Наталія Тихолоз » Тарас Франко як «неблагонадійний» директор ідеологічного музею свого батька
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Тарас Франко як «неблагонадійний» директор ідеологічного музею свого батька
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
20.08.2025 |
|
| Твір змінено: |
20.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(471.9 КБ)
|
|
| Опис: |
Тихолоз, Н. (2025). Тарас Франко як «неблагонадійний» директор ідеологічного музею свого батька. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 41, 230–243.
Розглянуто діяльність Т. Франка як директора Музею Івана Франка у Львові, що припала на 1947–1949 рр. і відбувалася в час посилення радянської ідеологічної пропаганди й активного творення культу І. Франка як Каменяра та письменника-революціонера. На підставі архівних джерел встановлено головні причини призначення Т. Франка на посаду директора, розкрито внутрішній конфлікт сина між необхідністю облаштування прорадянської експозиції та неприйняттям радянських штампів і парадигм, викривлень і спотворень образу його батька. Вказано на умови постійного ідеологічного тиску радянської влади на роботу директора й музейних працівників, атмосферу донесень і шпіонажу.
З’ясовано роль Т. Франка в налагодженні науково-дослідної роботи музею, організації експедицій на Дрогобиччину, примноженні фондів цінними експонатами, поповненні книгозбірні, встановленні першого в Україні пам’ятника І. Франкові роботи Г. Пивоварова, написанні низки важливих фактографічних мемуарних статей і нарисів, створенні галереї малярських робіт про письменника.
Встановлено, що причиною звільнення Т. Франка з посади в музеї стала низка «політичних» і «буржуазно-націоналістичних помилок», які виявлялися насправді в небажанні сина фальсифікувати біографію свого батька та спотворювати його справжній образ на догоду радянській системі. Встановлено, що після звільнення з посади справжні здобутки Т. Франка як директора музею свого батька було приховано (його статті, мемуари та картини збереглися у фондах) або приписано іншим особам (ініціативу у встановленні першого пам’ятника І. Франкові несправедливо присвоїв наступний директор – І. Кияшко). Зʼясовано, що покаранням для «непокірного» сина стало його примусово-добровільне переселення зі Львова до Києва влітку 1950 р.
Ключові слова: Тарас Франко, ідеологічна пропаганда, радянська система, Музей Івана Франка, тоталітаризм. |
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
