Микола Тугай » Етнографічна діяльність Михайла Зубрицького в контексті регіональних народознавчих студій Наукового товариства імені Шевченка
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Етнографічна діяльність Михайла Зубрицького в контексті регіональних народознавчих студій Наукового товариства імені Шевченка

Дисертація
Написано: 202 року
Розділ: Історична
Твір додано: 01.05.2024
Твір змінено: 01.05.2024
Завантажити: pdf див. (4.9 МБ)
Опис: Тугай М. І. Етнографічна діяльність Михайла Зубрицького в контексті
регіональних народознавчих студій Наукового товариства імені Шевченка. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі
знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія. –
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника МОН
України, Івано-Франківськ, 2023.
Дисертаційне дослідження присвячене важливій та актуальній науковій
проблематиці – вивченню історичної біографістики, що є одним із важливих
завдань сучасних історичних студій. Зокрема це стосується вивчення
діяльності тих персоналій які здійснили певний вклад у націотворення
українського народу, розвиток науки і техніки тощо. Кінець ХІХ – початок ХХ
ст. позначився активним розвитком етнології, накопиченням етнографічного,
фольклористичного та джерелознавчого матеріалу, серед багатьох збирачів
якого слід виділити отця Михайла Зубрицького (1856–1919 рр.) – пароха с.
Мшанець Старосамбірського повіту, автора понад 350 наукових та
публіцистичних статей та розвідок. Його багатовекторна діяльність –
душпастирська, громадсько-політична та науково-дослідна відображає
намагання внести свій вклад у ту чи іншу сферу життя. Він був одним із
найвідоміших дослідників духовної та матеріальної культури Бойківщини.
Його напрацювання використовуються як джерельна база в етнологічних
карпатознавчих студіях донині.
Виокремлено періоди діяльності отця Михайла, а саме: 1) 1856 р. –
початок 1880-х рр. – становлення та формування особистості панотця; 2) 1880-
ті рр. – 1910-ті рр. – душпастирська та етнографічна діяльність у с. Мшанець
Старосамбірського повіту; 3) 1896 р. – 1910-ті рр. – робота у Науковому
товаристві імені Т. Г. Шевченка у Львові; 4) 1880-ті р. – 1910-ті рр. – участь у
просвітницькому, культурно-освітньому та політичному житті Галичини; 5)
1914–1916 рр. – життя та діяльність у період Першої світової війни та під час


3





перебування у Словенії; 6) 1918–1919 рр. – діяльність у період становлення
ЗУНР.
У науковій роботі проаналізовано основні фактори, які вплинули на
формування особистості отця Михайла Зубрицького. Важливе значення у
цьому мало родинне середовище та навчання. Освіту панотець здобув у
Дрогобицькій гімназії та Перемиській семінарії. Саме в період навчання у
Дрогобичі він познайомився з Іваном Франком, що знайшло відбиток у
майбутньому. За час навчання священнослужитель здобув глибокі знання
знань із різних галузей науки, які посприяли формуванню його як свідомого
громадянина та людини із прогресивним баченням.
Висвітлено громадсько-політичну та душпастирську роботу отця
Михайла Зубрицького як одного із представників прогресивних діячів, що
базувалася на виконанні обов’язків священнослужителя, а також участі в
політичному житті Галичини, у розвитку та реформуванні шкільництва,
відкритті та роботі читалень товариства «Просвіта», крамниць при них та ін.
Загалом його діяльність була спрямована на покращення життя сільського
населення Галичини в усіх його сферах.
У дисертації проаналізовано науково-дослідницьку діяльність о. М.
Зубрицького, активного учасника НТШ, одного із найавторитетніших збирачів
етнографічних, фолькористичних матеріалів та предметів для етнографічних
музеїв. Зокрема завдяки роботі панотця, матеріалами із Бойківщини
поповнилися колекції музеїв у Відні, Базелі та Львові. Опрацювавши фонди
деканальних та парафіяльних бібліотек, отець Михайло опублікував цінні
археографічні матеріали, пов’язані із історією Галичини та церкви. За значну
науково-дослідницьку роботу отця Михайла було обрано дійсним членом
Наукового Товариства імені Шевченка у Львові в 1904 р. При можливості, він
безпосередньо брав участь у засіданнях секції та загальних зборів НТШ.
Вивчено наукову спадщину отця Михайла Зубрицького у дослідженні
духовної культури бойків, зокрема їх світоглядних уявлень та вірувань,
календарної та родинної обрядовості. Аналіз світогляду бойків базувався на


