|
Написано: |
2017 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
22.06.2017 |
|
Твір змінено: |
22.06.2017 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(4.6 МБ)
|
|
Опис: |
Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні суті та змісту
феномену лівого центризму, який існував не тільки як локальний, безумовно,
яскравий елемент болгарського соціал-демократичного руху кінця XIX –
початку XX ст., але і як фрагмент неоднорідного політичного й
соціокультурного простору балканського регіону, розташованого на перехресті
східного та західного цивілізаційного і геополітичного впливів.
Подібним чином сформульована мета передбачає вирішення низки
конкретних дослідницьких завдань:
по-перше, вивчити передумови формування та подальшого
становлення лівоцентристської ідеології в контексті загального розвитку
соціал-демократичного руху в Болгарії;
по-друге, розглянути і піддати критичному аналізу
загальноприйняту в науковій літературі періодизацію генезису соціал-
демократичного руху Болгарії;
по-третє, зв'язати принципи теорії модернізації (зокрема,
концепцію "контрмодернізації) з особливостями розвитку лівоцентристського
руху у Болгарії, а також, опосередковано, з динамікою соціал-демократичних
стосунків в політичному просторі Російської імперії і європейських вілайєтів
Османської імперії (Македонія);
далі, проаналізувати інститут «культурно-політичного
посередництва» як частину ідеології лівоцентристського руху в Болгарії;
у п'ятих, оцінити специфіку внутрішньої платформи
лівоцентристської фракції, а саме проаналізувати позицію її лідерів з питань
соціалістичної тактики, партійного будівництва та профспілкової діяльності;
у шостих, самостійним напрямом щодо подібних дослідницьких
завдань також є аналіз зовнішньополітичної платформи Союзу «Пролетар»
(пізніше центристської «лівиці» БРСДП (о)). Тут варто зауважити, що в
цьому контексті мова йде, перш за все, про взаємини представників РСДС із
членами близьких до зазначеного напряму соціал-демократичних груп у
Македонії і, крім того, побічно з носіями младотурецької ідеології в
масштабах усієї Османської імперії. Зворотним боком позначених вище
зовнішньополітичних інтересів у цьому випадку з’являється особливий
формат відносин, що вибудовується балканськими ліберально-
демократичними силами з провідними державами Західної Європи. Причому
рівень подібних відносин, на думку ідеологів болгарської соціалістичної
«лівиці», повинен регулюватися за допомогою державно-правового
механізму гіпотетичної Балканської конфедерації;
враховуючи наведене вище, наступним завданням дисертаційного
дослідження стає аналіз болгарських соціал-демократичних проектів
Балканського Союзу (федерації, конфедерації), перш за все центристського,
потім консервативного та реформістського зразків;
окрім цього, особливим завданням дослідницької програми є
компаративний аналіз, орієнтований на вивчення близьких до динаміки
болгарського марксизму процесів у соціал-демократичному русі Російської
імперії. У першу чергу це стосується російських навколоцентристських
фракцій і груп, аналіз програмних вимог яких здатний розширити загальне
уявлення про специфіку лівоцентристського руху в Болгарії наприкінці
XIX – початку XX ст.
у дев'ятих, практика порівняльного аналізу дозволяє поставити
питання про специфіку болгарського варіанту східноєвропейської моделі
соціалістичного центризму, а також про його значення в якості елементу
східноєвропейської політичної субкультури взагалі.
окрім цього, самостійним завданням дисертаційного дослідження
є аналіз багатовекторного джерелознавчого фундаменту даної роботі, який
передбачає вивчення та класифікацію опублікованих (матеріали партійних
установ, та публіцистичні роботи конкретних політичних діячів) і
неопублікованих матеріалів, значну частину яких склали колекції найбільш
відомих архівних зібрань (ЦДА РБ, ДАРФ, РДАСПІ, та ін.) Болгарії і Росії. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ……………………………….…...………...... 4
ВСТУП…………………………………………………………………….. 7
РОЗДІЛ 1. Історіографія, джерельна база та методологічна основа
дослідження
§ 1.1. Історіографія проблеми…………………………………………… 18
§ 1.2. Характеристика джерельної бази………………………………….. 37
§ 1.3. Методологічна основа дослідження………………………………. 48
РОЗДІЛ 2. Болгарський соціалістичний центризм як феномен
«культурно-політичного посередництва», його спрямованість
та цивілізаційна складова
§ 2.1. Цивілізаційний контекст феномена «культурно-політичного
посередництва» в Болгарії і його значення для розвитку ідеологічної
платформи младотурецького керівництва Османської імперії…………
65
§ 2.2. Проблема «контрмодернізаційного» фундаменту
східноєвропейського соціалістичного центризму у контексті
цивілізаційного дискурсу в Росії і Болгарії…………………………….
88
РОЗДІЛ 3. Етапи становлення та особливості розвитку
лівоцентристської опозиції в Болгарії: центристські фракції БРСДП(о)
і РСДРП в умовах формування загальної моделі східноєвропейського
марксизму
§ 3.1. Генезис лівоцентристської ідеології в умовах внутрішньої
дисперсності соціал-демократичних фракцій БРСДП…………………..
110
§ 3.2. На шляху від внутрішньопартійної опозиції до формування
автономної «лівиці» БРСДП (о): специфіка політичної та
соціокультурної адаптації…………………………………………………
143
§ 3.3. Болгарський досвід міжнародної практики єдності:
динаміка в розвитку «прогресистського» руху і об’єднавчі кампанії
Х. Г. (К.) Раковського……………………………………………………...
204
§ 3.4. Характер локалізації лівоцентристського блоку РСДРП:
політична практика російської соціал-демократії в контексті
болгарського варіанту східноєвропейської моделі соціалістичного
центризму…………………………………………………………………..
231
РОЗДІЛ 4. Основні напрями зовнішньої стратегії соціал-демократичної
«лівиці» в Болгарії: македонське питання і перспективи національної
консолідації країн балканського регіону
§ 4.1. Болгарські ліві центристи про етнічну, геополітичну
і національно-революційну складову македонського питання…………
267
§ 4.2. Младотурецький режим і політична діяльність ВМОРО в
сприйнятті ідеологів лівого центризму в Болгарії (1908–1914 рр.)…….
297
§ 4.3. Проект Балканської конфедерації як основа національно-
державної стратегії центристської «лівиці» БРСДП (о)………………...
324
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 354
ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА…………………………………………….. 362
ДОДАТОК А (Супровідні матеріали до джерел і спеціальної
літератури)…………………………………………………………………
482
|
|
|