|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
08.01.2019 |
|
| Твір змінено: |
08.01.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Важеніна О. Г. Авторська трансформація загальнонародних фразео-
логізмів у химерній прозі Євгена Гуцала. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі
спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Донецький національний універ-
ситет імені Василя Стуса. – Вінниця, 2018.
У дисертації виконано комплексний аналіз авторських видозмін фразео-
логічних одиниць у химерній прозі Євгена Гуцала. На об’ємному фактичному
матеріалі (близько 7 тисяч фразеовживань), вибраному з химерної трилогії
письменника «Позичений чоловік», «Приватне життя феномена», «Парад
планет», вивчено й визначено статус фразеологічної одиниці в химерній прозі, її
функції у розкритті авторських інтенцій та особливості взаємодії з контекстом.
Удосконалено термінологійний апарат фразеологічних трансформацій щодо
гіперо-гіпонімної номінації. Розроблено типологію авторських трансформацій із
урахуванням змін структури та/або семантики фразеологізму, упорядковано
прийоми їх авторської реалізації, класифіковано авторські вияви кожного
прийому у досліджуваних текстах, встановлено продуктивність використання та
прагматичний ефект фразеологічних видозмін у химерній прозі Євгена Гуцала.
Досліджено комбінування кількох прийомів авторської трансформації у межах
одного фразеовживання; виявлено і вивчено абсолютні фразеологічні інновації
письменника.
У дисертації підтверджено системний характер авторського фразеотво-
рення, використаного Євгеном Гуцалом у химерній трилогії, розкрито вагомість
значення авторських фразеологічних трансформацій загальнонародної фразео-
логії у жанротворенні, текстотворенні, заголовкотворенні химерної прози.
У вступі подано загальну характеристику роботи: обґрунтовано актуальність
теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет, зазначено
3
матеріал, з’ясовано методи дослідження, висвітлено теоретичне значення, науко-
ву новизну і практичну цінність роботи, схарактеризовано ступінь апробації
результатів дисертації, визначено структуру й обсяг роботи.
Розділ 1 «Теоретико-методологійні засади дослідження фразеологічних
видозмін у тексті» з опертям на праці відомих фразеологів Л. Авксентьєва,
М. Алефіренка, С. Гавріна, В. Жукова, О. Куніна, В. Мокієнка, О. Молоткова,
Л. Скрипник, Г. Удовиченка, Д Ужченка, М. Шанського подає аналіз кваліфі-
каційних ознак ФО й авторську інтерпретацію фразеологічної одиниці, яку
кваліфіковано як текст, що сформований у межах національного дискурсу,
котрий є вираженням особливої ментальності. Використання такого тексту
(фразеологізму) сприяє активізації певних рис мови й потребує особливої
граматики й особливих правил лексики. Саме тому фразеологізм не можна
сприймати як слово чи поєднання слів, а отже, поділяти всі фразеологізми на
словосполучення й речення. Кожний фразеологізм є культурним текстом. До
того ж фразеологізм є результатом процесу інтерпретації дійсності, а не її
номінацією.
Висвітлено історію вивчення видозміни ФО з наголошенням проблеми
індивідуально-авторського використання ФО, скваліфіковано наукові підходи до
вивчення процесів авторської видозміни ФО в лінгвістичній традиції. Зроблено
спробу упорядкувати терміносистему на позначення авторських трансформацій
ФО в художньому мовленні. Розмежовано способи і прийоми авторського
перетворення ФО. Термін прийом трансформації вжито як видовий (гіпонім)
щодо родового терміна (гіпероніма) спосіб трансформації. Аспект дослідження
зумовив необхідність уточнення наявних способів трансформації ФО й запро-
вадження власних термінів на позначення способів трансформації ФО – фразео-
логічна варіація, семантична модифікація і структурно-семантична трансформація.
