|
Написано: |
2023 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
02.05.2024 |
|
Твір змінено: |
02.05.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
Опис: |
Трофименко А.В. Модифікації жанру горор в українській літературі. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035
«Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський університет імені Бориса
Грінченка, Київ, 2023.
У дисертації досліджено генезис та жанрову специфіку горору як жанру
літератури жахів, детермінантом якого є здатність інспірувати почуття страху
в читачів, зумовленого порушенням логіки та уявлень про світ.
Сучасна література жахів становить розгалужену систему жанрів,
починаючи від низових, тілесних слешерів, сюжети яких часто зосереджено на
жорстоких сценах насильства й смерті, до жанру горору, який зазвичай
сфокусовано на психологічному жаху. «Страшні історії», образними
складниками яких є персонажі привидів, вампірів, перевертнів, зомбі та
монстрів, твори мортальної тематики, де представлено гіпертрофовані
руйнівні імпульси людської психіки, посідають певне місце у світовій культурі
упродовж багатьох століть.
У дослідженні проаналізовано поетологічні особливості жанру горор
і його інтерпретації у світовій та українській літературних традиціях на
матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які репрезентують
жанр горор у світовому та українському письменстві.
Дослідження дозволяє краще зрозуміти жанр горор, його розвиток
у різних культурах, здатність цього жанру відображати соціальні та культурні
зміни.
Мета роботи полягала у визначенні жанрово-стильової своєрідності
творів горор та обґрунтуванні їхньої жанрової класифікації в контексті
національної літературної традиції та світового письменства. Означена мета
3
зумовила потребу розв’язати такі завдання: 1) виявити й узагальнити
поетологічні особливості літератури жахів; 2) окреслити провідні риси й
шляхи становлення літературної традиції горору; 3) дослідити принципи
моделювання художнього світу у літературі горор; 4) розкрити специфіку
системи персонажів у творах жанру горор; 5) визначити жанрово-стильову
специфіку творів-репрезентантів літератури жахів.
Наукова проблематика дисертації та матеріал дослідження зумовили
застосування комплексної методології, що включає історико-літературний
метод, типологічний метод, метод аналізу й порівняння, порівняльно-
типологічний і герменевтичний методи, а також феноменологічний підхід з
метою дослідження жанру горор у його різноманітності та контексті.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку
використаної літератури. У першому розділі дисертації – «Жанрові
особливості літератури жахів. Горор в українській літературі: Витоки та
особливості» – проаналізовано генетико-типологічну еволюцію літератури
жахів і розвиток поетологічних особливостей жанру горор як окремого
дифузного явища системи жанрів літератури жахів та його українського
інваріанта. У цьому розділі також простежено процес становлення літератури
жахів, літературознавчої теорії готичного роману й формування його
понятійно-категоріального апарату. Типологічний метод застосовано для
виокремлення жанру горор з-поміж інших жанрів літератури жахів, зокрема,
для виявлення його особливостей у сучасній культурі.
У другому розділі – «Жанрово-стильова специфіка горору. Принципи
моделювання художнього світу у творах жанру горор» – систематизовано та
проаналізовано основні поетологічні складники досліджуваного масиву
художньої літератури з метою кращого розуміння жанрових особливостей
жанру горор. На матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які
репрезентують жанр горор у світовому та українському письменстві,
визначено специфіку хронотопу як жанротвірного елементу, який моделює
поліваріативні зв’язки картини світу й репрезентує морально-ціннісні
4
характеристики та поведінку персонажів. За допомогою структурно-
семантичних інтерпретацій досліджено феноменологію творів- репрезентантів
літератури жахів, що дало змогу осмислити досвід онтологічних категорій
«свій» – «чужий».
У третьому розділі дисертації – «Жанрово-стильові особливості
системи персонажів у творах жанру горор» – осмислено категорії «образи-
персонажі», «герой-антигерой-трикстер», «персонаж-медіатор» як базальні
компоненти жанрової матриці жанру горор з метою кращого розуміння його
поетики. Визначено смислові площини текстів, що дало змогу дослідити
умови й чинники впливу на формування, трансформацію, модифікацію
типізації персонажів у художніх творах-репрезентантах жанру горор
і літератури жахів.
У Висновках узагальнено основні положення дослідження, зокрема,
окреслено понятійно-категоріальний апарат, особливості поетики жанру
горор; проаналізовано специфіку формування українського інваріанта
літератури жахів та жанру горор.
Ключові слова: література жахів (horror literaturе), готичний роман,
горор (horror), роман жахів, жанрова модифікація, жанрові особливості, масова
література, жанр, готика (gothic), ґенеза жанру, генетико-типологічний
розвиток, жанротвірний елемент, жанр «horror», саспенс (suspense), українська
література, сучасна українська література, світова література, фольклоризм,
культурна пам’ять, художнє моделювання, часопростір, ідентичність, мотиви
смерті, танатос. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 11
РОЗДІЛ 1. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРИ ЖАХІВ.
ГОРОР В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ВИТОКИ ТА
ОСОБЛИВОСТІ 19
1.1. Ґенеза та художня специфіка жанру горор 19
1.2. Становлення літератури жахів в українському письменстві 56
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СПЕЦИФІКА ЖАНРУ
ГОРОР. ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТУ
У ТВОРАХ ЖАНРУ ГОРОР 92
2.1. Жанрово-стильова парадигма горору 92
2.2. Розмежування урбаністичного та аграрного хронотопів у жанрі
горор 122
2.3. Відкрита камерність і демонічний простір в оповіданні «Студент»
Марії-Анни Голод 127
2.4. Дуальність світів у романі Г. Пагутяк «Урізька готика» як
характерна риса містичного в гороровому романі 132
2.5. Трансформація прийому містичного лабіринту в романі
М. Гримич «Фріда» 137
2.6. Модель художнього простору, з елементами містичної структури
поєднання «реального» та «ірреального» світів у тканині роману
М. Кідрука «Не озирайся і мовчи» 142
2.7. Мотив двійництва в романі М. Кідрука «Зазирни у мої сни» 148
Висновки до розділу 2 154
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ПЕРСОНАЖІВ У ТВОРАХ ЖАНРУ
ГОРОР: ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА 160
3.1. Образи-персонажі у жанровій парадигмі горору 160
3.2. Герой, антигерой, трикстер 165
3.3. Персонажі-медіатори та художній простор жанру горор 191
3.4. Трансформації міфологічних образів/персонажів у жанрі горор 198
Висновки до розділу 3 211
ВИСНОВКИ 214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 222
|
|
|