Леонтій Войтович » Галицько-Волинське князівство і королівство Русі та монголи
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Галицько-Волинське князівство і королівство Русі та монголи

Стаття
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 17.04.2021
Твір змінено: 17.04.2021
Завантажити: pdf див. (1.6 МБ)
Опис: Проблеми історії війн і військового мистецтва. Вип. 2. / За ред. Л.В.Войтовича. (Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, 2019)

Дослідження присвячене аналізу стосунків Галицько-Волинсько-
го князівства, яке в середині ХІІІ ст. трансформувалося у королів-
ство Русі, з монголами починаючи від першого контакту у 1223 р.
до кінця XIV ст. Ці стосунки розглядаються на широкому фоні по-
літичного життя Центрально-Східної Європи. Від самих початків,
коли після поїздки в Орду у 1245 р. князь Данило Романович пере-
конався, що монголи не збираються допустити до відродження Русі
навіть як васальної держави, галицько-волинська еліта спрямувала
всі зусилля на звільнення від ординської опіки. Прийняття Данилом
Романовичем королівської корони від римського папи і претензійного
титулу короля Русі викликало довгу війну 1254–1260 рр., яка завер-
шилася поразкою. Князь Лев Данилович зумів налагодити співпрацю з
потужним причорноморським улусбеком Ногаєм і з допомогою ордин-
ських військ проводити успішні походи в сусідні землі, тримати в по-
корі васалів і розширити територію королівства. Але через це він був
втягнений в ординські усобиці і двічі опинявся на межі повного краху.
Його наступник Юрій Львович взагалі звільнився від ординської опі-
ки, будучи коронованим як король Русі. Наступні Романовичі змушені
були балансувати між Золотою Ордою і агресивними сусідами, а Бо-
леслав-Юрій Тройденович навіть відмовився від претензійного титу-
лу, вперше іменуючи себе володарем Малої Русі. Допомога ординських
військ дозволяла довший час Болеславу-Юрію Тройденовичу та Любар-
ту-Дмитру Гедиміновичу протистояти польсько-угорському альянсу.
Після розгрому Мамая Золота Орда втратила вплив на правобережні
землі. Ординський фактор перестав впливати на політичне життя
Центрально-Східної Європи, що, поряд з іншими чинниками, допомогло
Польщі перемогти у протистоянні з Угорщиною і врешті анексувати
галицьку частину королівства Русі, утворивши на цих землях Руське
і Подільське воєводства.
Ключові слова: монголи, Золота Орда, Галицько-Волинська дер-
жава, королівство Русі, Данило Романович, Бату, Лев Данилович, Но-
гай, Любарт-Дмитро Гедимінович
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.