Описано кваліфікаційні та класифікаційні параметри української химерної
прози, приділено увагу історії виникнення жанру химерної прози, мотивам
4
звернення письменників до нього, проаналізовано літературознавчі й лінгвіс-
тичні праці, у яких розглянуто визначальні риси цього жанру на образно-
змістовому й мовно-стильовому рівнях, проаналізовано химерну трилогію
Євгена Гуцала як кульмінацію химерної течії в українській літературі.
Обґрунтовано думку про те, що трансформацію загальнонародної фразео-
логії у химерних романах Євгена Гуцала потрібно розглядати не як окремі
стилістичні прийоми, а як важливу ознаку мовленнєвої організації химерної
прози письменника, спрямовану не стільки на конкретизацію, розвиток чи
поглиблення змісту химерної прози, скільки на підкреслено експериментальну
«гру» з названими мовними одиницями, яка естетизує висловлення, химеризує
авторську оповідь, художньо увиразнює й насичує зміст тексту.
Виявлено й вивчено абсолютні фразеологічні інновації письменника, що не
мають узуального відповідника, основна ознакою яких є непохідність. Вста-
новлено, що оказіональні ФО пов’язані з сюжетом тексту і мають тісний зв’язок
з контекстом, функціонують переважно в одиничному комунікативному акті,
лише в тому контексті, у якому виникають. Ядро оказіональних ФО становлять
фраземи й тавтологічні фразеологічні вирази, периферію – компаративні
звороти, перифрази, афоризми.
Окремий підрозділ присвячено методам і методикам аналізу видозмінених
фразеологічних одиниць з обґрунтуванням застосовуваних методів дослідження.
Розділ 2 «Структурно-семантична трансформація фразеологічних одиниць
у химерній трилогії Євгена Гуцала: прийоми реалізації, авторські вияви,
функційна мотивація» присвячений детальному розгляду способу структурно-
семантичної трансформації, що виявлюваний у 10 прийомах, які розподілені за
трьома групами: прийом якісної зміни ФО (субституція компонентів ФО);
прийоми кількісної зміни фразеологізмів (поширення фразеологічної одиниці,
усічення фразеологічної одиниці, фразеологічний натяк, розгорнута метафора,
контамінація, відфраземна деривація); прийоми структурної зміни ФО – фразео-логічна інверсія, синтаксична трансформація, дистантне розташування компонен-
тів фразеологічної одиниці). У дослідженні встановлено високу продуктивність
у текстах химерної прози Євгена Гуцала таких прийомів структурно-семантичної
трансформації: субстантивації компонентів ФО, поширення компонентного
складу ФО, фразеологічного натяку й широку палітру їх авторських виявів.
У розділі 3 «Семантична модифікація фразеологічних одиниць у химерній
трилогії Євгена Гуцала: прийоми реалізації, авторські вияви, функційна моти-
вація» розглянуто систему прийомів семантичної модифікації, що реалізована
через 8 прийомів. Встановлено високу частотність таких прийомів семантичної
модифікації, як: зміна модальності, компаративація фразеологічної одиниці,
подвійної актуалізація.
На ґрунті аналізу фактичного матеріалу в дисертації поглиблено кваліфі-
кацію спектру традиційних прийомів розглянутих способів трансформації
фразеологізмів індивідуально-авторськими прийомами Євгена Гуцала. Систему
прийомів структурно-семантичної трансформації доповнено групою прийомів
структурної зміни ФО (прийоми синтаксичної трансформації, фразеологічної
інверсії, дистантного розташування компонентів ФО), а систему прийомів семан-
тичної модифікації розширено прийомами компаративації, атрибутивації й
адвербіалізації фразеологічної одиниці.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, спосіб трансформації фразеологізму,
прийом трансформації фразеологізму, конвергенція, узуальна фразеологічна
одиниця, оказіональна фразеологічна одиниця. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
11
ЗМІСТ
Анотація ……………………………………………………………………….. 2
Список скорочень та умовних позначень …………………………………… 10
ВСТУП ………………………………………………………………………… 14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЙНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ВИДОЗМІН…………………… 23
1.1. Концептуальні виміри ФО…………………….. ……………………... 23
1.2. Структура ФО: константні та змінні компоненти …………………... 36
1.3. Видозміни ФО як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія
дефініцій та проблема розмежування …………………………………….. 41
1.4. Українська химерна проза: кваліфікаційні
та класифікаційні виміри ………………………………………………….. 51
1.5. Статус ФО у химерній прозі Євгена Гуцала …………………………. 59
1.5.1. Жанровотвірний потенціал ФО у химерній прозі……………….
