|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
05.09.2025 |
|
| Твір змінено: |
06.09.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(405.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Василенко В. Концепція «Ost»-у Уласа Самчука // Василенко В. Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: Дух і літера, 2024. С. 439-483.
У своїх нотатках «П'ять по дванадцятій» (1954), «Плянета Ді-Пі» (1979), двотомнику спогадів «На білому коні» (1972), «На коні вороному» (1975), які складають своєрідний мемуарно-автобіографічний субцикл, створений паралельно із трикнижжям «Ost» (1948, 1957, 1982) та ідейно і тематично суголосний із ним, Улас Самчук відтворив складну хроніку подій, думок, емоцій періоду війни та повоєння, зокрема власні враження від перевідкриття України як «реальної», «фізичної» дійсності. Зв'язок письменника з Україною як «живою», «матеріальною» реальністю відбувся після уявного перестворення ним України як реальності «ідеальної», духовно-культурної: так у воєнний час уявний світ автора, подібно до айсберга, зіткнувся зі світом конкретно-історичним. Це перевідкриття, хоча і виявило розбіжність між очікуваним і дійсним, дало потужний психоемоційний імпульс, художньою реалізацією якого і став «Ost». З одного боку, воно означало емпіричне (що переростає в художнє) освоєння ще однієї частини українського простору, літописцем якого й називав себе У. Самчук, наголошуючи в передмові до «Юності Василя Шеремети» (1946) на власній цілі-бути письменником загальнозрозумілим і відповідальним: «Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю. <…> Мені хотілося б в художньому вислові передати головніші етапи нашої, багатої на драматичні моменти, доби». Із другого, - засвідчило один із етапів творчої і світоглядної еволюцій У. Самчука. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Розділ із монографії
|
|
|
