Тетяна Вілкул » Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета)
Стаття
|
|
|
Написано: |
2023 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
01.07.2023 |
|
Твір змінено: |
01.07.2023 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(336 КБ)
|
|
Опис: |
Вілкул Т. Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета). Український історичний журнал. 2023. № 1 (568). С. 143—161.
Досліджено оповідання про «Бохмита» (Магомета) за текстами «Хроніки Георгія Ченця /
Амартола» та родини «Хронографа по великому ізложенію» (ХВІ). «Бохмитъ» — най-
менування пророка Магомета у ранніх східнослов’янських творах, у південнослов’янських
подібне позначення не зустрічається. Загалом джерел про нього в давньоруський час не-
багато, найдокладніше оповідає про історію пророка «Хроніка Амартола». Оповідь пе-
рекладної візантійської хроніки містить біографію й середньовічний опис вчення пророка
Магомета, а також «Бохмичи» уявлення про рай. Хроніка вплинула на «Повість вре-
менних літ» в описі підготовки до хрещення Русі (986—987 рр.), а через неї — на інші
давньоруські тексти. Оповідь з «Амартола» увійшла фрагментарно до Троїцького хроно-
графа, Хронографічної палеї, Еллінського літописця другої редакції та ін. Метою роботи
є порівняльний аналіз хронографічних текстів, а також поширення цих джерел Початко-
вого літопису для дослідників середньовічної історії України та Росії. Застосовано мето-
ди текстології й джерелознавства. Наукова новизна — вперше проведено порівняльний
аналіз оповіді про «Бохмита» у хронографічних текстах. Паралельне видання ранніх
версій, якими зручно користуватись у подальшій роботі з джерелами, вміщено у Додат-
ку. Висновки. Якщо автор «Повісті временних літ» лише відштовхувався від «Хроніки
Амартола» (прямих запозичень немає), то в родині ХВІ відтворено значні за обсягом фрагменти з Хроніки, хоча текст не уникнув змін. Переважно, йдеться про скорочення: ви-
пущені фрази й окремі слова, багато також змін у граматичних формах, при цьому лексич-
ні заміни практично відсутні. Загалом укладач хронографа намагався спростити виклад,
роблячи його зрозумілішим для читачів й уникаючи «темних місць». В деяких пам’ятках
ХВІ багато власних подальших трансформацій тексту, зокрема, в Повній палеї виявлено
кілька нових пропусків, в Еллінському літописці другої редакції — контамінацію двох вер-
сій. Дослідження виявляє цікаві трансформації текстів, які однозначно вказують на те, що
середньовічні християнські книжники уважно працювали з оповіддю про вчителя їхніх
сусідів-мусульман. Разом з тим демонструє типову манеру обробки джерел укладача ХВІ,
що зачіпає проблеми раннього літописання та хронографії.
Ключові слова: історія України, Давня Русь, текстологія, літописи та хронографи, хре-
щення Русі. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|