59
1.5.2. Заголовкотвірні функції ФО у химерній прозі…………………..
68
1.6. Методи й методики аналізу видозмінених ФО у мові художнього
твору................................................................................................................. 71
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………… 81
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХИМЕРНІЙ ТРИЛОГІЇ
ЄВГЕНА ГУЦАЛА: ПРИЙОМИ РЕАЛІЗАЦІЇ, АВТОРСЬКІ
ВИЯВИ, ФУНКЦІЙНА МОТИВАЦІЯ …………………………………… 85
2.1. Прийоми структурно-семантичної трансформації ФО у химерній
трилогії Євгена Гуцала ……………………………..................................... 85
2.2.1. Авторські вияви мінімальної субституції компонента ФО………. 86
2.2.1.1. Синонімічна субституція компонента ФО ………………… 97
2.2.1.2. Антонімічна субституція компонента ФО…………………. 100
2.2.1.3. Внутрішньо тематична субституція компонента ФО..…… 102
12
2.2.1.4. Субституція словами, що семантично не пов’язані
з субститутом …………………………................................................ 104
2.2.2. Авторські вияви помірної субституції компонентів ФО …………. 112
2.2.3. Авторські вияви максимальної субституції компонентів ФО …… 115
2.3.1. Прийом поширення ФО ……………………………………………. 122
2.3.2. Авторські вияви інтерпозитивного поширення ФО ……………… 124
2.3.3. Авторські вияви постпозиційного поширення ФО ……………….. 128
2.3.4. Авторські вияви препозиційного поширення ФО ………………… 135
2.3.5. Авторські вияви комбінованого поширення ФО ………………….. 136
2.4.1. Прийом усічення компонентного складу ФО …………………….. 139
2.4.2. Авторський вияв постпозиційного усічення ФО ………………….. 142
2.4.3. Авторський вияв препозиційного усічення ФО……………………. 144
2.4.4. Авторський вияв інтерпозиційного усічення ФО …………………. 146
2.5.1. Фразеологічний натяк ……………………………………………….. 149
2.5.2. Авторські засоби реалізації фразеологічного натяку ……………... 152
2.6.1 Контамінація фразеологічних одиниць ……………………………... 169
2.6.2. Авторські засоби реалізації контамінації фразеологічних одиниць 170
2.7.1. Розгорнута метафора та авторські засоби її реалізації ……………. 187
2.8.1. Відфраземні деривати ……………………………………………….. 198
2.9.1. Прийоми структурної видозміни фразеологічних одиниць ………. 204
2.9.1.1. Авторські вияви фразеологічної інверсії ……………………. 205
2.9.1.2 Синтаксична трансформація фразеологічних одиниць ……… 210
2.9.1.3 Дистантне розташування компонентів ФО…………………... 217
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………… 219
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ
ОДИНИЦЬ У ХИМЕРНІЙ ТРИЛОГІЇ ЄВГЕНА ГУЦАЛА:
ПРИЙОМИ РЕАЛІЗАЦІЇ, АВТОРСЬКІ ВИЯВИ, ФУНКЦІЙНА
МОТИВАЦІЯ …………………………………………………………………
222
3.1. Прийоми семантичної модифікації ФО у химерній трилогії
Євгена Гуцала ……………………………………………………………… 222
3.2. Подвійна актуалізація ФО…………………….. ……………………... 223
3.3. Дефразеологізація ФО…………………….. ………………………….. 247
3.4. Прийоми власне семантичної модифікації ФО 253
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………… 260
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 262
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………………. 267
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………... 302
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ …………….. 304
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 305
Додаток А. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ …………………………………………………
|
|
|
