Парвіз Тейюб огли Велієв » Геополітичне переформатування світу: соціально-філософський аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Геополітичне переформатування світу: соціально-філософський аналіз

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 26.11.2023
Твір змінено: 26.11.2023
Завантажити: pdf див. (1.5 МБ)
Опис: Велієв Парвіз. Геополітичне переформатування світу: соціально-
філософський аналіз – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 033 Філософія. – Запорізький національний університет, 2023.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано феномен геополітичного
переформатування в умовах транзитивності і кризовості глобалізованого
суспільства, нелінійності розвитку світ-системи.
У контексті зростаючих масштабних глобальних викликів, таких як:
зміна клімату, пандемії, відсутність продовольчої безпеки та нераціональне
використання енергії, повномасштабної війни Росії проти України, доведено
важливість дослідження теми геополітичних змін, особливо в науковому
дискурсі соціально-філософських методологій, які дозволяють виявити
першопричини кризових геополітичних та соціальних станів сучасності.
Метою дисертаційної роботи є здійснення соціально-філософського
аналізу геополітичного переформатування в умовах транзитивності
глобалізованого суспільства.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у
вітчизняній філософії здійснено соціально-філософську концептуалізацію
феномена «геополітичного переформатування». На основі соціально-
філософської методології визначено поняття геополітичного
переформатування світу, а саме – це інноваційний концепт, що означає
трансформацію ціннісно-світоглядних орієнтирів геополітичного простору, в
якому ідеологія є інструментом геополітичного порядку. Геополітичні
переформатування призводять до змін в розподілі влади, в економічних і
військових можливостях держав, у зовнішньополітичних стратегіях, появі
альянсів між націями, регіонами або міжнародними суб’єктами, і поява нових
глобальних викликів.


3



У результаті аналізу та синтезу ряду ключових понять та положень
теорій світосистемного підходу, цивілізаційного та геополітичних теорій
створено спільну модель, що враховує складну структуру багатьох сучасних
суспільств, що пояснює відмінності у їх розвитку і описує тип простору
соціальних відносин, що відповідає західно-європейським та українським
реаліям; за допомогою концепта «геополітичне переформатування»
визначаються основні структури і суб’єкти, глобальні і стратегічні напрями,
найважливіші закономірності та принципи життєдіяльності, функціонування
й еволюції сучасного світового співтовариства, тому в дисертаційному
дослідженні ми звертаємось до аналізу категорії «геополітичний простір»;
пояснюється, що світ-системний підхід не є єдиним теоретичним вченням, що
пояснює геополітичне переформатування сучасності, а являє собою дискурс
гетерогенних інтеллектуальних проектів, прикладом одного з них і є теорія
критичної геополітики.
Тому, доведено засобами критичної теорії геополітики, що в сучасних
умовах сила держави проявляється в здатності організувати і зберегти безпеку
суспільно-політичного життя нації; розкрито, що політичний простір для
розвитку і здійснення ефективного управління вже не пов’язуються з
обмеженою політичною територією і тому констатується трансформація в
питанні відповідальності влади.
На сьогодні основні форми геополітичної організації передбачають
комплексну детериторіалізацію і ретериторіалізацію політичної влади,
засновану на факторах розвитку цифровізації, технізації соціального простору,
в якому геоекономіка є індикатором геополітичних змін.
Розуміння, що геополітична самостійність, повноцінність України у
якості суб’єкта міжнародних стосунків залежить не стільки від зовнішнього,
скільки від внутрішнього стану країни, яка обирає свій особистий і особливий
шлях, підкреслюється, що сила держави базується на реалізації національних
інтересів та формуванні автономної сили, яка в нинішніх умовах повинна
забезпечити реалізацію її військових потреб; визначено, методологічну


4



ефективність залучення концепції геополітичної динаміки суспільств
Р. Коллінза до визначення кумулятивних процесів і аналізу світової гегемонії.
Розглядається ідея багатополюсності та поліцивілізаційності
глобального світу, яка привела Україну до усвідомлення цінності своєї
пластичності через багатовікову історію, яка пов’язана з існуванням
українських територій як лімітрофних та існуванням великого за територією
обсягу транскордонних просторів зі своєю специфікою. Це зробило Україну
доволі стійкою і сильною державою до зовнішніх викликів, до захисту своєї
незалежності від зовнішнього ворога, який веде на території України
повномасштабну війну.
Практична значущість полягає в можливості використати матеріали
дисертації при створенні нормативних курсів та спецкурсів із соціальної
філософії, політології, соціології, філософії економіки й інших філософських
дисциплін. Висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для
формування принципів та засад ефективної та результативної зовнішньо-
політичної діяльності в Україні.
Результати та висновки кваліфікаційної роботи можуть
використовуватися для розширення змісту гуманітарних та поведінкових
навчальних дисциплін «Філософія», «Соціальна філософія», «Філософія
історії», «Політологія», «Соціологія» і спеціалізованого курсу «Філософія
глобальних процесів». Опрацьовуючи матеріали дослідження науковці,
студенти зможуть формувати загальні та фахові компетентності: навчальну,
наукову, соціальну, загальнокультурну, інформаційну, логічну, аксіологічну.
Висновки та результати дослідження можуть бути використані у процесі
вироблення концепції реформування українського суспільства в умовах
цифрових та геоекономічних трансформацій, що впливають на всі сфери буття
людини, а саме, економіки, політики, міжнародних відносин, науки й освіти та
можуть бути враховані у програмах навчання та підвищення кваліфікації
державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, які
здійснюють упровадження реформ в Україні та модернізацію системи


