|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
19.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
19.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Тіхоненко С.О. Гротеск у творчості Джонатана Свіфта. –
Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
зі спеціальності 10.01.04 – література зарубіжних країн» (Філологічні науки).
– Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
Міністерство освіти і науки України; Дніпровський національний університет
імені Олеся Гончара, Міністерство освіти і науки України. – Дніпро, 2020.
Августіанська література вважається найвищим етапом розвитку
британського сатиричного письма, а його шедеврами були «Мандри Гулівера»
та памфлети Дж. Свіфта. Літературна спадщина письменника стала
визначальною не тільки для розвитку англійської сатири, а й для появи нових
художніх форм у мистецтві слова доби європейського Просвітництва. Попри
численні дослідження творчості митця залишилося чимало лакун стосовно
вивчення гротескних форм у прозі Дж. Свіфта.
Актуальність дисертації зумовлена відсутністю в сучасному
вітчизняному та зарубіжному літературознавстві комплексних робіт, у яких би
категорія «гротеск» досліджувалася б на матеріалі художньої прози
письменника. У зв’язку з цим вивчення гротеску в літературній спадщині
Дж. Свіфта є надзвичайно актуальним для розуміння творчої природи й
самобутності художнього світу митця, де гротеск є вагомим складником.
Окрім того, дослідження творчого доробку письменника має значення і для
розв’язання теоретичних проблем гротеску. З другої половини XX – на
початку XXI ст. простежується посилення інтересу до проблеми гротеску в
літературознавстві. Докладне вивчення форм гротеску у творчості Дж. Свіфта
дозволить виявити ознаки авторського індивідуального стилю, його динаміку
і зміни в літературній парадигмі європейського Просвітництва.
3
Об’єктом дослідження є художні та художньо-публіцистичні твори
Джонатана Свіфта: роман «Gulliver’s Travels, or Travels into Several Remote
Nations of the World. In Four Parts. By Lemuel Gulliver, First a Surgeon, and then
a Captain of Several Ships» («Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля
Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів», 1726); памфлети:
«A Tale of a Tub» («Казка бочки», 1704), «The Battle of the Books» («Битва
книг», 1704), «An Argument against Abolishing Christianity» («Міркування про
незручність знищення християнства в Англії», 1708), «The Bickerstaff-Partridge
Papers» («Папери Бікерстаффа», 1708-1709), «The Art of Political Lying»
(«Мистецтво політичної брехні», 1710), «Drapier’s Letters» («Листи
сукнороба», 1724-1725), «A Short View of the State of Ireland» («Побіжний
погляд на становище Ірландії», 1728), «A Modest Proposal: For Preventing the
Children of Poor People in Ireland from Being a Burden to Their Parents or Country,
and for Making Them Beneficial to the Public» («Скромна пропозиція, яка має на
меті не допустити, щоб діти бідняків в Ірландії були тягарем своїм батькам або
своїй родині, і, навпаки, зробити їх корисними для суспільства», 1729).
Предмет студіювання – типологія, поетика і динаміка гротеску в
художній прозі митця.
Дисертація є першою в українському літературознавстві комплексною
роботою, у якій здійснено багатоаспектне дослідження гротеску в художній
прозі Дж. Свіфта, зокрема в романі «Мандри Гуллівера» та памфлетах
сатирика. Визначено специфіку і динаміку гротескних форм письменника.
Проаналізовано вияви гротеску на різних рівнях художнього тексту, виявлено
своєрідність гротескних структур, їхню типологію, поетику, способи
створення у художній прозі письменника, досліджено взаємодію авторської та
читацької свідомості у смисловому полі гротескного світу митця. Крізь призму
специфіки й динаміки гротескних форм розкрито особливості художнього
світобачення Дж. Свіфта-просвітителя, його погляди на місце людини в
соціумі, її роль у культурно-історичному процесі, вплив суспільства на
4
особистість. Виявлено традиції й новаторство Дж. Свіфта в галузі гротеску на
тлі доби й у контексті літературного процесу.
На підставі досягнень літературознавства в дисертації визначено
провідні напрями літературознавства в теорії гротеску й уточнено його
конститутивні ознаки. Виявлено гротеск у художній прозі Дж. Свіфта на
різних рівнях тексту (образи, сюжет, композиція, час, простір, мова та ін.)
