Тетяна Вілкул » Дружина-віче: баланс абстракцій
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Дружина-віче: баланс абстракцій
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2002 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
16.08.2012 |
|
| Твір змінено: |
19.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1019.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Соціум: Альманах соціальної історії. – Вип. 1 / НАН України. Ін-т історії України; Голов. ред. В. А. Смолій. – К., 2002. – 253 с.
### Анотація
Стаття Тетяни Вілкул «Дружина-віче: баланс абстракцій» досліджує історичне використання термінів «дружина» та «віче» у давньоруських літописах. Автор зазначає, що у деяких літописних зводах XII століття ці поняття взаємозамінювалися, що суперечить усталеній історіографічній традиції. У роботі критикується дихотомічний поділ, що сформувався в імперській російській та радянській історіографії, яка протиставляла князівську та народну влади. Стаття підкреслює елітарний характер віча, базуючись на аналізі літописних свідчень. Робиться висновок, що розуміння соціальної стратифікації має бути переглянуте з урахуванням нових підходів до вивчення давньоруського суспільства.
### Основні ідеї
* У Лаврентіївському та Іпатіївському літописах 1175-77 років, а також в інших місцях, поняття «дружина» використовується у значенні «віче», що свідчить про їх взаємозамінність у певні періоди.
* Історіографічна традиція, починаючи з XIX століття, жорстко розмежовує «віче» та «дружину», базуючись на концептуальних поглядах про князівське та народне «начала».
* Радянська історіографія переважно розглядала віча як повстання та інструмент класової боротьби.
* О. Є. Пресняков у 1909 році був одним з небагатьох істориків, хто обережно пропонував визнати зближення або відсутність чіткого розділення між дружиною та вічем.
* Сучасне розуміння функціонування влади та соціальної стратифікації стало складнішим, відходячи від прямолінійних концепцій минулих століть.
* Соціальні групи розглядаються як абстракції, а соціальна структура середньовічного суспільства формувалася передусім на основі клієнтарно-особових зв'язків.
* Віче визначається як елітарний орган, що складався з верхівки суспільства (бояр), а не всього населення.
* Вислови типу «кияни», «люди» або «весь град» у літописах не завжди тотожні всьому населенню, а позначали певну групу, що вирізнялася з решти.
* Склад віча був відносно стабільним, про що свідчать повторні згадки про вічові збори з одними й тими ж учасниками.
* Локалізація зборів на порівняно невеликих майданах середньовічних міст також вказує на обмежену кількість учасників віча, приблизно кілька сотень осіб. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
