| Опис: |
Тимченко А. О.
Скрипалик: Вірші / А. О. Тимченко. — Х.: Майдан, 2015. — 64 с.
ISBN 978-966-372-612-0
У книзі харків’янки Антоніни Тимченко йдеться про буденність і диво, печаль і віру, відчуття самотності — й, навпаки,
повноти життя, в котрому є Бог
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
«Скрипалику, не обирай піано...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
«Коли замовкнуть суєтні “або”...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
«Писати знічев’я — ниточку загублю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
«Ковельські яблучка...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
«Скотилася торба...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
«Коротке слово справдилось, його...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
«будь тут...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
«Спокійно якось, черство якось...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
«Світиться хатинка у снігах...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
«У свічки вогник трепетний, ламкий...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
«Середа-середина, проміжний деньок...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
«Раз у раз перевіряє двері...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
«Усі здивувалися в лісі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
«Раз у раз дітворі візник...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
«Що з того, що вечір надходив дітей колихати...» . . . . . . . . . . . . 20
«Сіамські близнюки — робота і утома...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
«Люди в метро...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
«Ось мені осінь в руку впала каштаном...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
«Куїнджі готує фарби...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
«Повертаюсь потроху...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
«Вимкнути лампу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
«Уривки слів про тіні у степу...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
«До Успіння успіти, устигнути скласти хорал...» . . . . . . . . . . . . . 28
«Хто поснули, а кому й не спиться...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
«У неї в хаті як у церкві...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
«При нашому домі дощить...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
«Грізно і певно, зсунувши брови, як вождь...» . . . . . . . . . . . . . . . 32
«А ворог мій і не приходив...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
4
«І моя ж бабуся казала так...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
«От воно й доказ — любов сильніша від смерті...» . . . . . . . . . . . 35
«Я хотіла трагізму...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
«Прийшли ізсохлі, зморщені тополі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
«Найголовніше моє, найцінніше...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
«Уся з порцеляни...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
«У мовчанні твоєму — розсудливість, спокій, комфорт...» . . . . 41
«Ти, як і учора...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
«А про тебе написати не можу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
«...чекаєш — чекай...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
«Ти кажеш, щоб купила голубів...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
«Незадоволення росте...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
«Стільки мовчати, а потім таки мовити...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
«Я прилипла до тебе...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
«Від тебе йде сумне якесь тепло...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
«До кого прийде він, під вечір, напідпитку?..». . . . . . . . . . . . . . . 50
«Хто тоді приходив і що говорив...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Море
1. «Як же мореві буде без мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2. «Ну от і капуста — де знайти немовля?..» . . . . . . . . . . . . . . 53
3. «Море світліше за небо, суворіше, скорше...» . . . . . . . . . . . 54
4. «Я сьогодні якась дурна, не своя і маленька...» . . . . . . . . . 55
5. «Звивини долі та вигини хвиль — це одно...». . . . . . . . . . . 56
6. «Хай би море драглистим було, як желе...» . . . . . . . . . . . . . 57
7. «Плавав морями, не знав, не звикав...» . . . . . . . . . . . . . . . . 58
8. «Точно: під каву йдуть та ідуть рядки...» . . . . . . . . . . . . . . . 59
«...Хенд-мейд невибагливий...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
«Думаю, що буде їсти моя сім’я...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
«Лісом гуляла...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
«Мене знайшла давно забута книжка...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
«Як завжди, ляжу о другій...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
|
