Юрій Турега » Управління та самоврядування міста Броди у кінці XVI–XVIII ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Управління та самоврядування міста Броди у кінці XVI–XVIII ст.

Дисертація
Написано: 2022 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 04.10.2022
Твір змінено: 04.10.2022
Завантажити: pdf див. (2.2 МБ)
Опис:

Турега Ю.О. Управління та самоврядування міста Броди у кінці XVI–XVIII ст.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032
"Історія та археологія" в галузі знань 03 "Гуманітарні науки". Львівський національ-
ний університет імені Івана Франка. Львів, 2022.



Зміст анотації. Метою підготовленої до захисту дисертаційної роботи є вивчен-
ня "владної сфери", яка була складовою частиною соціального життя ранньомодер-
ного міста Броди. Її наявність гарантувала стабільне протікання суспільних процесів
у всіх інших сферах життя соціуму.
Відштовхуючись від напрацювань дослідників минулого Бродів, та зробивши ак-
цент на вивчення письмової спадщини магістрату міста (1587–1772 рр.), дисертант
представив основний зміст роботи у п'яти розділах, що висвітлюють низку тематич-
них складових, сукупність яких у свою чергу описує та пояснює предмет його
дослідження.
У роботі доведена гіпотеза про те, що владна сфера Бродів існувала у вигляді три-
рівневої ієрархічної структури: (1) дідич ↔ (2) замкова адміністрація ↔ (3) міський
уряд. На кожному з цих рівнів присутній певний набір універсальних і унікальних
тематичних складових.
Так, універсальною тематичною складовою для всіх трьох рівнів є встановлення
номенклатури носіїв та виконавців владних повноважень, а також визначення на-
прямів їх діяльності в межах владної сфери. Спільними темами для другого і тре-
тього рівнів є висвітлення поліваріантності назв урядів; механізмів винагород і за-
безпечення урядовців і слуг.
Унікальні тематичні складові на першому рівні оповідають про коло слуг власни-
ків міста, лукративний фактор у володінні Бродами та відображення сприйняття ді-
дичів міськими урядниками й міщанами. На другому рівні до цієї когорти входить
тема характеру взаємовідносин між панською адміністрацією та магдебурзьким уря-
дом. Найширший діапазон унікальних тематичних складових представлений на тре-


3
тьому рівні. Тут джерела дали змогу дослідити питання урядового простору, вибо-
рів, професійно-соціального тла походження членів ради, лави, війта, а також май-
новий стан райців і війта. На цьому ж владному рівні розглянуто окремі аспекти єв-
рейського самоврядування крізь призму збереженого в джерелах відбитку контактів
між християнами і юдеями.
Володарі Бродів (дідичі) відігравали ключову роль в житті міста. В історіографії
на цьому акцентувалося неодноразово. Дослідження джерел дало змогу підкріпити
ці акценти, чітко побачити владну активність власників міста у сферах земельних
відносин, правотворчості, правосуддя, безпеки міста й захисту його інтересів на за-
гальнодержавному рівні. В останній вдалося зафіксувати симбіоз зусиль дідича та
міської влади, що долучалася до процесу здобуття й підтвердження прав і привілеїв.
Реконструкція діяльності кожного із власників Бродів у рамках визначених сфер є
вкрай нерівномірною. Так, існує інформаційний перекіс на користь коронного геть-
мана Станіслава Конєцпольського, що до певної міри може свідчити про його вищу
ніж в інших владну активність. Водночас результати дисертаційної роботи дещо
згладжують такі нерівномірності, дозволяють переглянути окремі осудливі твердже-
ння, зокрема, щодо бродівської політики Александра Конєцпольського.
Також вперше вивчено участь в управлінні містом дружин дідичів. Встановлено,
що переважно вони зосереджували свою увагу на духовному житті й похідних від
нього ділах милосердя, але в окремі періоди історії Бродів концентрували у своїх
руках усю владу володарок міста.
Другою тематичною складовою в межах розгляду першого владного рівня є лук-
ративний (корисливий) фактор перебування Бродів у власності представників кіль-
кох шляхетних родів. Для них місто було джерелом доходу, а тому їхні владно-
управлінські активності узгоджувалися з цим фактом. Дослідження лукративного
фактору, хоч і обмежене через зникнення провентових книг, показало, що прибуток
власників формувався із регулярних і нерегулярних джерел, поряд з якими свої
плоди приносив капітал вкладений у натуральне господарство. Користь від володін-
ня Бродами вимірювалася не тільки у грошовому чи натуральному еквівалентах, а й
тими послугами, які міщани надавали своїм панам. Дисертант показав, що бродів-


