Мирослава Воробей » Результативність ініціатив Чернігівського рицарського кола на вигнанні у світлі сеймових ухвал середини – другої половини XVII століття
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Результативність ініціатив Чернігівського рицарського кола на вигнанні у світлі сеймових ухвал середини – другої половини XVII століття
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.07.2020 |
|
| Твір змінено: |
03.02.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Українознавство, № 1(74) (2020)
У статті аналізується політична активність шляхти Чернігівського воєводства на вигнанні протягом 1648 – 1667 рp. Мета роботи полягає у вивченні парламентської діяльності вимушених мігрантів у контексті змагань за встановлення контролю над Задніпров’ям між Польсько-Литовською державою, Військом Запорозьким та Московським царством.
Хронологічні рамки роботи охоплюють 1648 – 1667 рр. Нижня межа зумовлена початком козацької революції, що започаткувала процес перетворення Чернігівського воєводства на складову частину Гетьманщини. Верхня межа обґрунтована укладанням Андрусівського перемир’я, за яким цей регіон на 13,5 років потрапляв до сфери впливу московського царя. Попри те, що дипломатичною капітуляцією Польсько-Литовської держави став Вічний мир (1686), уже після Андрусова вигнанці з українських воєводств остаточно втратили свої маєтки, на що вказує грошова компенсація з боку Московського царства.
У статті розглядається зміст посольських інструкцій, в яких шляхта порушує питання про повернення своїх маєтків та компенсацію збитків, пов’язаних з їх втратою. Для досягнення поставлених цілей представники воєводства використовували увесь спектр можливого парламентського тиску, зокрема були готові погрожувати зривом вального сейму. Головним результатом цього стало отримання грошового відшкодування (недостатнього, на думку прохачів). З приводу сеймових успіхів чернігівського рицарства підсумки були скромними. Зважаючи на скрутну військово-політичну ситуацію в державі, «чернігівське питання» залишалося другорядною проблемою на фоні більших загроз. Незважаючи на це, навіть незначні досягнення чернігівських парламентарів не можуть заперечити факт їх високої політичної активності в період «екзили». |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
