| Опис: |
Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 25 2021
Анотація
Зазаначено, що з ямною культурно-історичною спільнотою низка дослідників пов’язує міграцію предків індоєвропейців до Європи. Встановлено, що на підставі порівняння геномних маркерів з останків представників волго-уральської групи ямної культури і представників європейських популяцій від мезоліту до бронзового віку західні генетики нещодавно запропонували свій варіант концепції масової міграції представників ямної культури в Центральну Європу, що привела до появи культури шнурової кераміки. Зауважено, що з археологічного погляду ні ця масштабна міграція, ні походження «шнуровиків» від «ямників» не простежуються. Висунуто припущення, що формування культур шнурової кераміки йшло паралельно з формуванням ямної культурної спільноти, на єдиному генетичному субстраті. Відзначено, що подібність генетичних детермінантів у ЯКІС і КШК – це не результат формування однієї культури з іншої, а вказує на загальну генетичну підоснову, що з’явилася внаслідок складних процесів взаємодії землеробських і степових популяцій, які в подальшому розвивалися за індивідуальними культурними траєкторіями. Просування ямного населення на захід розглянуто як інтрузію в місцеве середовище, а не як його масову міграцію у Центральну Європу. Припущено, що тут мала місце «торгова колонізація» з утворенням анклавів, що охоплюють прибулих і місцеве населення, із поступовим просуванням на захід. На користь чого свідчить той факт, що в Центральній Європі досліджено близько 20 поховань ямної культури, які не становлять єдиного комплексу, а трапляються на могильниках різних культур. Встановлено, що основний рух населення ямної культури на захід ішов уздовж Дунаю та частково через Трансильванію, де пам’ятки КШК невідомі. Вихідною територією, з якої здійснювалась інтрузія, трактовано Північно-Західне Причорномор’я. Висновано, що така статистична інформація дає підстави сумніватись у масовій міграції носіїв ямної культури з Волго-Уральського межиріччя у Центральну Європу.
Зазначено, що натомість значно чіткіше виражена міграція середньодніпровської культури, яка оселилася на території Північного Передкарпаття і Сокальської гряди. Встановлено, що населення цієї культури влилося у середовище місцевої КШК, утворивши синкретичні пам’ятки з ознаками двох, а інколи і трьох (ямна/катакамбна) культур. Відомо, що слідом за середньодніпровською культурою у північно-західному напрямку в Центральну Європу проникали представники катакомбної, наявність яких найчіткіше простежено в середовищі стжижовської. Встановлено, що все частіше фіксується рух людності культури Бабине на територію Передкарпаття, а особливо на терени Західної Волині – у місця, де локалізовані виходи кременю, середовище городоцько-здовбицької та стжижовської культур.
Ключові слова
ямна культура, культура шнурової кераміки, катакомбна культура, середньодніпровська культура, стжижовська культура, міграція, міжкультурні контакти, курган, поховання.
|