4





уявленнях про потойбічний світ, розумінні понять рай/пекло, трактуванні
прислів’їв та інших фольклорних матеріалів. Цінними є записи народознавця
стосовно демонологічного світу бойків, їх вірування у демонізованих
персонажів та осіб із езотеричними здібностями.
Упорядковано зібрані Михайлом Зубрицьким матеріалів про календарну
обрядівость населення Західної Бойківщини. Зокрема проаналізовано свята
згідно з календарним роком, із різноманітними обрядодіями, мотивами та
особливостями святкування; детально охарактеризовано дні тижня відповідно
до записів народознавця.
Важливе місце у дослідженнях о. М. Зубрицького про духовну культуру
бойків займають опис структури бойківської сім’ї, ієрархії та відносин у
родині, а також елементи етнопедагогіки. Зафіксовано та з’ясовано
особливості святкування хрестин та весіль бойків. Унікальними є записи про
поховальний процес, який занотовано, і за власними спостереженнями, і на
основі розповідей місцевого населення.
Розглянуто особливості дослідження матеріальної культури
Бойківщини у записах отця Михайла Зубрицького. Особливу увагу він
приділяв вивченню структури господарства бойків, повсякденного і
святкового одягу, їжі, традиційного житлово-господарського будівництва у
Старосамбірському та Турківському повітах.
У етнографічних розвідка отця Михайла Зубрицького описана
традиційна їжа та раціон бойківчан, пояснено, приготування та зберігання
деяких страв. Зокрема аналіз першихм і других страв, випікання хліба та
пиріжків, а також виготовлення різноманітних напоїв.
Зазначено, що найбільш досліджуваною сферою матеріальної
культури бойків у наукових розвідках Михайла Зубрицького є традиційне
житлово-господарське будівництво. Народознавець подає характеристику
природнь-географічного планування при створенні подвір’я, житлових та
господарських будівель. Етнографом зафіксовані т.зв. «довгі» хати, коли всі
будівлі у дворі знаходилися під одним дахом. У наукових розвідках


5





дослідника поданий детальний опис усіх етапів будівництва житлових
приміщень, зокрема облаштування внутрішнього простору (інтер’єру),
розміщення вікон, дверей та пічки як основного засобу обігріву хижі.
Господарські будівлі розташовувалися у дворі, кожна з яких мала своє
призначення: для зберігання землеробських знарядь, для тварин, зберігання
продуктів сільськогосподарської діяльності та ін. Цікавими є описи
обрядодій, які супроводжували весь процес будівництва, від зав’язин до
завершення робіт, де активну роль відігравав майстер-будівельник.
Основним господарським заняттям бойків було землеробство та
скотарство. Бойки сіяли зернові культури, вирощували різноманітні городні
культури та інше. Серед домашніх тварин утримували корів, коней, волів,
птицю та овець. Останніх утриували та найчапстіше випасали полонинним
способом. Окрім цього, поширеними були допоміжні види господарської
діяльності: городництво, садівництво, бджільництво та торгівля. Бойківське
населення активно займалося також домашніми ремеслами та промислами,
зокрема деревообробною, лозоплетінням, шкіряними промислами,
кушнірством, шевством, ткацтвом, Вироби призначалися для домашніх потреб
та продажу.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації зумовлена
поставленими завданнями та засобами їх реалізації. У дисертаційному
дослідженні вперше: комплексно проаналізовано етнографічну спадщину отця
Михайла Зубрицького та його внесок у розвиток етнографічного музейництва;
введено до наукового обігу нові та маловідомі джерела, що розкривають
окремі сфери діяльності народознавця; створено періодизацію життєвого
шляху, наукової та громадсько-політичної діяльності етнографа;
удосконалено: відомості щодо діяльності вченого-аматора у Науковому
товаристві імені Шевченка у Львові; новий рівень розвитку отримали:
матеріали, які відображають формування та становлення особистості
дослідника, його громадсько-політичну та душпастирську діяльність.


6





Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в
різних сферах діяльності, зокрема у науково-дослідній при написанні
наукових праць про розвиток української етнографії кінця ХІХ – початку ХХ
ст., про діяльність видатних українських етнографів; у навчальній для
підготовки навчально-методичних посібників та підручників із спеціальних
курсів з карпатознавства та історії української етнології; у виховній роботі з
метою виховання патріотизму у молоді в сучасних глобалізаційних умовах.
Ключові слова: отець Михайло Зубрицький, діяльність, священник,
етнограф, фольклористика, НТШ, музей, бойки, Мшанець, Галичина,
українські Карпати, етнологія, традиційна обрядовість, вірування,
історіографія (національна історіографія), Східна Галичина, українознавство,
релігійно-просвітницька робота, духовенство (греко-католицьке,
православне), свято, спогади, громадський побут, етнографія.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані автори:
Зубрицький Михайло
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.