Галина Тарасюк

Галина Тарасюк – поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач. Член НСПУ з 1977 року.

Народилася в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. Після закінчення з відзнакою Велико-Мочульської середньої школи працювала вчителькою англійської мови в селі Бджільна Теплицького району та літературним працівником Теплицької районної газети «Зірка». 1968 року переїхала на Буковину. Працювала кореспондентом Заставнівської районної газети. Через рік вступила на філологічний факультеті Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, який закінчила в 1974 році. Жила в Чернівцях, працювала в обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Радянська Буковина», «Чернівці», «Доба», на телебаченні (ТВА), в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича. У 90-х була організатором Товариства української мови, ВУТ «Просвіта», прогресивного жіночого руху в Україні, очолювала Жіночу Громаду Буковини, відроджувала і редагувала першу на Буковині демократичну газету «Час».

З 2000 року живе в Києві. Працювала в «Лізі українських меценатів», заступником головного редактора газети «Слово «Просвіти», оглядачем «Вечірнього Києва», редактором Броварської міської телестудії «Наше місто», очолювала відділ художньої літератури газети «Літературна Україна» та «Української літературної газети».

Автор 26 поетичних, прозових і публіцистичних книг, серед яких відомі «Жіночі романи», «Смерть – сестра моєї самотності», «Між пеклом і раєм», «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія», «Храм на болоті», «Янгол з України», «Ковчег для метеликів» та ін. І хоч Галина Тарасюк більше відома як прозаїк, починала вона творчий шлях збірками віршів «Смерековий міст», «Множина», «Горельєфи», «Жайворове поле», «Світло джерела» та ін.

Поетичні і прозові твори письменниці перекладені 14 іноземними мовами, виходили друком в Австрії, Азербай­джані, Білорусі, Естонії, Італії, США, Латвії, Литві, Молдові, Румунії, Росії…

Галина Тарасюк – кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ ст., Заслужений працівник культури України.