Анастасія Валентинівна Трофименко » Модифікації жанру горор в українській літературі
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Модифікації жанру горор в українській літературі

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 02.05.2024
Твір змінено: 02.05.2024
Завантажити: pdf див. (1.6 МБ)
Опис: Трофименко А.В. Модифікації жанру горор в українській літературі. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.



Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035
«Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський університет імені Бориса
Грінченка, Київ, 2023.



У дисертації досліджено генезис та жанрову специфіку горору як жанру
літератури жахів, детермінантом якого є здатність інспірувати почуття страху
в читачів, зумовленого порушенням логіки та уявлень про світ.
Сучасна література жахів становить розгалужену систему жанрів,
починаючи від низових, тілесних слешерів, сюжети яких часто зосереджено на
жорстоких сценах насильства й смерті, до жанру горору, який зазвичай
сфокусовано на психологічному жаху. «Страшні історії», образними
складниками яких є персонажі привидів, вампірів, перевертнів, зомбі та
монстрів, твори мортальної тематики, де представлено гіпертрофовані
руйнівні імпульси людської психіки, посідають певне місце у світовій культурі
упродовж багатьох століть.
У дослідженні проаналізовано поетологічні особливості жанру горор
і його інтерпретації у світовій та українській літературних традиціях на
матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які репрезентують
жанр горор у світовому та українському письменстві.
Дослідження дозволяє краще зрозуміти жанр горор, його розвиток
у різних культурах, здатність цього жанру відображати соціальні та культурні
зміни.
Мета роботи полягала у визначенні жанрово-стильової своєрідності
творів горор та обґрунтуванні їхньої жанрової класифікації в контексті
національної літературної традиції та світового письменства. Означена мета


3





зумовила потребу розв’язати такі завдання: 1) виявити й узагальнити
поетологічні особливості літератури жахів; 2) окреслити провідні риси й
шляхи становлення літературної традиції горору; 3) дослідити принципи
моделювання художнього світу у літературі горор; 4) розкрити специфіку
системи персонажів у творах жанру горор; 5) визначити жанрово-стильову
специфіку творів-репрезентантів літератури жахів.
Наукова проблематика дисертації та матеріал дослідження зумовили
застосування комплексної методології, що включає історико-літературний
метод, типологічний метод, метод аналізу й порівняння, порівняльно-
типологічний і герменевтичний методи, а також феноменологічний підхід з
метою дослідження жанру горор у його різноманітності та контексті.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку
використаної літератури. У першому розділі дисертації – «Жанрові
особливості літератури жахів. Горор в українській літературі: Витоки та
особливості» – проаналізовано генетико-типологічну еволюцію літератури
жахів і розвиток поетологічних особливостей жанру горор як окремого
дифузного явища системи жанрів літератури жахів та його українського
інваріанта. У цьому розділі також простежено процес становлення літератури
жахів, літературознавчої теорії готичного роману й формування його
понятійно-категоріального апарату. Типологічний метод застосовано для
виокремлення жанру горор з-поміж інших жанрів літератури жахів, зокрема,
для виявлення його особливостей у сучасній культурі.
У другому розділі – «Жанрово-стильова специфіка горору. Принципи
моделювання художнього світу у творах жанру горор» – систематизовано та
проаналізовано основні поетологічні складники досліджуваного масиву
художньої літератури з метою кращого розуміння жанрових особливостей
жанру горор. На матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які
репрезентують жанр горор у світовому та українському письменстві,
визначено специфіку хронотопу як жанротвірного елементу, який моделює
поліваріативні зв’язки картини світу й репрезентує морально-ціннісні


4





характеристики та поведінку персонажів. За допомогою структурно-
семантичних інтерпретацій досліджено феноменологію творів- репрезентантів
літератури жахів, що дало змогу осмислити досвід онтологічних категорій
«свій» – «чужий».
У третьому розділі дисертації – «Жанрово-стильові особливості
системи персонажів у творах жанру горор» – осмислено категорії «образи-
персонажі», «герой-антигерой-трикстер», «персонаж-медіатор» як базальні
компоненти жанрової матриці жанру горор з метою кращого розуміння його
поетики. Визначено смислові площини текстів, що дало змогу дослідити
умови й чинники впливу на формування, трансформацію, модифікацію
типізації персонажів у художніх творах-репрезентантах жанру горор
і літератури жахів.
У Висновках узагальнено основні положення дослідження, зокрема,
окреслено понятійно-категоріальний апарат, особливості поетики жанру
горор; проаналізовано специфіку формування українського інваріанта
літератури жахів та жанру горор.
Ключові слова: література жахів (horror literaturе), готичний роман,
горор (horror), роман жахів, жанрова модифікація, жанрові особливості, масова
література, жанр, готика (gothic), ґенеза жанру, генетико-типологічний
розвиток, жанротвірний елемент, жанр «horror», саспенс (suspense), українська
література, сучасна українська література, світова література, фольклоризм,
культурна пам’ять, художнє моделювання, часопростір, ідентичність, мотиви
смерті, танатос.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.