Ольга Циганок » Генологічні концепції фунерального письменства в Україні XVII-XVIII ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Генологічні концепції фунерального письменства в Україні XVII-XVIII ст.

Дисертація
Написано: 2014 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 21.05.2025
Твір змінено: 21.05.2025
Завантажити: pdf див. (2 МБ)
Опис: Метою дослідження є реконструкція теорії фунеральних літературних жанрів
шкільного, елітного крила давнього українського письменства на основі вивчення
правил їхнього творення (настанов) та прикладів, які подаються у давніх українсь-
ких поетиках та риториках. Існують різні погляди на природу літературного жанру.
«Літературознавчий словник-довідник» (2007) визначає його як тип літературного
твору, один із головних моментів систематизації літературного матеріалу, який кла-
сифікує літературні твори за типами їхньої поетичної структури. Категорією вищого
порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лі-
рика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман,
повість, новела в епосі; категорією нижчого порядку (окреме) – різновид (жанр) [41,
c. 406]. З погляду на тип поетичної структури літературного твору автори довідника
вважають епітафію одним із жанрових видів, які найчастіше виділяють серед лірич-
них творів [41, c. 406]. Авторитетний літературознавець А.О. Ткаченко вважає ви-
дами поезію і прозу, а жанрами – роман, епітафію, комедію тощо [86, с. 63–67]. Ми
пишемо про фунеральні жанри, однак потрібні додаткові дослідження поділу літера-
тури на грунті давнього українського письменства, які доцільно провести після де-
тального наукового опису поетик та риторик.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
– стисло проаналізувати історію вивчення барокових курсів словесності за
останні десятиліття (майже сторічну, хоч і небагату, історію дослідження давніх по-
етик вітчизняним літературознавством розглянув Григорій Сивокінь; Віталій Мас-


9
люк довів свій аналіз студій латиномовних поетик та риторик XVII – першої поло-
ви-ни XVIII ст. до кінця 90-х років минулого століття);
– окреслити основні напрями дослідження, реальні для реалізації в найближчій
перспективі;
– запропонувати класифікацію давніх вітчизняних поетик та риторик;
– уточнити поняттєво-термінологічний інструментарій української барокової
риторики і поетики, датування, походження й авторство окремих курсів;
– відтворити генологічну систему фунеральної давньої української літератури з
погляду норм (виявити основні літературні жанри, встановити їх ієрархію, описати
структуру);
– здійснити історико-літературний опис і текстологічний аналіз характерних
взірців літератури «на погреб»;
– з’ясувати ступінь популярності в українських курсах словесності низки ві-
домих епітафій, встановити їхні ймовірні джерела та розглянути особливості кому-
нікаційного процесу;
– охарактеризувати форми барокових творів цього літературного жанру (серйо-
зні, жартівливі, пародії тощо);
– розглянути викладену в низці риторик 40-х – 50-х років XVIII ст. теорію пере-
кладу та охарактеризувати перекладні епітафії;
– на прикладі фунеральних творів із чернігівської поетики 1749/1750 навч. р. , де
похоронна тема розроблялася найповніше, обгрунтувати генологічні функції зразків
фунеральної літератури тощо.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.