Ярослав Тарас » Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно-побутової культури
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно-побутової культури

Дисертація
Написано: 2011 року
Розділ: Історична
Твір додано: 23.04.2024
Твір змінено: 23.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.4 МБ)
Опис: Мета дослідження — системне висвітлення регіональних і локальних
комплексів традиційного церковного дерев’яного будівництва українців Кар-
пат: розкриття ґенези й основних етапів його формування, особливостей плану-
вально-просторових вирішень, пов’язаності з місцевим народним будівельним


18
досвідом; визначення шкіл народного храмобудування та з’ясування
співвідносності архітектурно-етнографічного й історико-етнографічного райо-
нування Карпатського регіону.
Завдання дисертації:
— дослідити внесок українських і зарубіжних учених у вивчення теми,
виокремити аспекти й питання, що потребують додаткового розсліду або
перегляду з урахуванням потреб і рівня розвитку сучасної етнології,
архітектури та археології;
— здійснити системний аналіз археологічних і писемних відомостей про
давній період церковного дерев’яного будівництва (XII–XVI ст.) для з’ясування
історичної тяглості, збереження і розвитку будівельних традицій українців у
новітні часи (XVIII–XIX ст.);
— з’ясувати зовнішні і внутрішні чинники, церковно-канонічні, ідеолог-
гічні та політичні засади формування храмової дерев’яної архітектури українців
Карпат;
— розкрити традиційний досвід народного храмобудівництва (вибір
місця, будівельного матеріалу, час закладання і перебігу зведення церков, їхня
просторова орієнтація, освячення, характер планувальної організації прицер-
ковних ділянок тощо);
— з’ясувати ґенезу об’ємно-планувальних вирішень дерев’яних церков
українців Карпат, змоделювати їхній генетичний потенціал;
— визначити типологічні особливості формування церковної дерев’яної
архітектури досліджуваного регіону в контексті з ширшим українським етно-
культурним простором;
— на основі застосування сучасної наукової методики окреслити архі-
тектурно-етнографічні райони Карпат за архетипами церковного дерев’яного
будівництва;
— з’ясувати співвідносність архітектурно-етнографічного й історико-
етнографічного районування та об’єктивну підставовість визначення шкіл
народного храмового будівництва.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.