Андрій Темченко » Звуконаслідування півня і ворона в обрядовій культурі слов'ян (на матеріалі лікувальних текстів)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Звуконаслідування півня і ворона в обрядовій культурі слов'ян (на матеріалі лікувальних текстів)
Стаття
|
|
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
12.03.2018 |
|
Твір змінено: |
22.03.2018 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(595.5 КБ)
|
|
Опис: |
Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2016. – Вип. 1. – Ч. 3.
У статті розглянуто семантику образів півня і ворона як складової частини міфологічної бінарності «життя / смерть». У цьому аспекті утворюються смислові ланцюжки: півень / сонце → світло → тепло → ранок → пробудження → воскресіння → весна → розмноження → весілля → червоний колір; ворон – втілює діаметрально протилежні ознаки. Звідси голос півня відганяє / знищує нечисту силу / хворобу / смерть, знаком якої часто виступає ворон. Разом з тим, опозиція «півень / ворон» не завжди перебуває в зоні очевидної конфліктності. В окремих контекстах спостерігається спільність їх рис. Мова йде про називання ворона «куркою», що передбачає нівелювання його надприродних / містичних властивостей, зокрема зведення образу хижака-смерті до рівня жертви. Іншою паритетною ознакою є віщі якості обох птахів, зокрема півень асоціюється із смертю, коли його поведінка є аномальною, що спонукало до виконання обряду «присікання». В окремих аспектах ворон сприймається як «перевернута» проекція півня, тому ворон «знає» причину хвороби і може її «вигребти», «виклювати». Відповідні мотиви зустрічаються в магічних практиках північних шаманів. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|