|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
28.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
28.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Тимочко Б. В. Назви довкілля в українсько-молдавських грамотах XIV –
XV століть. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Інститут української мови
НАН України. – Київ, 2019.
У дисертації вперше комплексно проаналізовано засвідчені в українсько-
молдавських грамотах XIV – XV століть назви довкілля.
Завдяки значному обсягу опрацьованих документів молдавських канцелярій
уперше залучено до наукового обігу низку лексем, які не увійшли до раніше
виданих лексикографічних праць; віднайдені в українсько-молдавських грамотах
лексеми дозволили розширити дані про їхню локалізацію, оскільки до цього часу
вони були відомі як засвідчені пам’ятками староукраїнської мови з інших теренів;
уточнено дату першої фіксації чималої кількості номенів.
З’ясовано структуру, лексико-семантичний склад, джерела формування й
особливості функціонування номенів, що утворюють тематичну групу лексики
«Назви довкілля». Для номінації об’єктів довкілля в українсько-молдавських
грамотах використано 290 назв, які сформували 285 лексико-семантичних
структурних одиниць. Ступінь структурованості виокремлених у межах
тематичної групи лексики «Назви довкілля» лексико-семантичних структурних
одиниць відбиває особливості пізнання людиною того чи іншого фрагмента
довкілля, зокрема глибину його пізнання, яке починається констатацією існування
певної частини довкілля й завершується прагматичним використанням його ознак,
якостей і властивостей. Пізнання довкілля закономірно супроводжує номінація.
Початком поділу тематичної групи лексики «Назви довкілля» є виокремлення в її
межах двох лексико-семантичних груп: «Назви неорганічного довкілля» і «Назви
органічного довкілля». У межах лексико-семантичної групи «Назви неорганічного
довкілля» виокремлено п’ять лексико-семантичних підгруп: «Назви суходільного
довкілля», «Назви водного довкілля», «Назви шляхів сполучення», «Назви меж і 3
межових віх» і «Назви повітряного довкілля». У межах лексико-семантичної
групи «Назви органічного довкілля» виокремлено дві лексико-семантичні
підгрупи: «Назви світу рослин» і «Назви світу тварин».
Установлено, що словниковий склад групи «Назви довкілля» у XIV – XV ст.
(порівняно з давньоукраїнським періодом) значно розширився. Це зумовлено
семантичним розвитком лексичної спадщини, активними словотвірними
процесами та засвоєнням іншомовних запозичень.
Семантизацію лексем аналізованої тематичної групи здійснено шляхом
докладного аналізу контексту досліджуваних пам’яток і зіставленням семантики
відповідних лексем із семантикою, визначеною в лексикографічних джерелах
дослідження української мови.
З’ясовано, що назви довкілля презентовані в основному лексикою, яка
корінням сягає праслов’янської давнини, а також лексемами іншомовного
походження (румунізмами, грецизмами, германізмами, поодинокими
латинізмами, унгаризмами, тюркізмами), які засвідчено в українсько-молдавських
грамотах як наслідок складної міжнаціональної та міжмовної взаємодії, та
назвами, походження яких переконливо встановити не вдалося. Лексеми
праслов’янської давнини становлять 78,7% від загальної кількості всіх назв
досліджуваної тематичної групи лексики. Кількість таких лексем утворює
більшість у обох лексико-семантичних групах, що формують тематичну групу
лексики «Назви довкілля». Частка південнослов’янізмів становить 4,1%
(приблизно порівну в обох лексико-семантичних групах). Наявність
південнослов’янських елементів у мові українсько-молдавських грамот XIV –
XV ст. зумовлена лінгвальними (впливом на староукраїнську мову болгарської та
сербської книжності в досліджуваний період) та позалінгвальними чинниками
(переселенням болгар в українсько-румунське мовне середовище, а також
присутністю в князівстві освіченої духовної та світської болгарської знаті, яка
займала в ньому, зокрема й у канцеляріях воєвод, високі посади). До того ж в
офіційному спілкуванні сусідньої Волощини, із якою Молдавська держава
підтримувала тісні зв’язки, використовували староболгарську мову. Кількість 4
румунізмів серед назв довкілля становить 8,5%. Це зумовлено тривалим
співжиттям румунського й українського етносу в Карпатському регіоні. Протягом
XV ст. в текстах українсько-молдавських грамот простежується тенденція до
збільшення кількості румунізмів. Це стало наслідком зростання в Молдавському
князівстві чисельності волохів, а також активним розвитком румунської мови.
Грецизми, які засвоєно ще в давньоукраїнський період, становлять 3,4% від
загальної кількості назв довкілля. Кількість германізмів становить 1,5% назв
довкілля. Унгаризми становлять 1%. Латинізми і тюркізми становлять по 0,3%.
Походження 2,2% назв довкілля переконливо визначити не вдалося, хоча корені
більшості номенів мають слов’янське походження.
45% засвідчених в українсько-молдавських грамотах назв довкілля щодо
використання в сучасній українській мові є нормативними. 45,5% назв довкілля зі
спільною кореневою морфемою в сучасній українській мові мають різнорівневі
відмінності. Більша частина назв довкілля, що відрізняються від нормативних у
сучасній українській мові, вузько локалізовані й зберігають своє значення
переважно в українських говірках південно-західного наріччя та українських
говірках Румунії. Кількість назв довкілля, що відрізняється від нормативних на
фонетичному рівні, становить 21,7%. Словотвірні й морфологічні відмінності
характерні для 16,8% назв довкілля (порівну по 8,4%). Відмінності на рівні
семантики має 7% назв довкілля. 9,5% із досліджуваних номенів не засвідчені в
сучасній українській мові.
