Валерій Ворожко » Радянський фельд’єгерський зв’язок у 1918 – серпні 1939 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Радянський фельд’єгерський зв’язок у 1918 – серпні 1939 рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
21.11.2025 |
|
| Твір змінено: |
21.11.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(398.8 КБ)
|
|
| Опис: |
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №2 (60) 2023
Мета – на основі архівних документів та наукових праць дослідити історичні аспекти становлення та розвитку фельд’єгерського зв’язку у міжвоєнний період; проаналізувати нормативно-правові акти фельдзв’язку; дослідити методи діяльності фельдзв’язку, загрози і ризики повсякденної праці фельд’єгерів.
Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності, позитивізму, системності, історизму. Дослідження ґрунтується на історичних методах: проблемно-хронологічному, історико-порівняльному, історико-правовому.
Висновки. Встановлено, що фельд’єгерський зв'язок у досліджуваний період поступово став мобільним розгалуженим апаратом, схемою зв’язку якого охоплювалися не лише обласні та районні центри країни, а навіть селища, радгоспи й машинно-тракторні станції. Особливу увагу партійно-чекістське керівництво приділяло доставці цілком таємної термінової кореспонденції так званої серії «К», яку слід було передавати у власні руки отримувачів – представників партійно-радянської номенклатури. Функції радянського фельд’єгерського зв’язку складалися як із притаманної діяльності для подібних служб у всьому світі, тобто доставки таємних термінових документів, так і зовсім не притаманної – інкасаторської. Доведено, що саме через цю непритаманну функцію фельд’єгерська служба мала суттєві безпекові ризики: увесь досліджуваний період відбувалися систематичні напади на фельд’єгерів, які перевозили не тільки таємні документи, а й гроші, дорогоцінні метали, що слугували головною ціллю для грабіжників. Встановлено, що керівники ОДПУ–НКВС головною причиною чисельних нападів на фельд’єгерів офіційно проголошували недостатню конспірацію, а не залучення їх до транспортування грошей й цінностей, хоча розуміли справжню причину. Поганий ризик-менеджмент керівників ОДПУ–НКВС регулярно призводив до загибелі фельд’єгерів, життя яких для більшовицької влади мало чого вартувало. Професія фельд’єгера була найбільш вразливої для життя й здоров’я порівняно з іншими напрямками служби в органах держбезпеки. Упродовж свого існування, працівники фельд’єгерського зв’язку слугували резервом оперативних підрозділів ОДПУ–НКВС, де було безпечніше працювати, була більша платня й вищий соціальний статус. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
