Ганна Тащенко » Лінгвокогнітивні та культурологічні особливості англо-українського перекладу прецедентних імен (на матеріалі художньої літератури)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Лінгвокогнітивні та культурологічні особливості англо-українського перекладу прецедентних імен (на матеріалі художньої літератури)

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 10.05.2025
Твір змінено: 10.05.2025
Завантажити: pdf див. (1.9 МБ)
Опис: Тащенко Г. В. Лінгвокогнітивні та культурологічні особливості
англо-українського перекладу прецедентних імен (на матеріалі
художньої літератури). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.16 «Перекладознавство». – Харківський
національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2018.



Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивних та
культурологічних особливостей відтворення прецедентних імен в англо-
українському художньому перекладі.
Актуальність цієї дисертації зумовлено необхідністю подальшої
розбудови когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення перекладу.
Дослідження має притаманний сучасному перекладознавству комплексний
характер, що дозволяє висвітлити особливості перекладу прецедентних імен з
урахуванням їхніх когнітивної, лінгвальної, функціонально-комунікативної
та культурологічної складових. Запроваджений у роботі міждисциплінарний
та поліпарадигмальний погляд сприяє розв’язанню наукової проблеми
усвідомлення перекладу як складного явища на перетині мови, культури,
комунікації й когніції.
Об’єктом дослідження виступають прецедентні імена в англомовному
художньому дискурсі. Предметом аналізу є чинники перекладності
прецедентних імен, що сукупно утворюють поняття прецедентності, а також
когнітивні та культурологічні особливості їхнього відтворення українською
мовою.
Метою дослідження є комплексне перекладознавче висвітлення
прецедентних імен на основі виокремлення лінгвокогнітивних та
культурологічних особливостей їхнього формування та функціонування в
художньому дискурсі.


3
Матеріалом дослідження виступили англомовні художні твори ХХ–
ХХІ століть, у складі яких функціонують прецедентні імена, та їхні
англомовні переклади. Методом суцільної вибірки у зазначених творах було
виокремлено 1211 прецедентних імен та відповідну кількість їхніх
українських відповідників, які й утворюють оперативну частину
дослідження.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній вперше було
визначено та описано когнітивні та культурологічні чинники перекладу
прецедентних імен. Зокрема, у роботі вперше: вироблено модель
комплексного перекладознавчого аналізу прецедентних імен; встановлено
комунікативно-функціональну специфіку перекладу прецедентних імен;
здійснено релевантну в аспекті перекладу класифікацію прецедентних імен;
схарактеризовано способи перекладу прецедентних імен залежно від їхнього
категоріального статусу, встановлено складники поняття прецедентності та
роль кожного з них у забезпеченні належного рівня когнітивної
еквівалентності перекладу.
Теоретична значущість роботи полягає у запровадженні методично
виваженого та теоретично обґрунтованого підходу до перекладознавчого
аналізу прецедентних імен в англо-українському художньому перекладі.
Запропонована у роботі модель має комплексний характер, суміщаючи риси
представлених у сучасному перекладознавчому просторі художньої,
аналітичної та інтерпретаційної моделей аналізу.
Практична цінність роботи зумовлюється можливістю використання її
матеріалу, головних теоретичних постулатів і методологічних принципів у
лекційних курсах «Вступ до перекладознавства», «Порівняльна стилістика
англійської та української мов», «Порівняльна лексикологія англійської та
української мов» та «Теорія перекладу як міжкультурної комунікації»; у
перекладацькій діяльності та практичній підготовці майбутніх перекладачів.
Досвід дослідження буде корисним для здійснення власних розвідок
студентами-магістрами й аспірантами.


