Леонтій Войтович » Фортеця «Миколаїв» у системі оборони Галичини у 1850–1914 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Фортеця «Миколаїв» у системі оборони Галичини у 1850–1914 рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.03.2023 |
|
| Твір змінено: |
30.03.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(703.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Військово-науковий вісник. – 2022. – №37.
Розглянуто проблеми підготовки оборони Галичини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на прикладі розгортання будівництва і використання фортеці «Миколаїв» на Дністрі. Розкриті ідеї побудови оборони, принципові зміни фортифікації в означений період (стрільба із закритих позицій та використання фугасних снарядів) і розташування, типи й особливості укріплень фортеці «Миколаїв» на різних етапах будівництва. Показано, як розгорталося будівництво, дискусії навколо принципів оборони Галичини, створення нової інфраструктури із мережею залізниць, доріг з твердим покриттям, залізничних і шосейних мостів, зміни політичної кон’юнктури (передовсім, австро-російських відносин), діяльності російської розвідки («справа Редля») і галицьких москвофілів. Особлива увага приділена подіям навколо фортеці в ході Галицької битви 1914 р. та польсько-української війни 1918–1919 рр., зокрема участь у цих подіях відомих полководців Конрада фон Гетцендорфа, Бема-Ермолі, Брусілова, Корнілова, Денікіна, Курмановича і Грекова. Висвітлено епізоди здобуття фортеці російським військом і боїв навколо неї. Миколаївська фортеця – одна з найкраще збережених пам’яток фортифікації Першої світової війни та території України. Але в наші дні є спроби знищити залишки фортеці і розгорнути на її території кар’єри для добування піску. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
