|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
15.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
15.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
АНОТАЦІЯ
Віра О. В. Годоніміка Львова: генеза і розвиток в маґдебурзький період. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 –
«Історія та археологія». – Український католицький університет, Львів, 2023.
Актуальність даного дослідження надзвичайно важлива у світлі сучасних
трансформацій в українському суспільстві. Нині питання місцевої топоніміки, а
особливо, перейменування вулиць стали актуальними не лише на рівні міст чи
громад, але й для кожного громадянина зокрема. Це стало справою не лише
символічною, але і практичною, оскільки перейменування вулиць впливає відчуття
належності до конкретного місця і культурного спадку жителів будь-якого міста. З
одного боку, перейменування вулиць може бути спрямоване на виправлення
історичних неточностей в них же. З іншого боку, це також є питанням збереження
культурної спадщини і історичних зв’язків з минулим, які несуть у собі назви
вулиць.
В контексті певних змін в сучасному суспільстві в Україні, де акцент робиться
на національній самосвідомості та історичності, поряд з демонтажем радянських
пам’ятників, на порядку денному в багатьох містах і громадах стоїть
перейменування назв вулиць. Але порівняно мало уваги звертають на дослідження
історії урбанонімів, яке сприяє розумінню історії та сенсу давніх назв, що, в свою
чергу, повинно забезпечити обґрунтованіші рішенням щодо їхнього перейменування,
тобто поверненню до вжитку тих же давніх назв, якими користувалися наші предки
чи або їхньому збереженню в культурному просторі населеного пункту.
Дослідження «генеалогій» кожної з назв вулиць, проведене на прикладі
пізньосередньовічного і ранньомодерного Львова, допомагає розкрити певні
типологічні закономірності та зміни у називництві (годоніміці) міста і розглянути
давні львівські назви в широкому центрально-східноєвропейському контексті.
Пропонована методика і етапи дослідження можуть бути використані також для
дослідження урбаноніміки в інших українських містах. І не лише для тих міст, де є
2
збережені архівні документи починаючи з середньовіччя, але і для міст, що виникли
в модерну епоху. Адже, як показує дане дослідження, не лише джерельні матеріали
можуть становити основу роботи, але і картографічні матеріали, які можна
порівняти між собою чи скласти в кілька шарів у цифровій площині.
Дисертація має міждисциплінарний характер, який передбачає поєднання
історичного дослідження, аналізу архівних документів кількох типів та
інтерактивного картографування. Використання онтологічного підходу до аналізу
міського простору, дозволило всебічно розглянути відношення між назвами вулиць і
об’єктами, які вони позначають, тобто вулицями в просторовій інтерпретації в
площині міського простору. Онтологія простору передбачає дослідження природи
об’єктів у просторі і їхніх взаємозв’язки. Водночас, пам’ятаючи про «просторовий
поворот» у гуманітарних дослідженнях, який наголошує на важливості символічного
та культурного вимірів простору, назви вулиць розглянуті як уявлення міщан про
фізичний простір, який відображав ці уявлення в змінах чи у виникненні дуальності
в певних назвах.
Базою для дослідження стали наукові дослідження Мар’яни Долинської, які
надали теоретичну підставу для аналізу історичної топонімії та локалізації місць на
основі назв вулиць. А завдяки теоретичним концепціям Райнгарта Козеллека,
Пшемислава Тишки та Квірини Гандке вдалося відзначити, що зміни відбувались і у
сприйнятті самого поняття «вулиця» в різні періоди та були розглянуті його
різноманітні значення в різних мовах; вдалося класифікувати назви за виділеними
групами, відповідно до формул; виділити архетип і типи назв вулиць та їх порівняти.
Встановлено, що більшість назв мали реальні підстави виникнення, пов’язані з
відомими об’єктами або проживанням певних громад на якійсь ділянці простору.
Проте деякі назви, втративши реальне підґрунтя або спотворені з часом, почали
обростати трактуваннями їхнього походження в дусі «народної етимології». Зміна
мови у шосових реєстрах Львова у 1592 р. є подією, яка відображає перехід від
латини до польської мови в діловодстві міста. Цей перехід є відображенням впливу
гуманізму в загальноєвропейському просторі. Описано методику укладення назв
3
вулиць з джерел у додатках, яка передбачає збереження оригінального написання
задля можливості вивчення лінгвістичних особливостей латинської та польської мов
того періоду та підходи до перекладу записів з міських книг, які включають
збереження структури латинського тексту для передачі автентичності.
