|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
07.05.2023 |
|
| Твір змінено: |
07.05.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Ткачук Т. А. Німецький чинник у британсько-американських відносинах
(1933 – 1941). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2022.
Дослідження за темою дисертації проводилося упродовж 2018 – 2022 рр.
відповідно до планів науково-дослідницької роботи кафедри нової та новітньої
історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Робота присвячена досить актуальній нині проблемі – розвитку
британсько-американських відносин упродовж 1933 – 1941 рр., і, передусім,
впливу проблеми нацистської Німеччини на їх еволюцію.
Під час проведення дослідження автор простежив поступову зміну
усвідомлення, сприйняття відносин Лондона та Вашингтона упродовж 1933 –
1941 рр. британськими та американськими істориками – від погляду щодо
«особливого», суто взаємовигідного стану цих взаємин (традиційний етап) до
комплексного підходу з урахуванням усієї неоднозначності міжнародних
відносин напередодні та на початку Другої світової війни (сучасний
(постревізіоністський) період). Також було проаналізовано вітчизняну
історіографію проблеми, у якій нині інколи все ще є певні стереотипи,
сформовані радянськими дослідниками, з огляду на жорсткий контроль за
українською історіографією історії країн Західної Європи та Північної
Америки з боку Москви за радянських часів. Нині саме у Росії на
пострадянському просторі простежується найбільша кількість праць,
присвячених відносинам провідних західних держав 1930 – початку
1940 - х років, щоправда, величезний вплив на них мають агресивні
зовнішньополітичні амбіції Кремля. Щодо джерельної бази дисертаційного
3
дослідження, то автором використано майже всі види доступних джерел,
більшість з яких оцифровані і розміщені у мережі Інтернет. Усі матеріали
умовно поділено на 5 основних груп: неопубліковані (архівні) документи,
офіційні публікації, наративні джерела (передусім, щоденники та мемуари
визначних політиків та дипломатів), статистичні видання, а також періодична
преса.
У роботі розглянуто вплив німецького чинника на розвиток взаємин США
і Великої Британії на етапі становлення нацистського режиму
(1933 – 1937 рр.). У вказаний період відбувалося формування британської
позиції щодо Берліна, оскільки Лондон почав вважати режим А. Гітлера, як
потенційну небезпеку для Європи лише у 1935 р. з огляду на ремілітаризацію
німецького флоту, оскільки це спричинило безпосередню загрозу для
першості британського ВМФ у світі. Така недооцінка загрози Німеччини
стосувалася і США. Водночас, автор стверджує, що у 1933 – 1937 рр.
німецький чинник не був визначальним у розвитку британсько-американських
відносин, оскільки між обома державами відбувалися досить жорсткі
суперечності в економічній сфері. Вони, на думку автора, проявилися у таких
подіях: а) укладених ще у 1932 р. Оттавських угодах, що передбачали
зміцнення торговельних зв’язків Великої Британії з її домініонами зі
зростанням експортного мита для американської продукції; б) фінансовій
політиці Лондона, яка була спрямована на зміцнення національної валюти –
фунта-стерлінгів на міжнародному ринку і зумовила його конкуренцію з
доларом США; в) проблемі виплати Великою Британією боргів, які вона була
винна Сполученим Штатам унаслідок Першої світової війни. Тому вплив
німецького фактору виявлявся, передусім, у формальній підтримці
Вашингтоном позиції британського уряду на конференції зі скорочення
озброєнь у Женеві у 1933 – 1934 рр., британсько-німецької морської угоди і
рішень конференцій у Стрезі 1935 р. тощо. Водночас, США неодноразово
використовували агресивні дії Німеччини з метою дипломатичного тиску на
Лондон та розширення впливу своїх торговельних компаній у світі.
4
Автор також простежив роль німецького фактору у британсько-
американських взаєминах напередодні Другої світової війни (1937 – 1939 рр.).
Так, незважаючи на «ізоляціоністську» більшість у Конгресі США та Закон
про нейтралітет, відбувалося посилення уваги адміністрації Ф. Рузвельта щодо
агресивних дій режиму А. Гітлера з огляду на початок у липні 1937 р.
японсько-китайської війни, оскільки саме Японія вважалася у США
потенційно найнебезпечнішим супротивником і була партнером Берліна.
