського конфлікту від самого його початку, підкреслюючи
на усіх етапах свою принципову позицію: мирне врегулювання конфлікту,
відновлення територіальної цілісності Республіки Молдова, надання Придністров’ю
особливого статусу у рамках єдиної держави РМ. Було досягнуто того, що позиція
України щодо врегулювання придністровського конфлікту співпадає з баченням
Республіки Молдова, а також західних спостерігачів – ЄС та США. 5
Порівняльний аналіз придністровського конфлікту та військових дій на
Донбасі неспростовно доводить факт підривних дій РФ проти обох суверенних
держав, російського втручання у розпалюванні вогнищ військового протистояння.
Зазначено, що відновлення територіальної цілісності України та Молдови є
нагальною потребою для обох держав, завданням повного забезпечення їх
суверенітету над усією територією, стабілізації політичної ситуації всередині
України та Молдови, нівелювання впливу РФ, ліквідації «сірих» безпекових зон,
поглиблення євроатлантичної інтеграції обох держав.
Аналіз стану співробітництва України та Республіки Молдова у рамках
євроатлантичної інтеграції засвідчив, що, незважаючи на коливання їх
зовнішньополітичних курсів у окремі періоди, поглиблення взаємодії обох держав з
ЄС та НАТО стало домінуючою тенденцію та найбільше відповідає їх інтересам.
Україна та Молдова від початку своєї незалежності послідовно налагоджували
стосунки з Європейським Союзом. Взаємодія обох держав з ЄС посилилась після
започаткування у 2009 р. ініціативи «Східне партнерство». На новий рівень
співпраця цих держав з ЄС вийшла після підписання угод про асоціацію. Прагнучи
підвищити власну обороноздатність та рівень безпеки у Чорноморському регіоні,
обидві держави від 1994 р. долучились до програми військової співпраці з НАТО
«Партнерство заради миру» та є її активними учасниками. НАТО, зі свого боку,
надає постійну політичну підтримку Україні та Молдові у збереженні і відновленні
територіальної цілісності цих країн.
Активне співробітництво у рамках ініціатив та програм ЄС і НАТО є
запорукою продовження в Україні та РМ ключових реформ, стабілізації внутрішньої
політики, вирішення конфліктів і подолання сепаратистських явищ на їх територіях
та відновлення територіальної цілісності і суверенітету двох країн.
Співробітництво України та Республіки Молдова у інтеграційних
об’єднаннях пострадянського простору у 1991-2014 рр. відбувалось здебільшого у
рамках СНД та ГУАМ. З’ясовано, що зміст співробітництва України та РМ у рамках
СНД полягав здебільшого у просуванні насамперед економічного співробітництва,
зокрема ідеї спільного економічного простору. Протидіючи спробам Росії надати
СНД наддержавних ознак та прагнучи проводити незалежну внутрішню та
зовнішню політику, Україна та РМ не долучались до політичних, військових та
інформаційних ініціатив Росії у рамках СНД. Те ж саме стосується інших
інтеграційних форматів проросійського спрямування, зокрема, ЄАЕС.
Усвідомивши неефективність економічної співпраці у рамках СНД, Україна
та Молдова ініціювали утворення ГУАМ. Організація ГУАМ об’єднала ті з
колишніх радянських республік, які виступали за утвердження демократичних
цінностей на пострадянському просторі. Крім того, зважаючи на розвиток
двостороннього співробітництва України та Молдови з ЄС і у рамках «Східного
партнерства», діяльність у рамках ГУАМ слугує окремою формою регіональної
співпраці та допоміжною формою євроінтеграції.
У ході дослідження встановлено, що співробітництво України та Республіки
Молдова у рамках різних інтеграційних об’єднань носить допоміжний характер,
оскільки основною формою українсько-молдовського співробітництва залишається
формат двосторонніх стосунків. Разом з тим, договори та домовленості, укладені
між Україною та Молдовою у рамках міжнародних та регіональних організацій,
складають суттєвий додатковий важіль захисту їх територіальної цілісності та
суверенітету, що в сучасній геополітичній ситуації стає важливим чинником
забезпечення стабільності в регіоні та в Європі в цілому.
Ключові слова: українсько-молдовські відносини, Україна, Республіка
Молдова, пострадянський простір, зовнішня політика, міжнародні відносини,
міжнародні організації, Придністров’я, ОРДЛО, європейська інтеграція, ЄС, НАТО,
СНД, ГУАМ. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 15
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія українсько-молдовських відносин 25
1.2. Джерельна база дослідження 36
1.3. Методи дослідження та основні поняття 43
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА
МОЛДОВИ
2.1. Співпраця у політичній, економічній та соціокультурній сферах 53
2.2. Суперечності в українсько-молдовському співробітництві: причини
виникнення та історія вирішення
80
РОЗДІЛ 3. ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ КОНФЛІКТ У КОНТЕКСТІ
УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ ВІДНОСИН
3.1. Роль України у врегулюванні придністровського конфлікту 100
3.2. Придністровський конфлікт та конфлікт на сході України: спільні та
відмінні риси
120
РОЗДІЛ 4. МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ
ВІДНОСИН
4.1. Взаємини України та Молдови у рамках європейської та євроатлантичної
інтеграції
135
4.2. Українсько-молдовське співробітництво в інтеграційних об’єднаннях
пострадянського простору
167
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 197
ДОДАТКИ 250
|
|
|