Окреслено парадоксальну ситуацію, коли німецьке слово «ring» (коло) та
«circulus» у Львові та інших польських містах була адаптоване для позначення
центральної міської площі. В той час, коли в німецьких містах в середньовіччі, і в
пізніший час, використовувалося слово «markt», «platz». Ця дивна лінгвістична
особливість має свої корені саме серед представників німецької громади цих міст,
але точна причина залишається невідомою. Водночас, для позначення торгових
площ у різних містах вживалося слово «forum». Різниця у вживанні цих слів
свідчить про чітке розмежування понять у мові та документах того часу. З часом,
семантичні відтінки цих слів змінилися, а з все більшим вживанням польської мови
залишилося тільки слово «rynek».
Важливим аспектом дослідження є розгляд зміни назви вулиці та брами з
Татарської на Краківську. Ця зміна може вказувати на зміну культурних та
географічних зв’язків Львова в зазначений час, а також демонструє чіткий зв’язок
між назвою брами і вулиці, яка від неї пролягає, що підкреслює існування давнього
архетипу в називництві. Кілька змін назв, які вдалося зафіксувати в середмісті
впродовж історії міста обраного періоду також відобразили важливі об’єкти або
події у міському середовищі (зникнення назви «Лазнева» через все більше
використання «Шпитальної»; дуальність назви «Шевська до Єзуїтів» та «За школою
і різничими ятками» тощо). Зокрема, пояснення щодо походження назви «Зарванська
вулиця» як «місце, повне галасу, шуму і безладу» виглядає логічнішим та відповідає
історичному контексту і розташуванню в місті порівняно з твердженнями, які
пов’язували виникнення цієї назви з сараценами чи сербами. Окрім того, завдяки
з’ясуванню латинського відповідника «peccorum», було зазначено походження назви
«Скотська вулиця і ринок» від слова «скот» (худоба), що допомогло розвінчати різні
підходи до перекладу та теорії походженням цієї назви дослідниками в пізніший час.
4
В розділі про передмістя описані кілька назв, які вдалося принагідно
зафіксувати з аналізованих джерел саме на замковій юрисдикції (вулиця мосту
вірменського, вулиця св. Йоана, вулиця, що веде до костелу Всіх святих) та певні
об’єкти, які були важливими для означення простору (монастир св. Онуфрія, Бабин
млин).
Наведено ряд історичних записів, які фіксують назву вулиці Городоцької з 1610
р. Описано розташування вулиці Широкої на Краківському передмісті, хоча різні
записи фіксують її в двох різних місцях: в районі шпиталю св. Станіслава і руської
церкви Благовіщення Богородиці, з 1476 р.; в районі церкви св. Юра і за храмом
св. Анни (в напрямку дороги до св. Хреста), з 1579 р.
Доведено, що назва вулиці Сикстуської на Галицькому передмісті виникла дещо
раніше, ніж вважалося, а саме на початку XVI ст. Першу згадку про вулицю
Стрийську в книгах ради зафіксовано у 1618 р. Кривчицька — у 1620 р. Зелена —
1668 р. А також проведено аналіз платників шосового податку з Псячого ринку, який
допоміг виявити значну кількість пекарів на цій вулиці, але не пролив світло на
походження назви.
Проаналізовано походження назв та з’ясовано локалізацію кількох вулиць з
обох передмість, які раніше не були описані в науковій літературі: Гібльовська,
Петервєнчковська, Чорноганусовська, Ганльовська, Біраковська, вулиця Скалка,
вулиця Каноніків, Срібна, Золота (при мурі на Галицькому передмісті), Кутова,
Тісна, Болотна і Поповська.