5



публічного управління; педагогічних та науково-педагогічних працівників, які
викладають різні навчальні дисципліни та курси, зокрема, філософію,
соціальну філософію, філософію науки, філософію історії, політологію,
соціологію, релігієзнавство та ін.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади соціально-
філософського аналізу геополітичного переформатування»
проаналізовано філософські та міждисциплінарні дослідження, що дало змогу
конкретизувати феномен геополітичного переформатування як об’єкта
соціально-філософського аналізу.
У розділі обґрунтовано теоретичні засади дослідження геополітичних
концепції, які є своєрідним шляхом постановки цілей і завдань, що мають
значний вплив на розуміння геополітичних змін сучасного світу.
Розглядаються основні етапи розвитку геополітики, виділяється їх специфіка
та основні мислителі, проводиться аналіз запропонованих ними концепцій із
погляду теорій класичної, критичної геополітики та характеризується вплив
останніх на зовнішньополітичний курс тієї чи іншої держави.
Дано визначення поняттю геополітичного переформатування, яке означає
значний і часто трансформаційний зсув або реструктуризацію в
геополітичному ландшафті. Геополітичне переформатування може бути
зумовлене різними факторами, включаючи зміни в урядовому керівництві, в
економічних і військових можливостях, у зовнішньополітичних стратегіях і
появу нових глобальних викликів.
Цей термін використовується для опису ситуацій, коли встановлений
геополітичний порядок зазнає істотної реконфігурації, що призводить до нової
динаміки, суперництва та союзів на світовій арені. Геополітичне
переформатування може мати далекосяжні наслідки для міжнародних
відносин, глобальної безпеки та економічної стабільності, і воно часто вимагає
від держав і політиків адаптуватися до ландшафту, що розвивається, щоб
захистити свої інтереси та просувати свої плани. Методологічну основу
дисертаційного дослідження склали: теорія критичної геополітики, системно-


6



історичний, цивілізаційний, світ-системний, синергетичний підходи до
аналізу феномена геополітичного переформатування. Аналіз різних підходів
до процесів геополітичного переформатування актуальний і в практичному
плані у зв'язку з необхідністю концептуалізації феномену геополітичного
переформатування та його структур, зокрема, сучасна реальність зумовлена
глобальною інтенсифікацією взаємодії між цивілізаціями, з різними
комбінаціями етнонаціональних, громадянсько-політичних, релігійно-
культурних компонентів. Тому незахідні типи сучасності формуються не
просто в результаті копіювання або імітації західних зразків, вони
інкорпорують західний досвід у свою цивілізаційну динаміку та
модернізаційні процеси, що призводить до формування нового світового
порядку. Доведено, що саме соціально-філософський аналіз дозволяє краще
зрозуміти трансформаційні глобалізаційні процеси сучасного світу в якому
складається нова геополітична структура світу.
У другому розділі «Геополітичне переформатування в контексті
соціально-історичних практик» проаналізовано детермінанти
досліджуваного предмета. Визначено, що соціально-філософський аналіз
геополітичного переформатування дозволяє на основі конкретного
цивілізаційно-історичного підходу розкрити геополітику як специфічний
фактор розвитку сучасного суспільства: взаємодії економічних та політичних
систем, внутрішньої та зовнішньої політики, об'єктивних умов та суб'єктивних
факторів. Чітко обґрунтувати положення про те, що суб'єктом геополітики та
геополітичного переформатування завжди виступає держава. У цьому розділі
держава розглядається як головний геополітичний актор, який відстоює
ціннісні основи цивілізаційної ідентичності. Тому, держава завжди буде
формувати стратегічне середовище, яке буде складатись зі значущих для неї
елементів та структур, це є її суб’єктивна реальність.
За підсумками аналізу геополітика визначається як компонент соціуму та
фактор його функціонування й розвитку. Звернена особлива увага на науковий
доробок теорій критичної геополітики, представники якого підкреслюють, що


