| Опис: |
Вуйко Б.І. Історіографічні рефлексії щодо участі М.Г. Рєпніна (Волконського) в написанні «Истории Малой Росии» Д.М. Бантиш-Каменським.
Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. Переяслав-
Хмельницький, 2019. Вип. 46. С. 218-225.
У статті здійснено аналіз історіографії щодо вагомої ролі М.Г. Рєпніна
(Волконського) у підготовці, написанні та оприлюднені першої синтетичної праці
«Истории Малой Росии» Д.М. Бантиш-Каменським. Встановлено, що дослідники в ХІХ –
на початку ХХІ ст. розглядали внесок М.Г. Рєпніна в справу підготовки та написання
історії України з різних наукових позицій. Д.І. Дорошенко вважав, що написання історії
України є справою політичною. Показано, що на сучасному етапі українські науковці
віддаючи належне постаті М.Г. Рєпніна та його активній участі в суспільно-
політичному житті Малоросії того часу, вважають, що ніякого політичного підтексту
у справі підготовки історії України, і її змісті не було, за задумом князя, підготовка праці
такого спрямування мала на меті довести, що малоросійська шляхта мала такі ж права
на дворянство, а звідси і на чини, як і великоросійське дворянство. Акцентовано увагу на
позиції, що М.Г. Рєпнін не лише здійснив намір багатьох культурних діячів того часу,
замовивши написання систематичної праці з історії України, але згуртував їх навколо
себе, створивши таким чином своєрідний літературно-просвітницький гурток, характер
якого визначали, перш за все, ті події і ті настрої, що відбувалися в культурно-
громадському житті країни і панували серед українського панства, часом він набував
політичного спрямування. Доведено, що хоча літературно-просвітницький салон
М.Г. Рєпніна й існував, але ніколи не мав політичного спрямування. А головною заслугою у
справі підготовки української історії як М.Г. Рєпніна, так і Д.М. Бантиш-Каменського
полягає в тому, що вони здійснили задум багатьох своїх попередників, звівши виклад
історичного матеріалу від найдавніших часів до 60-х рр. ХVІІІ ст. в певну систему
комплексної історії України. А також цей проект показав, що М.Г. Рєпнін фактично дав
свою відповідь на «історіографічний виклик» імперського Петербурга. Адже при всій
своїй «вписаності» в загальноросійську схему історичних подій «Історія Малої Росії»
показувала особливості українських земель, передусім Гетьманщини.
Ключові слова: М.Г. Рєпнін (Волконський), генерал-губернатор, Д.М. Бантиш-
Каменський, Лівобережна Україна, новітня українська історіографія, Історія України.
|