4
чани брали участь в організації полювання й задовольняли транспортні потреби ді-
дичів. У межах останнього вперше було вивчено процес реформування транспортної
повинності, що пройшов у XVIII ст.
Наступною тематичною складовою розгляду першого владного рівня є питання
слуг в оточенні володарів Бродів. Вдалося сформувати їх перелік та провести їх фу-
нкціонально-видову класифікацію. Також досліджено відображене в актах сприй-
няття дідичів урядниками магістрату та міщанами. Очікувано, що у словнику цієї
рецепції вірнопідданська лексика абсолютно переважає критичну. Крім того було
встановлено, що для бродівчан дідич був не тільки найвищою владною фігурою, а й
персоною, діяльність якої залишала у їхній пам'яті часові маркери, опираючись на
які вони пригадували події з власного життя.
Спектр управлінських завдань, стиль життя, величина володінь — усе це змушу-
вало можних власників Бродів до делегування своїх повноважень панам комісарам
та замковій адміністрації (представникам другого владного рівня).
У дисертації вперше детально вивчено персональний склад замкових урядників,
номенклатуру посад, напрями діяльності, характер взаємовідносин із міською вла-
дою. Чільними урядовцями замку були економ, староста й губернатор. Юрисдикція
першого з них поширювалася і на місто, і на села у власності його "пана і добродія".
Стрижнем діяльності економа було збереження й примноження доходів дідича, тому
він наглядав і за фіскальною сферою. Показовими у цьому плані є заходи Александ-
ра Галецького. До набору владних повноважень економа належало також управлін-
ня землями, простором міста, контроль за його благоустроєм, здійснення судових
функцій.
Постійним представником дідича у місті був староста. За результатами вивчення
міських актів встановлено, що він виконував роль посередника у донесенні волі
власників до міської влади; оберігав громадський спокій; керував замком і його
залогою; володів повноваженнями у питаннях надання землі. Спільною для старости
і економа була націленість на створення й підтримання умов необхідних для того,
щоб Броди приносили прибуток їх володарям.


5
У цьому ж руслі працював і губернатор, посада якого у XVIII ст. де-факто заміни-
ла уряд старости, про що свідчить порівняння їхніх обов'язків. Вивчення діяльності
панської адміністрації у сфері земельних відносин дало змогу переглянути вислов-
лене в історіографії твердження про існування обмежень для євреїв на купівлю хри-
стиянської нерухомості в місті та продемонструвати їх формальність. Також нові
факти з історії Бродів було здобуто в результаті дослідження діяльності архітекторів
на службі в Конєцпольських, зокрема Андреа дель Акви.
До переліку замкових урядів, окрім економа, старости/губернатора та архітектора
також входили державця, підскарбій, референдарій, провентовий писар, возний,
бурґрабій та лісничий. Детально описати напрями діяльності кожного з них у дисер-
тації не вдалося через "мовчання джерел", але фіксація їхньої присутності є першим
кроком на шляху до застосування непрямих методів встановлення історичних фа-
ктів.
На другому владному рівні вдалося прослідкувати характер взаємовідносин між
панською адміністрацією та міським магістратом. Назагал проведені спостереження
підтвердили міркування Івана Созанського про існування вертикалі підпорядкуван-
ня замок → магістрат. На основі фактичного матеріалу вказано, що атмосфера спіл-
кування між другим і третім владними рівнями залежала від характеру очільника
замкової адміністрації. Міжурядові стосунки коливалися від напружених чи образ-
ливих (у системі "зверхник – піддані") до ділових з проявами поваги, дружніх по-
чуттів.
Із виходом дослідження на третій владний рівень відбулося розширення кола те-
матичних складових. Так, у дисертаційній роботі вивчено питання місця праці місь-
ких урядовців. Показано, що протягом 186 років воно не було стабільним, однак
майже три чверті століття перебувало у ратуші, питання існування якої досі в істо-
ріографії не досліджувалося.
Поглиблено розробку теми міських виборів. Встановлено конкретніший перелік
виборчих локацій та переглянуто тезу про традиційний час їх проведення. Визначе-
но коло учасників виборів, їх гостей, кількість виборних урядів.


6
За аналогією з панською адміністрацією реконструйовано перелік міських урядів
та поле їхніх обов'язків. Дисертант вважав необхідним диференціювати номенкла-
туру міського магістрату за двома рівнями: організаційно-управлінським (рада та
війт) та виконавчим (усі інші урядники та слуги). Дослідження міської ради проде-
монструвало невідповідність суті словосполучення "квартальний бурмистер" наяв-
ним в історіографії поясненням. Вдалося описати забуті сторінки історії міста, на-
приклад, пов'язані з 1768 р. Показано трансформації владних повноважень війтівсь-
кого уряду протягом періоду, який досліджувався. Окреслено принцип поділу на-
прямів діяльності урядників за об'єктом на який вона спрямовувалася. Відповідно до
нього описано урядову діяльність ради, війта, лави, що показало переважання кола
влади й відповідальності райців над аналогічним колом війтівсько-лавничого уряду.
Водночас не вдалося зрозуміти причину існування об'єднаного уряду ради і війта,
який дублював функції своїх складових.
У дисертаційній роботі в загальних рисах проаналізовано майновий стан осіб, які
обіймали війтівські та раєцькі посади. Також окреслено професійно-соціальне тло,
вихідці з якого обиралися лавниками, радниками, війтами. У зв'язку з цим було ско-
риговано тезу про лавників, як про винятково представників ремісничого середо-
вища.
Виконавчий рівень міського магістрату охарактеризовано через вивчення діяль-
ності писарів, шафарів, сотників й десятників, міських слуг. Під час цих студій було
опрацьовано низку невідомих документів, наприклад, договір бродівської ради з но-
вонайнятим катом 1754 р. Визначено роль міських слуг у судовій системі. Для вико-
навчого рівня вдалося реконструювати систему забезпечення писаря, шафаря, місь-
ких слуг. На третьому владному рівні також розглянуто питання участі громади в
управлінні містом. Зроблено висновок, що у Бродах основна роль поспільства зво-
дилася до виконання дорадчої функції.
Насамкінець вивчено репрезентацію міськими актами єврейського самоуправлін-
ня. У XVII ст. його уособлювали уряди старших та шкільника. Саме вони мали най-
більше точок дотику з міською маґдебурґією.



7
Ключові слова: Броди, дідич, шляхта в управлінні містом, влада і церква, міська еле-
кція, ратуша, магістрат, війт, рада, лавники, старші кагалу, шкільник.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.