|
| Написано: |
2010 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
25.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні явища менонітського
підприємництва та визначенні його ролі в процесах соціально-економічного
розвитку та модернізації Півдня Російської імперії.
Виходячи з того, що менонітське підприємництво було комплексним
феноменом, поява і розвиток якого обумовлювались декомпозицією факторів –
компонентів цивілізаційного розвитку (сукупністю соціальних, господарських,
часових, правових і територіальних умов), було соціально детермінованим
явищем, для досягнення головної мети дисертаційної роботи необхідно вирішити
завдання теоретичного, евристичного та реконструктивно-емпіричного характеру,
які здатні розкрити багатогранну сутність предмета дослідження. А саме:
1) сформувати реальну джерельну базу, репрезентативну для вивчення
обраного предмета;
2) проаналізувати стан розробки проблеми в радянській, українській,
пострадянській російській, а також західній історіографії;
3) визначити окрему колонізаційну (правову та економічну) стратегію
російського уряду, розроблену задля керування міграційним потоком,
представленим менонітськими конгрегаціями, а також показати її
комплексний характер;
4) проаналізувати правові умови розвитку колоністського підприємництва з
урахуванням зміни конкретних історичних періодів, адміністративного та
12
інституціонального середовища: а) на етапі збереження колоністського
статусу поселень (1762–1871); б) на різних етапах модернізації і
національної політики Росії (1871–1914); в) під час обговорення та
імплементації надзвичайного Ліквідаційного законодавства (1914–1917);
5) виявити конфесійну, економічну та соціальну природу формування
феномену менонітського підприємництва;
6) простежити процес розвитку неаграрних видів діяльності та
підприємництва етнічної групи в умовах «окремої економічної зони»
1789–1871 рр.; після її скасування в умовах капіталістичної
індустріалізації, піднесень і криз російської економіки (1871–1914), в
умовах соціальних конфліктів 1914–1917 рр.;
7) визначити роль етнічного підприємництва в регіональному
господарському розподілі праці;
8) проаналізувати розвиток форм етнічного підприємництва періоду
капіталістичної індустріалізації (процес накопичення капіталів,
формування промислових династій та кланів, діяльність акціонерних
товариств);
9) визначити параметри взаємодії підприємців-менонітів із різними
соціальними групами в середині конгрегації і за її межами,
охарактеризувати масштаби соціально-орієнтованої та благодійної
діяльності, її мотиваційні механізми;
10) дослідити структуру та особливості етосу менонітів-підприємців;
11) визначити особливості формування і розвитку підприємництва означеної
етноконфесійної спільноти в містах. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст 3
Вступ 7
Розділ 1. Історіографічний аспект предмета дослідження. Джерельна
база та методологічні засади. 23
1.1. Ступінь розробки проблеми. 23
1.2. Джерельна база. 58
1.3. Концептуальні засади та методи дослідження. 77
Розділ 2. Розділ 2. Соціально-економічні і правові умови розвитку
менонітського підприємництва (1789–1871). 93
2.1. Менонітська колонізація в контексті програми освоєння територій
Півдня імперії: 93
а) соціально-економічна політика Російської держави другої половини
XVIII ст. і господарські перспективи колонізації Півдня імперії; 92
б) господарський досвід менонітських громад Європи і завдання
менонітської колонізації. 106
2.2. Правові умови розвитку менонітського підприємництва (1789–
1871). 119
Розділ 3. Виникнення і розвиток приватної підприємницької
діяльності на території менонітських поселень Півдня Росії в умовах
«окремої економічної зони» (1789–1871). 138
3.1. «Окрема економічна зона» менонітських колоній як комплекс
умов для розвитку менонітського підприємництва 1789–1871 рр. 138
3.2. Господарська адаптація і легалізація ремісничої діяльності на
території поселень: виникнення «підприємницької альтернативи»
(1789–1815). 156
3.3. Розвиток менонітського підприємництва в період 1815–1846 рр.: 173
а) загальна характеристика етапу, розширення соціальної бази,
4
капіталізація, спеціалізація; 173
б) формування етики підприємництва в релігійній доктрині та
світоглядній системі менонітів; 192
в) Діяльність Іоганна Корніса і розвиток підприємництва на території
менонітських колоній. 208
3.4. Менонітське підприємництво в містах Південної Росії в
дореформений період. 216
3.5. Результати розвитку менонітського підприємництва в 1846–
1871 рр. 226
Розділ 4. Менонітське підприємництво на Півдні Російської імперії в
умовах капіталістичної індустріалізації та соціальних конфліктів
(1871–1917). 264
4.1. Конвергенція «окремої економічної зони» і нові правові й
економічні умови розвитку менонітського етнічного підприємництва в
1871–1914 рр. Формування анклаву поселень на Дону та Північному
Кавказі. 264
4.2. Вплив менонітського підприємництва на процес становлення
сільськогосподарського машинобудування в Росії. 287
4.3. Борошномельне виробництво на Півдні Російської імперії і
менонітське підприємництво. 304
4.4. Менонітські підприємницькі династії на території міст. 317
4.5. Особливості формування менонітського підприємницького етосу і
його вплив на трансформацію менонітського соціуму. 338
4.6. Менонітське підприємництво як об'єкт національної політики.
