Наталія Венжинович » Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 28.07.2019
Твір змінено: 28.07.2019
Завантажити: pdf див. (5,6 МБ)
Опис: 2


АНОТАЦІЯ
Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний
та лінгвокультурологічний аспекти. Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі
спеціальності 10.02.01 – українська мова. Інститут української мови НАН
України, Київ, 2018.
У дисертації запропоновано семантико-когнітивний та
лінгвокультурологічний вектори дослідження фразеологічних одиниць
антропоцентричної репрезентації в українській літературній мові.
Окреслено предмет і завдання когнітивної лінгвістики з проекцією на
процеси утворення фразеологічного значення. Охарактеризовано
найважливіші погляди сучасних українських та зарубіжних лінгвістів на
природу концепту. Описано співвідношення концептуальних і мовних
репрезентацій у когнітивній семантиці. Розглянуто концептуальну, етнічну та
фразеологічну картину світу як похідні національних менталітетів.
Окреслено основні проблеми дослідження фразеології в сучасній лінгвістиці.
Предметом спеціальної уваги стало значення фразеологічної одиниці як
частини змістового обсягу концепту, а також її номінативна функція. За
нашими спостереженнями, у цій новітній царині знань про фраземи
найбільше зроблено в германістиці та русистиці. В україністиці ж такі
дослідження роблять лише свої перші кроки.
Головну увагу дисертації зосереджено на висвітленні назрілих питань
сучасного вивчення фразеології: йдеться про когнітивний і
лінгвокультурологічний підходи, застосовується концептуальний аналіз як
один із основних методів дослідження. Водночас у ній описано основні етапи
лінгвокультурологічного та етнопсихологічного дослідження фразем. 3

Наголошено на важливості такого типу досліджень для виявлення
універсального й специфічного у процесі утворення фразеологічного
значення. Саме такий підхід, на наш погляд, дасть змогу заглянути у духовну
скарбницю народу, за допомогою стійких висловів виявити найвагоміші риси
ментальності народу, з’ясувати суть фразеотворчих процесів. Хоч в
україністиці, русистиці, та германістиці є певні напрацювання у такому
напрямку, проте системного опису української фраземіки із залученням
досить великого за обсягом матеріалу досі не проводилося.
У дисертації також описано й проаналізовано найрізноманітніші вияви
буття людини. Зокрема, представлено у фраземах позитивну та негативну
характеристику властивостей, учинків людини, її зовнішній вигляд,
мисленнєву та мовленнєву діяльність. Охарактеризовано концептуалізацію
дійсності за допомогою власних назв у стійких висловах, а також фраземи на
позначення фізичного та емоційного стану людини, її почуттів, переживань,
виокремлено фразеологізми, які дійшли до нас із античних часів.
У роботі проаналізовано лінгвокультурологічні особливості
відтворення долі людини у творах Т. Шевченка, описано фраземіку повісті
І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», а також окреслено фразеологічну
картину світу в новаторській прозі Л. Костенко – романі «Записки
українського самашедшого» і романі Б. Харчука «Майдан». У
лінгвокультурологічному аспекті виконано дослідження фраземіки у творах
відомих закарпатських митців художнього слова І. Чендея та П. Скунця.
Дібраний та описаний фраземний матеріал засвідчив неабияку майстерність
письменників у відтворенні життя, побуту, звичаїв, вірувань українців.
Докладно також виписані авторами у фраземах риси характеру, зовнішність,
вчинки, фізичний та емоційний стан героїв. Особливе місце посідають
фраземи, за допомогою яких передається любов до рідної землі,
працелюбність українців.
Проаналізовано основні лінгвокультурні концепти, вербалізовані у
фраземіці української мови, що дало змогу описати концептосферу БОГ, 4

