| Опис: |
У творі С. Вікула «Автономія України», виданому в 1917 році, обґрунтовується необхідність національно-територіальної автономії для українського народу після падіння царського режиму. Автор описує тяжке становище українців за старого ладу, який гнітив їхню мову, культуру та вважав народ «бидлом». Підкреслюється, що революція дала шанс на свободу, і тепер українці мають самі вирішувати свою долю, не покладаючись на загальні російські закони. Основна увага приділяється відмінностям між Україною та Московщиною у земельних питаннях, промисловості та господарюванні, що вимагає специфічного законодавства. Автор наголошує на важливості ведення шкільництва, судочинства та адміністрування рідною українською мовою для подолання неписемності та розвитку свідомості. Брошура закликає до фінансової самостійності, щоб податки витрачалися на потреби місцевого населення, а не вивозилися до центру імперії. Кінцевою метою суспільного розвитку проголошується соціалізм, але шлях до нього, на думку автора, лежить через здобуття повної автономії. Твір містить палкий заклик до єднання, самоорганізації та обрання свідомих представників до Установчих Зборів для відстоювання інтересів України.
Основні ідеї твору:
Критика старого режиму: Царська влада цілеспрямовано гнітила український народ, називаючи його «бидлом» та забороняючи рідну мову в школах, церквах і судах.
Наслідки русифікації: Навчання чужою мовою призводило до неписемності та відрази до знань, а незнання офіційної мови робило українців беззахисними в судах та адміністративних установах.
Значення революції: Повалення царя Миколи II відкрило шлях до свободи, рівності всіх народів та перетворення підданих на вільних громадян.
Рівноправність мов: Українська мова має таке ж право на існування та використання, як і будь-яка інша; нею не слід соромитися говорити.
Мета — соціалізм: Свідоме робітництво прагне до ладу, де не буде бідних і багатих, але цей шлях потребує попереднього здобуття національних прав.
Робітниче питання: Умови праці в Україні (сезонність, робота в економіях, цукроварнях) відрізняються від російських (постійна робота на фабриках), тому потребують окремих місцевих законів.
Земельна реформа: Способи господарювання та землеволодіння в Україні (індивідуальне) відмінні від російських (общинне), що унеможливлює однакове вирішення земельного питання для всієї Росії.
Фінансова автономія: Кошти, зібрані з українського народу, повинні залишатися в Україні та витрачатися на місцеві потреби (школи, лікарні, дороги), а не йти до Петербурга чи Москви.
Бюджетна самостійнсть: Україна повинна мати право самостійно формувати свій бюджет, встановлювати податки та розпоряджатися ними.
Громадське господарство: Залізниці, заводи та інфраструктура мають служити інтересам місцевої громади, забезпечуючи дешеві та якісні товари й послуги.
Місцеве самоврядування: Народ повинен сам контролювати міські думи, земства та адміністрацію, щоб вони діяли в інтересах громади.
Освіта рідною мовою: Для розвитку культури та свідомості навчання у всіх школах — від нижчих до вищих — має вестися виключно українською мовою.
Українізація установ: Усі державні, судові та громадські установи на території України повинні використовувати українську мову у діловодстві та спілкуванні.
Визначення автономії: Національно-територіальна автономія — це лад, за якого народ самостійно порядкує на своїй землі всіма місцевими культурними та економічними справами.
Роль Сойму: Управління справами України має здійснюватися через Сойм — зібрання виборних представників народу.
Контроль за депутатами: Виборці повинні не лише обирати депутатів, а й давати їм накази, контролювати їхню роботу та вимагати звітів.
Установчі Збори: Необхідно обрати гідних представників до Всеросійських Установчих Зборів, які зможуть відстояти право України на автономію перед іншими народами.
Боротьба з ворогами: Панівні класи та вороги українства добровільно не відмовляться від влади, тому необхідна організована боротьба.
Важливість просвіти: Кожен свідомий українець має обов'язок просвіщати інших, щоб жоден робітник чи селянин не лишався темним.
Єдність та організація: Тільки згуртований, організований та свідомий народ зможе вибороти собі автономію та кращу долю. |