Стан етнічної промисловості в умовах розробки та імплементації
«Ліквідаційних законів» (1914–1917). 358
Висновки. 390
5
Додатки (№ 1–22)
Додаток 1. Структура історіографії з проблем історії менонітських
колоній Російської імперії.
401
401
Додаток 2. Менонітські колонії Катеринославської губернії (1789–
1911). 402
Додаток 3. Менонітські колонії Таврійської губернії (Молочанська
група). 402
Додаток 4. Менонітські поселення Бергталь (1844–1858). 404
Додаток 5. Менонітські поселення Орловської волості Херсонської
губернії (Заградівські колонії) (1897). 405
Додаток 6. Населення менонітських колоній Миколайпільської
волості. 405
Додаток 7. Материнські менонітські колонії Новоросії (1789–1914). 406
Додаток 8. Іноземні колонії в Росії в 1833 р. (за матеріалами
Міністерства внутрішніх справ). 406
Додаток 9. Менонітські колонії Кубанської області (Північний Кавказ)
(1864–1917). 407
Додаток 10. Менонітські колонії Терської області (Північний Кавказ)
(1905–1914). 408
Додаток 11. Менонітські колонії групи Темпельгоф – Суворівка
(Північний Кавказ) (1866–1917). 408
Додаток 12. Кількість колоністів у губерніях Південної Росії (за
відомостями 1870 р.). 409
Додаток 13. Динаміка розвитку окремих напрямків ремісничої
діяльності (1800–1840) (графіки). 411
Додаток 14. Розвиток менонітського підприємництва на території
Хортицької групи менонітських колоній у 60-ті рр. ХІХ ст. 412
Додаток 15. Менонітські підприємства на території Молочанскої
6
групи колоній (1862). 413
Таблиця 16. Дочірні менонітські колонії на Півдні Росії 414
Додаток 17. Менонітське населення Півдня Російської імперії (кінець
1880-х рр.) (за відомостями Міністерства внутрішніх справ). 416
Додаток 18. Розвиток менонітської промисловості на Півдні
Російської імперії (друга пол. ХІХ ст.–1917 р.). 416
Додаток 19. «Лепп і Вальман». Лист казенних замовлень, пов'язаних з
обороною, які було виконано у 1915 і 1916 рр. 492
Додаток 20. Кількість менонітського населення на Півдні Російської
імперії (1897) (Катеринославська, Ставропольська, Таврійська,
Херсонська губернії; областей Кубанської, Терської, Війська
Донського). 494
Додаток 21. Формулярний список про службу гласного
Катеринославської Міської думи, інженера-технолога, потомственого
почесного громадянина Езау І. Я. (відомості за 1885–1914). 494
Карти
1. Менонітські колонії на Півдні Російської імперії.
2. Менонітські поселення на Південному Кавказі.
497
497
498
Перелік використаних джерел і літератури
Перелік скорочень
499
611
|
|
|
