| Опис: |
Вперше читач одержує можливість ознайомитися із повним текстом спогадів «Моя жизнь» видатної української письменниці Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), авторки історичних романів "Людолови" та "В степу безкраїм за Уралом".
Письменниця створила спогади після повернення із дев’ятнадцятилітнього ув’язнення і заслання, на які була приречена сталінським тоталітарним режимом. Пройшовши через тортури допитів 1937 року, ярославську тюрму, табір «Ельген» на Колимі, заслання у цілинний Казахстан, Зінаїда Тулуб не втратила гостроти розуму, точності пам’яті і художньої виразності письма.
Після реабілітації та звільнення «за відсутності складу злочину», письменниця створює панорамний художній історико-документальний твір, на жаль, не закінчений, у котрому до найменших дрібниць змальовано не лише історію чотирьох поколінь родини Тулубів, а й політичні, історичні, побутові реалії життя кінця ХІХ початку ХХ століття в Україні, Білорусі і Росії, котрі у той час перебували у складі Російської імперії.
Спогади Зінаїди Тулуб «Моя жизнь» - переконливий документ, котрий свідчить, що «жахи» часів царату, які радянські комуністи використовували для зомбування населення, були в мільйони разів меншими, ніж пекло створеного ними ГУЛАГу, через яке пройшли не менше двадцяти мільйонів найкращих синів і дочок народів СРСР.
Книгу адресовано літературознавцям, студентам-філологам, а також читачам, котрі цікавляться історією України та української літератури.
Документальне літературно-художнє видання російською мовою.
Видавництво "Київ-Париж-Дакар", 2013
_________________________________________________
Впервые читатель получает возможность ознакомиться с полным текстом воспоминаний «Моя жизнь» выдающейся украинской писательницы Зинаиды Павловны Тулуб (1890-1964), автора исторических романов "Людоловы" и "В степи бескрайней за Уралом".
Писательница создала воспоминания после возвращения из девятнадцатилетнего заключения и ссылки, на которые была обречена сталинским тоталитарным режимом. Пройдя через пытки допросов 1937 года, ярославскую тюрьму, лагерь «Эльген» на Колыме, ссылку в целинный Казахстан, Зинаида Тулуб не утратила остроты ума, точности памяти и выразительности письма.
После реабилитации и освобождения «за отсутствием состава преступления», писательница создает панорамное художественное, историко-документальное произведение, к сожалению, не оконченное, в котором до мельчайших подробностей отображены не только история четырех поколений семьи Тулубов, но и политические, исторические, бытовые реалии жизни конца XIX - начала ХХ века в Украине, Беларуси и России, которые тогда были частями Российской империи.
Воспоминания Зинаиды Тулуб «Моя жизнь» - убедительный документ, свидетельствующий, что «ужасы» времен царизма, которые советские коммунисты использовали для зомбирования населения, были в миллионы раз меньше, чем ад созданного ими ГУЛАГа, через который прошли не менее двадцати миллионов лучших сыновей и дочерей народов СССР.
Книга адресована литературоведам, студентам-филологам, а также читателям, которые интересуются историей Украины и украинской литературы.
Издательство "Киев-Париж-Дакар", 2013
Машинопис зберігається у відділі рукописних фондів і текстології (фонд № 155.88а) інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. http://www.ilnan.gov.ua/index.php/uk/pro-instytut/pidrozdily-instytutu/viddil-rukopysnykh-fondiv-i-tekstolohii |