Позиція Великої Британії щодо Німеччини у цей період визначалася
політикою умиротворення, важливою причиною якої, на думку автора, була
відсутність перспектив отримання американської військової допомоги у
випадку війни, яка б компенсувала незавершеність британської програми
переозброєння. Водночас, вплив німецького та японського факторів у
британсько-американських відносинах був приблизно однаковим: Лондон
намагався залучити США на свій бік у випадку масштабної війни як у Європі,
так і на Далекому Сході з огляду на ризик уряду Н. Чемберлена бути втягнутим
у неї одночасно на різних континентах. Про це свідчили спроби Великої
Британії знайти компроміс з адміністрацією Ф. Рузвельта у всіх
непорозуміннях у сфері міжнародної торгівлі.
Крім того, у роботі проведено аналіз впливу німецького чинника на
розвиток британсько-американських відносин у перші два роки Другої
світової війни (1939 – 1941 рр.). Позиції Великої Британії та Сполучених
Штатів щодо Німеччини у вказаний період суттєво трансформувалися – від
політики умиротворення, яку проводив Лондон, та «ізоляціонізму» США до
війни обох держав з нацистським режимом і формування антигітлерівської
коаліції. Водночас, нейтралітет Сполучених Штатів фактично зумовив
відсутність масштабних бойових дій на Західному фронті восени 1939 –
навесні 1940 рр. з огляду на не до кінця реалізовану програму переозброєння
Великої Британії та нерішучість Вашингтона у наданні Лондону військової
допомоги. Доленосними подіями для американської військової допомоги
Великій Британії, на думку автора, стали укладений між державами «осі»
5
Троїстий пакт (вересень 1940 р.) та перемога Ф. Рузвельта на президентських
виборах (листопад 1940 р.). Як наслідок, було прийнято Закон про «ленд-ліз»
(березень 1941 р.), відповідно до якого Лондон отримав право на тимчасове
користування американськими військовими об’єктами та на оренду зброї, а у
листопаді 1941 р. скасовано Закон про нейтралітет, який суттєво гальмував
отримання урядом В. Черчилля необхідної американської зброї та
боєприпасів. Щодо економічної сфери, то тут у відносинах Лондона та
Вашингтона відбувалося поступове нівелювання напруженості. Водночас,
конкуренція долара і фунта-стерлінгів, боротьба за вплив британських та
американських компаній за міжнародні ринки, на думку автора, лише
загальмувалася через пріоритетність боротьби з «віссю» держав-агресорів.
З огляду на це, автор не застосовує поняття «особливі відносини» для
характеристики британсько-американської співпраці напередодні і на початку
Другої світової війни, оскільки вона не передбачала вирішення усіх
суперечностей між державами, а стала ситуативним наслідком їхнього
спільного геополітичного становища – боротьби з блоком «осі Берлін-Рим-
Токіо». Тому, на думку автора, відносини Лондона і Вашингтона, що склалися
упродовж 1933 – 1941 рр., можна охарактеризувати лише, як взаємодопомогу
союзників у війні з нацистською Німеччиною.
У результаті, на основі системного аналізу різних видів джерел та
наукової літератури вперше в українській історіографії було проведено
комплексний аналіз впливу фактору нацистської Німеччини на еволюцію
британсько-американських відносин напередодні та на початку Другої
світової війни, введено до наукового обігу низку раніше неопублікованих
джерел з Британського національного архіву (м. Лондон) та бібліотеки
президента США Ф. Рузвельта (м. Нью-Йорк). Також було вдосконалено
загальне уявлення про характер впливу різних чинників на розвиток
британсько-американських відносин у 1933 – 1941 рр., розуміння впливу
торговельно-фінансового суперництва Великої Британії і Сполучених Штатів
на фоні агресивних дій Німеччини у 1930-х – на початку 1940-х років, впливу
6
німецького фактору на причини недостатньої підтримки Вашингтоном
Великої Британії упродовж 1933 – 1941 рр. Отримали подальший розвиток
дослідження впливу британської політики умиротворення та американського
«ізоляціонізму» на дії нацистської Німеччини напередодні та на початку
Другої світової війни, а також інтерпретація використаних у роботі
опублікованих джерел та історіографії.