Досліджено різновиди гротеску, їхню семантику й особливості
функціонування в памфлетах Дж. Свіфта. Завдяки творчій діяльності
Дж. Свіфта уперше в історії світової літератури гротеск потужно увійшов до
жанру памфлету. Численні памфлети письменника були спрямовані
передовсім на актуальні питання тогочасного життя, викриття негативних
тенденцій у галузі суспільства, релігії, культури тощо. У зв’язку з тим
гротескні форми у памфлетах митця сприяли сатиричному загостренню
нагальних проблем, різнобічному висвітленню фактів і явищ, відкритому
виявленню авторської позиції, наближенню художньої літератури до
реального життя. Конкретно-історичний план гротескних форм у памфлетах
письменника забезпечують реалістичні художні деталі, пародія, іронія,
історичні й політичні алюзії та ремінісценції тощо. Оскільки сюжети в
памфлетах Дж. Свіфта обмежені колом певних конкретних питань
(суспільних, історичних, політичних, культурних, релігійних, моральних
тощо), гротескні форми в художньо-публіцистичній спадщині митця не були
надто розгалуженими і виявилися на окремих рівнях тексту, наприклад, на
рівні образів, у композиції творів, у мові та стилі оповіді, в організації
часопростору.
Проаналізовано типологію, поетику, функції гротеску в романі
Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера», встановлено вплив гротескних форм на
жанровий зміст твору і розвиток романного жанру. Гротеск у романі «Мандри
Гуллівера» виходить за межі окремих художніх прийомів і проявів, відіграючи
провідну структуротворчу і концептуальну роль у творі. З допомогою
5
різноманіття гротескних форм Дж. Свіфт реалізує авантюрно-пригодницький
сюжет (мандрівки), надаючи йому не стільки географічного й біографічного,
скільки філософського, онтологічного змісту, спрямованого на пізнання
людської природи й сутності суспільства. Гротеск у головному творі
Дж. Свіфта виявляється в художніх образах, сюжетно-композиційних
рішеннях, мотивно-тематичних комплексах, наративній структурі,
художнього часу, художнього простору, мови, жанрово-стильовій дифузії.
Визначено способи створення гротеску в художній прозі митця. Форми
гротеску в романі «Мандри Гуллівера» функціонують у полі концептів
«людина», «держава», «природа», «наука», «свобода», «розум» та ін. Гротеск
сприяє виявленню й увиразненню поглядів самого Дж. Свіфта та ідейних
концепцій його часу, набуваючи змістової багатогранності й полемічності.
З’ясовано роль гротеску в художньому світі письменника Особливістю
індивідуального стилю Дж. Свіфта є розгортання окремих художніх прийомів
(наприклад, літоти, гіперболи, алегорії, пародії, деталізації тощо) до широкого
гротескного узагальнення – образу, сюжетної події, хронотопу, світу тощо.
Гротескні форми в романі «Мандри Гуллівера» є гнучкими, динамічними й
напрочуд відкритими для інтерпретацій. З метою надання їм смислової
багатогранності письменник застосовує різноманітні засоби: уведення
гротескних структур у різні контексти (суспільно-політичні, природні,
культурні тощо), поетика «дивного», висвітлення з різних точок зору,
створення ілюзії достовірності фантастичного, перенесення сучасних
персонажів і подій у чарівний світ тощо.
У роботі розкрито взаємодію автора й читача в гротескному полі тексту.
Категорії «герой», «автор» і «читач» мають подібності, подеколи
перетинаються, але не тотожні в романному тексті. Дж. Свіфт розширює
діалогізм роману, його смислову багатогранність і полемічність за рахунок
полемічних стосунків автора із романним героєм.
6
У дисертації виявлено традиції і новаторство Дж. Свіфта в галузі
гротеску. Новаторство Дж. Свіфта в галузі роману виявляється не лише в
жанрово-стильовій синтетичності й відкритості твору, що знайшло відбиток у
гротескних формах, а й у новому підході митця щодо образу романного героя
– Гуллівера у співвідношенні з категоріями «автор» і «читач». Дж. Свіфт
розширює діалогізм роману, його смислову багатогранність і полемічність за
рахунок полемічних стосунків автора із романним героєм.