4
У першому розділі дисертації «Теоретичні засади дослідження
прецедентних імен в англо-українському художньому перекладі» визначено
місце прецедентних імен серед інших типів прецедентних феноменів,
обґрунтовано поняття прецедентності як комплексної характеристики, що дає
можливість встановити рівень еквівалентності під час їхнього іншомовного
відтворення, та окреслено перекладознавчу специфіку прецедентного імені з
точки зору його ономастичної природи.
Переклад прецедентних імен позиціонується як процес когнітивного
рівня, позначений ціннісними домінантами як вихідної, так і цільової
культури. Запроваджений розподіл онімів на універсальні, міжнаціональні,
внутрішньонаціональні та групові дозволяє висвітлити ступінь розбіжностей
у сприйнятті оніму представниками культурного простору оригіналу та
перекладу. Рішення перекладача ґрунтується на тому, чи або наскільки у
цільовій культурі зберігається усталений зв’язок між вжитим автором онімом
та концептуальною структурою, яку він актуалізує. Перебіг ментальних
процесів у свідомості перекладача зумовлений специфікою смислових
компонентів та / або аксіологічного забарвлення, що зазнають змін або
цілком втрачаються за умов перенесення до іншого культуромовного
середовища. Відтак, відповідник, обраний для прецедентного імені, повинен
апелювати до максимально близького ментального образу, завдяки чому
такий онім буде здатен реалізувати комунікативний ефект, притаманний
оригіналу.
У другому розділі викладено методологічні засади
міждисциплінарності та поліпарадигматизму, що лежать в основі
проведеного дослідження, розглянуто поняття еквівалентності та
адекватності з точки зору їх релевантності для відтворення прецедентних
імен, окреслено алгоритм дослідження, що водночас наближений до
послідовності дій перекладача під час роботи з прецедентними онімами.
Як процес перекладу прецедентних імен, так і його вивчення
вимагають врахування низки складників, що базуються на здобутках


5
суміжних галузей, таких як когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія,
психологія, прагматика та історія. Водночас принцип поліпарадигматизму
уможливлює комплексне висвітлення поняття еквівалентності, оскільки
різнобічність та складність такого об’єкту перекладу, як прецедентне ім’я
передбачає залучення не тільки комунікативно-функціональної, а й
культурно-когнітивної еквівалентності їх відтворення.
У третьому розділі наведено результати практичного аналізу
прецедентних імен залежно від чинників культурологічного характеру та
когнітивних процесів, на яких ґрунтується переклад онімів, наділених
ознакою прецедентності.
За результатами дослідження доведено, що універсально-прецедентні
імена загалом не становлять бар’єрів для сприйняття цільовим реципієнтом і
тому найчастіше передаються за допомогою прямого відповідника. Те ж саме
характерно і для міжнаціональних прецедентних імен за умови, якщо вони
супроводжуються аналогічним образно-асоціативним комплексом у
вихідному культурному просторі та у цільовому просторі української
культури.
Внутрішньонаціональні та групові прецедентні імена, навпаки,
відтворюються у супроводі позатекстового / внутрішньотекстового
коментаря або за рахунок заміни на інший онім, який функціонуватиме як
більш прототиповий засіб передачі відповідного смислу для українських
реципієнтів, або на нейтральну мовну одиницю за відсутності імені, у якому
був би зосереджений потрібний комплекс характеристик. Водночас, якщо
заміна прецедентного оніму може вважатися когнітивно та комунікативно
виправданою трансформацією, то його вилучення є вимушеним кроком, що
зумовлюється відсутністю у культурі перекладу прецедентного засобу для
вираження потрібного ціннісного компоненту та призводить до зниження
рівня еквівалентності перекладу. За даними вибірки, експлікація смислу імені
шляхом коментування виступає найбільш поширеним способом відтворення
внутрішньонаціональних та групових прецедентних імен, оскільки дозволяє


6
зберегти їхню культурну маркованість і водночас забезпечити повноту
інтерпретації повідомлення читачем перекладу.
Якість перекладу прецедентного імені, відтак, визначається тим, чи
вдається перекладачеві спрямувати інтерпретацію тексту перекладу таким
чином, аби ментальний образ, який постає перед цільовим читачем,
максимально відповідав задуму автора. Важливу роль при цьому відіграє
ефективність прогнозування перекладачем тих труднощів, з якими може
зіткнутися читач.
Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні особливостей
перекладу інших типів вербалізованих прецедентних феноменів; розгляді
іншомовного відтворення прецедентних імен в інших дискурсивних
різновидах; порівняльному аналізі особливостей перекладу прецедентних
імен із залученням інших мов та культур.
Ключові слова: когнітивна еквівалентність, когнітивні особливості
перекладу, культурологічні особливості перекладу, лінгвоментальне
утворення, прецедентне ім’я, прецедентність, спосіб перекладу, художній
переклад.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.