За будовою в тематичній групі лексики «Назви довкілля» переважають
однокомпонентні номени, двокомпонентних номенів використано значно менше,
трикомпонентні мають одиничні фіксації.
Між номенами, що належать до тематичної групи лексики «Назви
довкілля», існують стійкі лексико-семантичні зв’язки, які виявляються переважно
в полісемічних і синонімічних відношеннях. Значна частина синонімічних назв –
наслідок українсько-румунської чи болгарсько-румунської мовної інтерференції.
Комплексний аналіз номенів, що формують тематичну групу лексики
«Назви довкілля», дозволив визначити їхню семантику, походження, будову, сферу функціонування в сучасній українській мові, а також уточнити й доповнити
відомості про час, шляхи й тенденції формування словника української мови,
доповнити цей словник елементами, які раніше не були зафіксовані в
лексикографічних джерелах історії української мови.
Отже, засвідчені в українсько-молдавських грамотах XIV – XV ст. назви
довкілля органічно функціонували в староукраїнській мові, якою
послуговувалися в канцеляріях Молдавського князівства як державною.
Ключові слова: українсько-молдавські грамоти, назви довкілля, назви
неорганічного довкілля, назви органічного довкілля, тематична група лексики,
лексико-семантична група, лексико-семантична структура, номен, номінація,
семантика, походження назви, Молдавське князівство. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................................... 13
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .......................................................................... 14
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХНІХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....... 15
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЇХНІХ УМОВНИХ
СКОРОЧЕНЬ ................................................................................................................. 16
ВСТУП ............................................................................................................................ 22
РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКІ ГРАМОТИ XIV – XV СТ. ЯК ОБ’ЄКТ
МОВОЗНАВЧИХ СТУДІЙ .......................................................................................... 27
1.1. З історії формування Молдавського князівства та його етномовного
складу .............................................................................................................................. 27
1.2. Українсько-молдавські грамоти: від видання й коментарів до комплексного
аналізу ............................................................................................................................. 35
1.3. Дослідження лексики українсько-молдавських грамот ..................................... 58
1.4. Українсько-молдавські грамоти як джерело дисертаційного дослідження ..... 61
1.5. Назви окремих об’єктів довкілля як предмет мовознавчих досліджень .......... 64
1.5.1. Дослідження лексики неорганічного довкілля ........................................ 65
1.5.2. Дослідження лексики органічного довкілля ............................................ 67
1.6. Теоретико-методологічні засади дослідження назв довкілля ........................... 69
Висновки до Розділу 1 .................................................................................................. 72
РОЗДІЛ 2. НАЗВИ НЕОРГАНІЧНОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНСЬКО-
МОЛДАВСЬКИХ ГРАМОТАХ XIV – XV СТОЛІТЬ ............................................... 75
2.1. ЛСГ «Назви неорганічного довкілля»: структура, лексико-семантичний склад,
джерела формування й особливості функціонування ............................................... 75
2.1.1. ЛСПГ «Назви суходільного довкілля» ..................................................... 77
2.1.2. ЛСПГ «Назви водного довкілля» ............................................................ 136
2.1.3. ЛСПГ «Назви шляхів сполучення» ......................................................... 155
2.1.4. ЛСПГ «Назви меж і межових віх» .......................................................... 165
2.1.5. ЛСПГ «Назви повітряного довкілля» ..................................................... 171
Висновки до Розділу 2 ................................................................................................ 173 12
РОЗДІЛ 3. НАЗВИ ОРГАНІЧНОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНСЬКО-
МОЛДАВСЬКИХ ГРАМОТАХ XIV – XV СТОЛІТЬ ............................................. 178
3.1. ЛСГ «Назви органічного довкілля»: структура, лексико-семантичний склад,
джерела формування й особливості функціонування ............................................. 178
3.1.1. ЛСПГ «Назви світу рослин» .................................................................... 179
3.1.2. ЛСПГ «Назви світу тварин» ..................................................................... 225
Висновки до Розділу 3 ................................................................................................ 244
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................ 248
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ..................................... 252
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 287
Додаток А. Індекс назв довкілля................................................................................ 287
Додаток Б. Таблиці ...................................................................................................... 305
Б.1. Лексико-семантична структура ТГЛ «Назви довкілля» .......................... 305
Б.2. Загальна структура і ступінь структурованості ТГЛ «Назви довкілля» 318
Б.3. Склад номенів ТГЛ «Назви довкілля» за структурою ............................. 319
Б.4. Склад номенів ТГЛ «Назви довкілля» за походженням .......................... 319
Б.5. Склад номенів ТГЛ «Назви довкілля» за використанням у сучасній
українській мові ........................................................................................................... 320
Б.6. Лексикографічне відтворення номенів ТГЛ «Назви довкілля» .............. 321
Додаток В. Список публікацій за темою дисертації та відомості про апробацію
результатів дослідження ............................................................................................. 348
В.1. Список публікацій за темою дисертації .................................................... 348
В.2. Відомості про апробацію результатів дослідження ................................. 349
|
|
|