Отже, гротеск у художній та художньо-публіцистичній спадщині
Дж. Свіфта відкрив нові обрії для розвитку роману і памфлету, надав їм нових
жанрово-стильових ознак, що знайшли подальше відлуння в просторі
культури.
Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її
результатів для подальшого теоретичного вивчення категорії «гротеск», а
також для дослідження особливостей виявів гротеску в літературі. Матеріали
дисертації можуть бути застосовані в практиці викладання теорії та історії
англійської літератури, для проведення спецкурсів і спецсемінарів, створення
посібників і довідників теоретичного й історико-літературного змісту,
написання дипломних і магістерських робіт, а також для подальшого
дослідження проблем гротеску в історико-літературному процесі.
Ключові слова: Джонатан Свіфт, Просвітництво, гротеск, художня і
художньо-публіцистична проза, роман, памфлет, типологія, поетика, сатира,
алегорія, фантастика, традиція, новаторство. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ................................................................................................................ 16
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ «ГРОТЕСК» У НАУКОВО-КРИТИЧНОМУ
ДИСКУРСІ ......................................................................................................... 24
1. 1. Гротеск в історії світової літератури та культури .......................... 24
1. 2. Підходи до вивчення гротеску у вітчизняному й зарубіжному
літературознавстві .................................................................................... 36
1. 3. Методика дослідження гротеску в художньому тексті .................. 50
Висновки до першого розділу ................................................................. 54
РОЗДІЛ ІІ. СПАДЩИНА ДЖ. СВІФТА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ................................................................................. 59
2.1. Дослідження творчості Дж. Свіфта крізь призму його політичної та
церковної діяльності ................................................................................ 59
2.2. Науковий дискурс роману «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта ......... 65
2.3. Жанрові форми Дж. Свіфта у світлі сучасного літературознавства
................................................................................................................... 71
Висновки до другого розділу ................................................................... 76
РОЗДІЛ ІІІ. СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРОТЕСКУ
В ПАМФЛЕТАХ ДЖ. СВІФТА ........................................................................ 80
3. 1. Форми гротеску в памфлеті Дж. Свіфта «Казка бочки»................. 80
3. 2. Дискурс культури крізь призму гротеску в памфлеті
«Битва книг» ........................................................................................... 101
3.3. Образ автора і авторська позиція в гротескному світі памфлету
«Міркування про незручність знищення християнства в Англії» ....... 108
3.4. Багатошаровість гротеску в циклі «Папери Бікерстаффа» ........... 113
3.5. Специфіка гротескної образності в памфлеті «Мистецтво
політичної брехні».................................................................................. 120
Висновки до третього розділу ............................................................... 124
15
РОЗДІЛ IV. АНТИКОЛОНІАЛЬНИЙ ЗМІСТ ГРОТЕСКУ В ПАМФЛЕТАХ
«ІРЛАНДСЬКОГО ЦИКЛУ» ДЖ. СВІФТА ................................................... 128
4.1. Публіцистична спрямованість гротеску в памфлетах «Листи
сукнороба» Дж. Свіфта .......................................................................... 128
4.2. Гротескні структури в памфлеті Дж. Свіфта «Побіжний погляд на
становище Ірландії» ............................................................................... 138
4.3. Гротескний світ у памфлеті Дж. Свіфта «Скромна пропозиція» .. 142
Висновки до четвертого розділу............................................................ 146
РОЗДІЛ V. ДИНАМІКА Й ТРАНСФОРМАЦІЇ ГРОТЕСКУ В РОМАНІ
ДЖ. СВІФТА «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА» ........................................................ 149
5.1. Поєднання соціальної конкретності та філософського узагальнення
в гротескному просторі Ліліпутії .......................................................... 149
5.2. Літота й гіпербола як семантичне ядро гротеску в романі ........... 171
5.3. Поетика гротескних форм роману .................................................. 181
5.4. Гротескні опозиції в «Мандрах Гуллівера» ................................... 189
Висновки до п’ятого розділу ................................................................. 200
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................. 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 212
ДОДАТОК. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ .................................................................................................... 235
|
|
|
