Ярослав Тинченко » Від «Арсеналу» до Соловків: доля отамана Омеляна Волоха та його червоних гайдамаків
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Від «Арсеналу» до Соловків: доля отамана Омеляна Волоха та його червоних гайдамаків
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
18.11.2020 |
|
| Твір змінено: |
18.11.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
| Опис: |
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (51) 2019
Метою статті є реконструкція біографії колишнього штабс-капітана російської імператорської армії, активного учасника Української революції 1918–1921 рр. Омеляна Івановича Волоха (1886–1937).
У дослідженні використані загальнонаукові та історичні методи. Автор застосував просопографічний підхід, що дозволив дослідити події доби Української революції через життєвий шлях військового діяча О.Волоха. Методи герменевтики та критичного аналізу історичного джерела були провідними під час роботи з виявленими архівно-кримінальними справами червоних гайдамаків.
Автор дослідив феномен «червоних гайдамаків» на тлі Української революції 1918–1921 рр. Діяльність Омеляна Волоха розкрита у контексті складних ідеологічних дискусій між керівниками армії УНР. Автор стверджує, що перехід військових частин під командуванням О.Волоха на бік більшовицької армії був спричинений ідеологічними переконаннями. Зокрема, отаман О.Волох вважав, що задекларована більшовицька національна політика у вигляді «права націй на самовизначення» дозволила б вибудувати Українську незалежну соціалістичну державу. Натомість він відкидав ідеї представників «Білого руху» щодо «єдиної і неподільної Російської держави». Ідея розбудови держави за зразком європейських буржуазних демократій теж не викликала захоплення у О.Волоха через разючу соціальну нерівність у європейських країнах.
Однак, після переходу на бік Червоної армії, підрозділи червоних гайдамаків О.Волоха були розпорошені серед кадрових частин. Сподівання колишнього отамана на розбудову українських національних частин не виправдалися. Більшість його спільників із командного складу була арештована упродовж 1920–1930-х рр. Незважаючи на революційні заслуги та наявність державних нагород, вони були ув’язнені або фізично знищені. Так, О.Волох був арештований у 1933 р. і відбував покарання у Соловецькому таборі. У 1937 р. у складі т.зв. «соловецького етапу» був розстріляний наприкінці жовтня – початку листопада 1937 р. в урочищі Сандормох (Республіка Карелія, Російська Федерація). |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
