Вадим Василенко » Український сюрреалізм і поезія Емми Андієвської
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Український сюрреалізм і поезія Емми Андієвської
Праця
|
|
|
| Написано: |
2024 року |
|
| Джерело: |
academia.edu |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
07.09.2025 |
|
| Твір змінено: |
07.09.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(266.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Розділ із монографії: Василенко В. Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: Дух і літера, 2024. С. 245-273.
У післяМУРівську добу дискурс сюрреалізму в українській літературній критиці тісно переплітається з творчістю Е. Андієвської: осягнення сюрреалізму як явища і стилю, його жанрових, ідейно-естетичних особливостей пов’язують насамперед із аналізом її поезій. Цей аналіз хоча й не висвітлює всіх граней сюрреалізму Е. Андієвської (предметно-чуттєва, знеособлена й лірична манера її письма не вписується в заздалегідь визначені схеми), але є одним із можливих ключів до розуміння її творчості й українського сюрреалізму загалом. Констатувавши сюрреалізм її поезії та вирізнивши в ній окремі (передусім національно-міфологічні) елементи, критики Е. Андієвської не пішли далі: питання складності індивідуального стилю поетки і його контроверзії зі сюрреалізмом як із художнім напрямом, зв’язку з іншими стилями на цьому рівні інтерпретації (до кінця 1950-х) іще не постали. Досить обмежені у виборі інструментарію дискусії про ранню творчість Е. Андієвської, з одного боку, продемонстрували прагнення української критики вийти на нові ракурси бачення теми, а з другого, – виявили розбіжності в поглядах на сюрреалізм, його джерела й сутність. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