7



сучасні геополітичні процеси переформатування держав формуються не під
впливом фундаментальних природних законів та структур простору, а через
географічну уяву та просторові міфи, іншими словами, під впливом світу
ідеального.
Тому, логічно, в дисертаційному дослідженні ми звертаємо увагу на
поняття «геополітичного простору», як життєвого простору, мережу
внутрішніх комунікацій, умови для вільних спілкувань і пересувань, ресурси,
інформація – все це умови проживання та діяльності для великих груп
населення.
Проаналізовано ідеологію політичного реалізму як основи
геополітичного переформатування, коли враховуються всі геополітичні
характеристики реальності і приймаються адекватні рішення щодо збереження
національних інтересів держави. Аналізуються ймовірні сценарії
геополітичних переформатувань, а саме, розглядаються сценарії нової
однополярності, поліцентричності світопорядку, нової Вестфальської
системи, багатопланового світоустрою, багатополярності. Експерти,
політологи, соціальні філософи говорять і про модель біполярності світу і
систему безполюсного світу. У цьому розділі аналізується феномен гегемонії
у владних дискурсах західноєвропейського геополітичного простору і
зазначається, що тенденції становлення сучасної держави як глобального
геоекономічного центру зумовлені різними соціально-політичними
факторами: науково-технологічними, військово-політичними,
макроекономічними, інституційними. Розвиток вказаних факторів на
геоекономічному фундаменті дає можливість сформувати багатополярну
архітектоніку світу, в якій кожна країна презентуватиме унікальні риси,
пов'язані зі специфікою глобалізації та регіоналізації.
У третьому розділі «Геополітичне переформатування України:
сучасний стан та детермінанти оптимізації» на основі соціально-
філософського аналізу розвитку сучасного українського суспільства
встановлено високий рівень його транзитивності. Доведено, що, Україна, як


8



самостійна незалежна держава – доволі молода, порівняно з багатьма іншими,
що вже мають вікову історію. Її геополітичний потенціал насправді ще не
розкритий, він тільки назріває і формується у світі, який переживає величезні
за обсягом і силою трансформації. У сучасному світі ми спостерігаємо
бурхливе зростання економіки у країнах розвинутої меншості – США, Західна
Європа та країни Східної Азії. Крім того маємо велике і швидке економічне
зростання Китаю, Індії, Південної Кореї. Держави-нації в цей час переживають
не найкращі часи за умови посилення ролі транснаціональних корпорацій та
недержавних організацій, діяльність яких є не завжди керованою. У цей самий
час багато держав намагаються віднайти стабільність у пошуку нової
ідентичності – повертаються до традицій, які вже здавалося, віджили себе.
Зазначається, що Україна має обирати свій шлях у геополітиці, а не
чекати на підказки провідних країн. Світова ситуація пов’язана з підвищеною
ентропією в глобальній системі міжнародних відносин вносить багато хаосу,
але в той самий час, дає нові можливості за умови вірного розуміння ситуації
досягти таких результатів, які навряд чи можна отримати у більш стабільну
епоху.
У розділі з’ясовано, що багатополюсність та поліцивілізаційні
характеристики глобального світу приводять Україну до усвідомлення
цінності своєї пластичності через багатовікову історію, яка пов’язана з
існуванням українських територій як лімітрофних та існуванням великого за
територією обсягу транскордонних територій зі своєю специфікою. Це робить
Україну, як не дивно, доволі стійкою до зовнішніх викликів.
Доведено, що багатовікова історія існування у різних умовах,
накопичення різного за своєю характеристикою досвіду, набуття сутнісних
характеристик двох протилежних (часто ворожих) цивілізацій – східно-
європейської та західно-європейської, або Євроазійської та Західно-
Європейської надає Україні такі якісні характеристики, які навряд чи можуть
бути продемонстровані якоюсь іншою країною світу. Розглянуто, що
патерналізм та український економічний націоналізм має бути гнучким та


9



багатовекторним, враховувати всі нюанси сучасного поліцивілізаційного та
багатовекторного світу.
У цьому випадку, пропонуємо звернути увагу на досвід країн Сходу –
Китаю, Японії та Південної Кореї, які вписались у цей глобальний світ на своїх
умовах, зберігаючи свої патерналістські цивілізаційні системи. Отже,
синхронна світовим тенденціям раціональна модернізація соціально-
економічного потенціалу, генерування прогресивних технологій, знань,
інформації створить новий горизонт для геополітичного розвитку України.
Ключові слова: геополітичне переформатування, держава, нація, влада,
цивілізація, культура, теорія класичної геополітики, теорія критичної
геополітики.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.