Під час роботи над дисертацією автор застосував, як загальнонаукові
методи (аналізу, синтезу, узагальнення), методи, запозичені з інших наук
(статистичний), так і суто історичні підходи (порівняльно-історичний,
проблемно-хронологічний, ретроспективний, синергетичний). Водночас,
дослідження проведено з огляду на принципи системності (передбачає
комплексне дослідження розвитку британсько-американських відносин
упродовж 1933 – 1941 рр.), історизму (полягає у розгляді міжнародних
відносин напередодні і на початку Другої світової війни в їх еволюції,
дотримуючись причинно-наслідкового зв’язку, аналізі впливу подій 1930 –
початку 1940-х років на майбутні світові процеси), наукової неупередженості
(передбачає власну оцінку автором роботи конкретних історичних подій та
процесів за допомогою значної джерельної бази), наукового плюралізму
(полягає у використанні позицій представників різних наукових шкіл для
формування власної) та критичного аналізу джерел (передбачає комплексну
перевірку надійності використаних документів, правдивості інформації,
викладеної у них).
Результати проведеного дослідження можуть бути застосовані під час
написання монографій, підручників та науково-методичних посібників,
наукових статей, під час виступів на наукових конференціях, під час лекцій та
підготовки до семінарських занять з історії міжнародних відносин
1918 – 1945 рр.
Ключові слова: США, Велика Британія, нацистська Німеччина, Японія,
Адольф Гітлер, Франклін Делано Рузвельт, Вінстон Черчилль, Невілл
7
Чемберлен, політика умиротворення, ізоляціонізм, міжнародна торгівля,
особливі відносини, Друга світова війна.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік умовних скорочень ............................................................................... 16
Вступ................................................................................................................... 17
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження ............................ 24
1.1. Історіографія проблеми ............................................................................... 24
1.2. Аналіз джерельної бази дослідження ......................................................... 51
Розділ 2. Німецький фактор у британсько-американських відносинах у
період становлення нацистського режиму (січень 1933 – травень 1937 рр.)
............................................................................................................................. 70
2.1. Прихід нацистів до влади в Німеччині і британсько-американські
відносини (січень – жовтень 1933 р.) ................................................................ 70
2.2. Британсько-американські відносини та початок ремілітаризації Німеччини
(листопад 1933 ‒ січень 1936 рр.) ...................................................................... 79
2.3. Окупація Німеччиною Рейнської демілітаризованої зони та її вплив на
розвиток британсько-американських відносин (січень – липень 1936 р.) ...... 91
2.4. Втручання Німеччини у Громадянську війну в Іспанії та його вплив на
розвиток британсько-американських відносин (липень 1936 – травень
1937 рр.) ............................................................................................................ 101
Розділ 3. Німецький чинник у британсько-американських відносинах
напередодні Другої світової війни (травень 1937 – серпень 1939 рр.) .... 109
3.1. Зміна уряду у Великій Британії та німецький чинник у британсько-
американських відносинах (травень 1937 ‒ лютий 1938 рр.) ........................ 109
3.2. Вплив анексії Німеччиною Австрії на розвиток британсько-американських
взаємин (лютий – квітень 1938 р.) ................................................................... 119
3.3. Чехословацька криза у контексті розвитку відносин Великої Британії і
США (квітень 1938 – лютий 1939 рр.) ............................................................ 131
3.4. Вплив німецького чинника на розвиток британсько-американських
взаємин напередодні Другої світової війни (березень – серпень 1939 р.) .... 143
15
Розділ 4. Німецький фактор у британсько-американських відносинах на
початку Другої світової війни (вересень 1939 – грудень 1941 рр.) .......... 156
4.1. Німецький чинник у британсько-американських відносинах у період
«Дивної війни» (вересень 1939 – квітень 1940 рр.) ........................................ 156
4.2. Вплив агресивних дій Німеччини у квітні – жовтні 1940 р. на розвиток
взаємин США і Великої Британії .................................................................... 173
4.3. Агресивні дії Німеччини у контексті британсько-американських відносин
наприкінці першого періоду Другої світової війни (листопад 1940 ‒
червень 1941 рр.) .............................................................................................. 188
4.4. Напад Німеччини на Радянський Союз, Японії – на Перл-Харбор та
остаточне формування британсько-американського військово-політичного
альянсу (червень ‒ грудень 1941 р.) ................................................................ 200
Висновки .......................................................................................................... 213
Список використаних джерел і літератури ................................................ 218
Додатки ............................................................................................................ 249
|
|
|