відзначено євангельську мудрість у біблійних текстах, привернуто увагу до
національно-культурних конотацій як способу втілення світу цінностей у
мовному менталітеті українців. Концепти ЧАС і ПРОСТІР української мови
розглянуто з погляду їх вагомості у фразеологічній картині світу. Аналіз
показав, що значне місце у фраземіці української мови посідають концепти
ВОДА, БАТЬКО І МАТИ, а також СЕРЦЕ, ОКО / ОЧІ. Описано ключові
слова-символи у складі фразем, зокрема: Чумацький Шлях, чотири броди,
хліб, вишиванка, червона калина, кров, рушник тощо разом із тими, де
стрижневими словами виступають назви тварин, птахів, зокрема, лисиця,
заєць, ворона тощо.
Для отримання результатів проведеного наукового дослідження
проаналізовано великий за обсягом фраземний матеріал української мови,
дібраний із словників, довідкової та художньої літератури. Для виконання
поставлених завдань залучено також принагідно матеріал російської як
близькоспорідненої та англійської як віддаленоспорідненої мов. Це дало
змогу яскравіше продемонструвати особливості українського менталітету.
Дослідження когнітивних та лінгвокультурологічних особливостей
фразем української мови уможливило виявлення й опис максимально
повного корпусу фразеологічних одиниць, у яких відбито надбання
української культури, закладено вікову мудрість українського народу, його
звичаї, традиції, вірування.
Простежений матеріал засвідчує, що у фраземах відтворено
найрізноманітніші вияви буття людей: позитивні і негативні риси та вчинки,
зовнішність, час, простір, родинні стосунки тощо. Важливими складниками
фразем є ключові слова-символи, в яких відтворена історія, дух народу, його
вічні прагнення до вдосконалення. Спостережено також широке
використання фразеологічних одиниць для відтворення таких особливостей
українців, як вміння критично ставитися до своїх вчинків, навіть посміятися
над собою – гумор є невід’ємним складником значної кількості дібраного
фраземного матеріалу. 5

Вивчення фразем у когнітивному аспекті уможливило провести аналіз
процесів, що в них відбуваються, установити механізм дослідження
сукупності семантичних змін, що сталися в ході розвитку фразеологічного
значення у вільних словосполученнях, а також когнітивних процесів, які
пов’язують значення вільного словосполучення з фразеологічним, з’ясувати
суть їх асоціативних, етнолінгвістичних та культурних основ. З урахуванням
мовних і культурних фактів описано лінгвокультурологічне підґрунтя цілої
низки фразеологічних утворень української мови.
Проаналізовано розвиток фразеологічного значення на матеріалі
фразеологічних одиниць української мови і принагідно на тлі російської (як
близькоспорідненої) та англійської (віддаленоспорідненої) із метою
виявлення як універсальних закономірностей когнітивних процесів, так і
їхньої національної специфіки. Водночас установлено національну специфіку
когнітивних моделей. Це особливо актуально для дослідження
фразеологічних одиниць, які є носіями духовно ціннісних культурних
компонентів як форми функціонування етнокультурної свідомості. Саме
тому в процесі опису фраземіки, звернено увагу на факти культури народу,
що знаходять своє відображення в семантичному просторі мови.
Визначено такі найважливіші, найбільш репрезентативні сегменти в
досліджуваній концептосфері української фразеологічної картини світу:
ЛЮДИНА – справедлива, здібна, працьовита, милосердна, жорстока,
аморальна, нічим не примітна, безвольна; ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ –
впевненість, радість, здивування, переляк тощо; НАРОДЖЕННЯ – ЖИТТЯ –
СМЕРТЬ; СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС; ЗВЕРТАННЯ, ПРОХАННЯ,
ПЕРЕКОНАННЯ; СТАН ПРИРОДИ; ДІЯ, ВЧИНОК тощо.
У контексті зацікавлення сучасними проблемами національного
самоусвідомлення й самовираження, співвідношення мови й духовної
культури, визначення нових підходів до вивчення фразеологічних одиниць як
скарбниці національних конотацій, а також специфіки відображення глибоко
вкорінених зв’язків між фраземами й національною ментальністю з’ясовано, які коди культури імпліковані у стійких висловах, які ключові слова
найчастіше входять у фразеологічні одиниці, а також якими є шляхи
відтворення явищ буття у зазначених мовних одиницях.
Отримані результати дослідження є підтвердженням того, що тільки
комплексний аналіз мовних і культурних явищ уможливлює виявлення й
опис особливостей національного менталітету, визначення впливу світогляду
народу на утворення й функціонування фразеологічних одиниць у мові.
Перспективу подальших наукових студій у цьому напрямі вбачаємо в
поглибленому вивченні фразеологічної картини світу, сформованої тривалим
часом існування й розвитком українського етносу, на матеріалі ширшого
спектра семантико-когнітивних та лінгвокультурологічних праць, творів
українських та зарубіжних письменників для виявлення їхніх спільних і
відмінних рис. Отримані результати можуть бути використані для
подальшого розвитку лексикографічної теорії та практики укладання
відповідних словників, роботу над якими вже давно розпочали багато
зарубіжних учених. Розв’язання назрілих проблем є особливо актуальним і
для дослідників-україністів у час утвердження антропоцентричного підходу,
суть якого полягає в переорієнтації з вивчення мови як системи на здобуття
поглиблених і різноманітних знань про мовну особистість, яка перебуває в
цій системі й уможливлює висунення на порядок денний зовсім нових для
сучасної фразеології дослідницьких завдань.
Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця, когнітивна
лінгвістика, когнітивний і лінгвокультурологічний підходи, фразеологічна
картина світу, концепт, концептосфера.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.