|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Томчук О. А. Волонтерський рух допомоги Збройним Силам України під
час проведення Антитерористичної операції (квітень 2014 – квітень
2018 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 – історія та археологія. – Національна академія сухопутних
військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. – Львів, 2021.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню становлення та
розвитку волонтерського руху допомоги Збройним Силам України (далі – ЗСУ)
під час проведення Антитерористичної операції (далі – АТО) на Сході України.
Проаналізовано стан наукової розробки теми, окреслено її джерельну базу.
Процес становлення та розвитку волонтерського руху допомоги ЗСУ
висвітлено з використанням загальнонаукових та спеціальних історичних
методів. Пріоритетним став метод «усної історії» з використанням інтерв’ю із
військовослужбовцями – учасниками АТО.
Визначено, що волонтерський рух може набувати різноманітних форм від
традиційних інститутів обопільної допомоги до мобілізованої суспільно-
корисної праці під час криз. Військова агресія Російської Федерації проти
нашої держави навесні 2014 р., анексія Криму, окупація східних регіонів
України стали каталізатором становлення та розвитку волонтерського руху
допомоги ЗС України.
Зауважено, що волонтерський рух 2014 – 2018 років в Україні став
віддзеркаленням недостатньої державної підтримки у найважливішому напрямі –
боротьбі з агресором та проросійськими «бойовиками» на східних теренах
України. Волонтерську мережу складали всеукраїнські, регіональні, місцеві
структури, а також міжнародні організації, що діють на території України.
Події української Революції гідності (осінь 2013 – зима 2014 рр.), зокрема
її перехід у фазу збройного протистояння після брутального розгону
студентського Євромайдану, призвели до якісно нового розвитку унікального
3
волонтерського руху допомоги, підтримки та єдності українських громадян.
Мільйони людей всієї України рішуче стали на підтримку київського Майдану,
організували власні майдани у своїх населених пунктах, протестуючи проти
антиукраїнського режиму Президента В. Януковича. Ці мільйони людей, окрім
особистої участі у протестних мітингах, активно підтримали майданівців їжею,
водою, ліками, засобами гігієни, захисту, теплими речами, грошима тощо.
Зазначено, що піком розвитку волонтерського руху допомоги ЗС України є
середина 2015 р. Тоді в Україні нараховувалося понад 250 волонтерських
організацій, що спеціалізувалися на вирішенні проблем, породжених
російською агресією в Криму та на Донбасі. Серед міжнародних волонтерських
організацій, які активно впливали на роботу волонтерських структур, необхідно
виокремити Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та
Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Констатовано, що патріотично налаштовані громадяни України не могли
байдуже споглядати за подіями, які вирували на східних кордонах нашої
держави, та всім, чим могли, допомагали військовим, щоб вони зуміли вистояти
і боронити терени країни. Волонтери, як і бійці, ризикували своїм життям задля
того, щоб захистити українське населення та зберегти незалежність
Батьківщини. Найбільш суттєвий внесок для посилення обороноздатності
України волонтери зробили саме на початку проведення АТО у Донецькій і
Луганській областях, коли постачання державою силовим структурам
здійснювалося повільно, бракувало систем захисту, обмундирування та
продовольства.
Основними напрямами діяльності волонтерів, починаючи з 2014 р., стали:
допомога українській армії (збір і доставка у зону проведення АТО необхідних
ресурсів), надання медичної допомоги пораненим, допомога вимушеним
переселенцям, пошук зниклих безвісти та звільнення полонених.
Виникнення волонтерського руху допомоги ЗС України обумовлене двома
основними факторами: внутрішньополітичною кризою, що призвела до
4
розбалансування системи державного управління, дефіциту якісних
управлінських рішень, браку ресурсних можливостей, та зовнішньою агресією.
На конкретних прикладах показано, що різноманітні за походженням і
соціальним складом волонтерські об’єднання скеровували свою роботу в
кількох пріоритетних напрямах, основним з яких була фінансова, гуманітарна
допомога воїнам АТО. Також важливою складовою роботи волонтерів стала
моральна та матеріально-технічна підтримка демобілізованих військових та
їхніх сімей. Затяжна «гібридна війна» змусила деякі волонтерські організації,
що спеціалізувалися в різних соціальних проектах, переорієнтуватися у своїй
діяльності (або додавати нові напрями роботи).
Відзначена роль душпастирської опіки у волонтерському русі допомоги ЗС
України. Вибух громадсько-політичної активності населення в 2014 р. мав
чималий вплив і на церковно-релігійні структури, які також започаткували
волонтерські ініціативи, спрямовані на допомогу учасникам АТО, їхнім сім’ям,
переселенцям. Справжніми духовними подвижниками в час російської агресії
стали волонтери-священники усіх представлених в Україні конфесій. Вони
надавали морально-психологічну підтримку бійцям АТО, створювали на
передовій капеланські структури. Особливу активність щодо творення
капеланських структур проявляла Українська греко-католицька церква. У
2014 – 2018 рр. священнослужителі були поруч із військовими в районах
реальних бойових дій та під час виконання ними бойових завдань, відтак
актуалізувалося питання щодо інституалізації капеланства та їхнього
справедливого соціального захисту під час діяльності.
