Богдан Вуйко » Подолання новітньою українською історіографією упередженості радянських дослідників щодо висвітлення постаті М.Г. Рєпніна
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Подолання новітньою українською історіографією упередженості радянських дослідників щодо висвітлення постаті М.Г. Рєпніна
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.10.2020 |
|
| Твір змінено: |
22.10.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(326.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Вуйко Б.І. Подолання новітньою українською історіографією упередженості радянських дослідників щодо висвітлення постаті М.Г. Рєпніна. Українознавчий альманах. Випуск 24. Київ: «Міленіум», 2019. С. 45-50.
Анотація. У статті простежено подолання новітньою українською історіографією упередженості радянських
дослідників щодо висвітлення постаті М. Г. Рєпніна. Встановлено, що з ідеологічних міркувань радянські дослідники мало
писали про представників правлячої еліти імперської доби. Генерал-губернаторська форма правління висвітлювалася
лише як реакційна, груба сила самодержавства та кріпосної системи у регіонах. У такому ж контексті розглядалася й
посада військових губернаторів. До уваги не бралися індивідуальні риси військових управителів, не досліджувалися
матеріали, які розкривали їхній світогляд, громадсько-політичні переконання. Їхнє бачення перспектив розвитку
ввіреного краю розглядалися виключно з упереджених класових позицій. Доведено, що позитивним моментом новітньої
української історіографії стало те, що при залученні нової джерельної інформації вона спростувала радянський підхід у
ставленні до генерал-губернаторів як до царських сатрапів, які намагалися лише зберегти самодержавство у віддалених
регіонах Російської імперії. Звернення до головних постатей генерал-губернаторів, їхніх індивідуальних рис, дало змогу
сучасним дослідникам перервати традицію радянської історіографії у цьому питанні. Генерал-губернаторська форма
правління і самі урядовці розглядаються вже як посередники у налагодженні конструктивних відносин між центром та
регіонами. Так, основна діяльність генерал-губернаторів, у тому числі і М. Г. Рєпніна, переконані дослідники, була
спрямована на користь регіонів. Важливим досягненням новітньої української історіографії стало і те, що вийшли праці,
спеціально присвячені постаті генерал-губернатора Малоросії М. Г. Рєпніна. Сучасні дослідники переконані, що М. Г. Рєпнін
був видатною особистістю не лише для свого часу, але й значною мірою випереджав його. Його світогляд і реальні справи
не вписувалися в загальноприйняті на той час імперські канони, а намагання європеїзувати ввірений йому регіон, став тим
фактором, який зрештою призвів до його відставки та звинувачення у прагненні до автономізму.
Ключові слова: М. Г. Рєпнін, генерал-губернатор, Лівобережна Україна, радянська історіографія, новітня українська
історіографія. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
