Володимир Ткаченко » Розвиток української науки в загальносоюзному суспільно-політичному контексті (20-30-ті рр. ХХ ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Розвиток української науки в загальносоюзному суспільно-політичному контексті (20-30-ті рр. ХХ ст.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2009 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
26.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
26.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Вивчення цього перехідно-кризового етапу вимагає відповідних теоретико-
методологічних узагальнень, урахування усієї суперечливої складності й
неодномірності процесів, що тривали у зазначений час. Це й стало метою
пропонованого дисертаційного дослідження, присвяченого аналізу головних
шляхів розвитку вітчизняної науки у загальносоюзному суспільно-політичному
контексті міжвоєнного періоду.
Досягнення вказаної мети передбачає проведення комплексного
дослідження й розв’язання наступних дослідницьких завдань:
11
– проаналізувати головні теоретико-методологічні підходи до вивчення
проблеми;
– визначити пріоритетні напрямки державної політики щодо науки у
досліджуваний період та виявити її головний зміст, детермінанти й
наслідки;
– оцінити адекватність проваджуваної структурної політики в контексті
вирішуваних наукових завдань та соціально-економічної політики в
цілому;
– розглянути систему організацію вітчизняної науки;
– дати оцінку рівню розвитку наукових досліджень, охарактеризувати
головні напрямки роботи й історичну долю провідних наукових шкіл
досліджуваного періоду;
– реконструювати контекст міжнародної та внутрішньої (в межах СРСР)
наукової комунікації та основні чинники, що призвели до тривалої
ізоляції української науки.
Наукова новизна одержаних у процесі дослідження результатів полягає
в наступному:
– вперше на дисертаційному рівні комплексно досліджено головні
здобутки вітчизняної науки міжвоєнного періоду й прорахунки
партійно-радянської політики у цій сфері;
– з’ясовано головні методи боротьби радянської держави з незалежністю
наукового співтовариства;
– проаналізоване матеріально-побутове становище науковців та заходи
правлячої верхівки щодо залучення вчених на бік радянської влади;
– висвітлено основні напрямки репресивної політики щодо науковців,
наукових установ та вітчизняної інтелігенції в цілому;
– проаналізовано позитивні й негативні моменти створення нової
організаційної структури науки;
12
– розглянуто головні напрямки діяльності провідних вітчизняних
наукових шкіл та їх подальшу долю в тоталітарному суспільстві;
– досліджено причини, головні напрямки й наслідки змін пріоритетів
радянської держави щодо політики у царині міжнародної та
внутрішньої наукової комунікації. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП.........................................................................................................................6
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
Й ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………....14
1.1. Стан наукової розробки проблеми…………………………............................15
1.2. Джерельна база………………………………………………...........................42
1.3. Понятійний апарат, методологічні підходи, головні
принципи й методи дослідження……………………………….............................49
РОЗДІЛ ІІ. ПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА ПОЛІТИКА У ГАЛУЗІ НАУКИ...........80
2.1. Контекст і головні чинники формування та пріоритетні
напрямки державної політики щодо науки у 20-30-ті рр………..........................80
2.2. Початок терору проти української наукової інтелігенції….........................117
2.3. Ідеологічний тиск на наукове співтовариство – важливий
засіб маніпулювання у тоталітарному суспільстві..............................................142
2.4. Боротьба з “націоналізмом”, згортання політики українізації та
масові репресії 1937-1938 рр..................................................................................155
РОЗДІЛ ІІІ. НОВА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКИ……...........................182
3.1. Академія наук – провідна наукова установа республіки..............................182
3.2. Діяльність науково-дослідних кафедр у вищих навчальних
закладах та форми організації галузевої науки....................................................211
3.3. Партійно-ідеологічні наукові заклади............................................................224
3.4. Допоміжні наукові установи...........................................................................231
3.5. Наукові та краєзнавчі товариства й гуртки....................................................285
РОЗДІЛ ІV. ПРОВІДНІ НАУКОВІ ШКОЛИ ТА ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНИХ НАУКОВИХ СПІВТОВАРИСТВ...........................................311
4.1. Загальні підходи до осмислення поняття наукова школа.
Вітчизняні наукові школи як соціокультурний феномен…...............................311
4.2. Вищі навчальні заклади та науково-дослідні інститути – головні
осередки створення наукових шкіл.......................................................................323
3
4.3. Лідери наукових шкіл та їх послідовники.....................................................335
4.4. Технології створення наукових шкіл та їх історичні долі.............................352
РОЗДІЛ V. ГОЛОВНІ ФОРМИ Й НАПРЯМКИ МІЖНАРОДНОЇ
ТА ВНУТРІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ .........................373
5.1. Міжнародні контакти вчених УРСР у загальному контексті
політики радянської держави щодо науки……………………..........................373
5.2. Співпраця вчених радянської України з науковцями з інших
республік СРСР........................................................................................................390
ВИСНОВКИ............................................................................................................411
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…….................417
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
