| Опис: |
Краєзнавство. – 2023. – 1-2.
Історія харчування дає змогу науковцям наблизитися до умов повсякденного життя окремих соціальних верств у минулому, тому, у цій статті вперше в українській історіографії було перевірено припущення, що м’ясні продукти та риба були невід’ємною частиною повсякденної харчової культури волинського міщанства у кінці XV – в середині XVI ст., як це характерно для країн Європи в обраний відтинок часу. У зв’язку з цим, метою статті було – з’ясувати види тварин та риб, які були на столі міщан у литовську добу, і встановити особливості локальної харчової культури даного регіону. Дослідження базується на методах локальної історії, історії повсякденності та мікроісторії. Висновки. З’ясовано, що волинське міщанство споживало різні види м’яса, яке отримували шляхом купівлі на торгах, або забиттям своєї худоби з двору: курки, гуски, свині, вівці, барана, телятини, яловичини, каплуна тощо; значно рідше їли продукти мисливства через їх потенційну дорожнечу та місця вилову. Міщани споживали місцеву та імпортну рибу щосезону: карпа, білугу, осетра, в’юна, вугра, щуку, оселедця тощо. Задля тривалого зберігання та транспортування рибу засолювали, коптили, в’ялили, вживали мерзлою або купували ще живу. Як і припускалося, споживання м’яса та риби у раціоні було регулярним, але кількість, частота і різновид м’ясного та риби на столі залежали від добробуту міщанина. На формування локальної харчової культури впливали аграрний характер міст у кінці XV–XVI ст., тісні зв’язки між містом та селом у товарообігу, кліматичні та географічні умови Волинського краю. |