Отримані результати щодо походження львівських назв, є придатними для
порівняння з назвами вулиць відповідного періоду в Кракові. А залучивши історичні
атласи, як ще один тип джерела, вдалося порівняти типи назв вулиць із кількома
іншими містами на німецькому праві (Вроцлав, Торунь, Ельбльонґ, Холм, Короново,
Зембіце та Бохня). Таке порівняння виявило наявність спільного архетипу (однакова
назва для брами і вулиці, що йшла від неї) і типів (наприклад, напрямкові назви
вулиць чи назв, які є похідними від ремісників). Порівняння в цілому зводиться до
висновку, що пізньосередньовічне і ранньомодерне називництво, перетинало
5
географічні та культурні кордони. А використання історичних атласів, як основи для
такого порівняння, довело їх високу інформативність та підкреслило їх потенціал
для компаративних досліджень.
Додатком до тексту дисертаційного дослідження є веб-сторінка, на якій
користувачі можуть отримати історичні дані про вулиці Львова та слідкувати за їх
формуванням і змінами в часі. Кожен об’єкт-вулиця супроводжується інформацією
про її локацію, а також чіткими посиланнями на архівні джерела.
З практичної точки зору, цей проєкт може використовуватися не лише
істориками, але й численними іншими фахівцями. Наприклад, місцева адміністрація
може відбирати дані для створення Генерального плану міста, архітекториреставратори — при проєктуванні реставрації окремих об’єктів, такі і історичних
ансамблів, комплексів та плануванні охороних зон. Урбаністи та географи також
зможуть скористатися цими даними для розробки планів розвитку міста чи аналізу
ландшафту. А збережені особливості латинського і польського письма можуть бути
придатними для використання філологами.
У дисертації системно проаналізовано історію назв львівських вулиць,
використовуючи широкий спектр документальних джерел та інтерактивну
картографію для візуального відтворення змін у називництві вулиць протягом
історичного розвитку міста. Визначено, що назви вулиць проходили певні етапи
формування, які можна окреслити терміном «протоназви», що передували вже
усталеним формам назви. Вказано на зміни в значеннях терміну «вулиця» залежно
від часу і мови. Таким чином, дане дослідження назв вулиць Львова маґдебурзького
періоду розкриває їхню багатошарову та тривалу історію.
Ключові слова: назви вулиць, Львів, місто, ранньомодерний час,
середньовіччя, топоніми, латинська мова, рукописи, Польське королівство, Річ
Посполита, латинське письмо.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст
Вступ ................................................................................................................................. 15
Р. 1. МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ...... 21
1.1 Методологія і методика дослідження ............................................................ 21
1.2. Характеристика джерел .................................................................................. 29
1.2.1. Неопубліковані джерела .................................................................... 30
1.2.2. Опубліковані джерела ....................................................................... 36
1.3 Аналіз літератури ............................................................................................ 42
Р. 2. ВНУТРІШНЬОМІСЬКІ НАЗВИ: ПРОСТІР ТА СТРУКТУРА ЗАПИСІВ.. 48
2.1. Поняття «вулиці» ............................................................................................ 48
2.2. Зміни в сприйнятті простору ......................................................................... 51
2.3. Групи назв вулиць ........................................................................................... 53
2.4. Перехід назв вулиць з латинської на польську мову в ранньомодерний
період ...................................................................................................................... 55
2.5. Способи запису назв в додатках .................................................................... 69
Р. 3. ПРОСТОРОВА І ГОДОНІМІЧНА ДИНАМІКА ............................................. 64
3.1. Назви вулиць середмістя ................................................................................ 65
3.2. Назви на передмістях ..................................................................................... 99
3.2.1. Краківське передмістя ..................................................................... 101
3.2.2. Галицьке передмістя ........................................................................ 115
3.2.2.1. Професійний склад мешканців Псячого ринку ............... 147
Р. 4. ПОРІВНЯННЯ НАЗВ В МІСТАХ НА НІМЕЦЬКОМУ ПРАВІ
4.1. Компаративний аналіз назв вулиць Кракова і Львова ............................... 155
4.2. Типи назв вулиць Львова, Кракова, Вроцлава, Торуня, Ельбльонґа, Холму,
Короново, Зембіце та Бохні за матеріалами атласів історичних
міст ........................................................................................................................ 166
Висновки ........................................................................................................................ 179
Список використаних джерел та літератури .......................................................... 183
Додатки .......................................................................................................................... 199
13
Додаток 1 .............................................................................................................. 199
Додаток 2 .............................................................................................................. 421
|
|
|