Встановлено, що волонтери під час поїздок на передову лінію фронту були
джерелом інформації з високим рейтингом довіри, особливо якщо йшлося про
«гарячі» новини із зони АТО. Новини волонтерів про ситуацію на фронті
ставали джерелом інформації та масово поширювалися в друкованих і
електронних засобах масової інформації. В Інтернеті волонтери обговорювали
усі найбільш проблемні та болючі питання в зоні АТО, бої на окремих ділянках
5
фронту, обстріли населених пунктів, постачання «гуманітарних конвоїв» з боку
Російської Федерації (а фактично підвезення зброї та військової техніки
агресора), ситуацію з корупцією на блокпостах, зловживання та злочини
місцевої влади тощо.
Враховуючи той факт, що волонтерський рух допомоги ЗС України
залежав від участі в ньому якомога більшої частки населення, важливим є
розуміння впливу засобів масової інформації на формування уявлення людей
щодо волонтерів. Констатуємо, що ЗМІ активно сприяли волонтерському руху,
розповсюджуючи правдиву інформацію про діяльність волонтерів. Завдяки цій
інформації мільйони людей залучалися до добровільної праці. Образ волонтера –
захисника Вітчизни транслювався через найпопулярніші українські ЗМІ,
інтернет-ресурси.
Завдяки матеріальній допомозі населення України, психологічній
підтримці, а також соціальним мережам і інтернету волонтери вирішували
необхідні задачі. Мільйони людей дізнавалися про новину одразу ж після того,
як вона потрапляла до соціальної мережі, або інформаційного сайту.
Високий рівень суспільної та політичної значущості дій волонтерів,
залучення до волонтерського руху допомоги ЗС України громадян різного віку
(від школярів молодших класів до пенсіонерів і загалом людей похилого віку)
та соціальної приналежності (митці, спортивні фанати ультрас, представники
шоу-бізнесу, бізнесмени тощо), високий кредит соціальної довіри суспільства
відомим на всю країну представникам волонтерського руху стали підґрунтям
для появи нового класу українських суспільно-громадських, а згодом і
політичних діячів.
Зазначено, що волонтерство як добровільне об’єднання громадянських
зусиль для вирішення конкретних завдань має ціннісно-гуманістичну та
соціальну природу, є однією з ознак громадянського суспільства. Поряд із
Церквою та армією населення сприймало діяльність волонтерів з найбільшою
6
повагою і довірою, як наслідок – волонтери творили нову еліту громадянського
суспільства України.
Матеріали дослідження можуть бути використані відповідними органами /
установами при проведенні моніторингу та експертизи відповідних
законодавчих актів Верховної Ради України, нормативно-правових актів
органів місцевого самоврядування. Теоретичні рекомендації можуть бути
залучені для підтримки ефективного та прозорого процесу прийняття рішень,
удосконалення механізму забезпечення прозорості та відкритості роботи
волонтерських організацій, іхньої тісної співпраці з Міністерством оборони
України.
Ключові слова: Антитерористична операція на Сході України, АТО,
волонтер, Збройні Сили України, російська агресія, добровільні об’єднання,
волонтерська допомога, душпастирська опіка воїнів, учасники АТО,
волонтерський рух.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ………………………………………….……………….…… 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………… 15
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК …………………………………… 16
ВСТУП ……………………………………….…………………………… 18
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………………………... 24
1.1. Стан наукового дослідження теми …………………………………. 24
1.2. Характеристика джерельної бази …………………………………… 35
1.3. Методологія дослідження …………………………………….……... 44
Висновки до розділу 1…………………………………..………………… 48
РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСЬКОГО
РУХУ ДОПОМОГИ ЗС УКРАЇНИ…………………………………….. 50
2.1. Історичні витоки українського волонтерства . …………………….. 50
2.2. Волонтерський рух Революції гідності у свідченнях її учасників… 61
2.3. Волонтерська допомога Збройним Силам на початку російської
агресії 2014 року………………………………………………………….. 68
Висновки до розділу 2….………………………………………………… 82
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ
ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ ДОПОМОГИ ЗС УКРАЇНИ ……….. 84
3.1. Особливості правового регулювання діяльності волонтерських
організацій ………………………………….……………………………… 84
3.2. Напрямки волонтерського руху допомоги ЗС України…………….. 97
3.3. Душпастирська опіка воїнів АТО капеланами-волонтерами………. 106
3.4. Діяльність волонтерів у галузі медичної допомоги, реабілітації
поранених і демобілізованих військовослужбовців…………………….. 118
Висновки до розділу 3……...……………………………………………… 132
РОЗДІЛ 4. ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ДОПОМОГИ ЗС УКРАЇНИ У
РЕЦЕПЦІЇ УЧАСНИКІВ АТО, ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА….. 133
4.1. Волонтерська допомога ЗС України в оцінках учасників АТО…… 133
4.2. Форми державного і громадського визнання волонтерів………….. 145
4.3. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки
щодо волонтерського руху …………………….………………………… 158
Висновки до розділу 4..…………………………………………………… 171
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 183
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 215
|
|
|
